Могильна О.М. Система застосування гербіцидів на посівах цибулі ріпчастої в Лісостепу України

Краткое содержание

Експериментальну роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН в 1989-1996 рр. у відповідності з тематикою наукових досліджень лабораторії агротехніки. Грунт дослідної ділянки – чорнозем середньопотужний малогумусний вилугуваний середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі – 2,5-3,3 %, рН сольове – 6,2-6,6. Метеорологічні умови вегетаційних періодів проведення досліджень різнилися за роками, але в цілому відповідали біологічним вимогам вирощування культури. Агротехніка вирощування цибулі ріпчастої з насіння при зрошенні – загальноприйнята для даної грунтово-кліматичної зони.

Дослідження проведено закладанням польових та стаціонарного дослідів згідно методикам (Воеводин А.В., 1981; Доспехов Б.О., 1985; Белик В.Ф., 1992; “Методики по микробиологическим и биохимическим исследованиям почвы”, 1971 и другими).

Селективність і фітотоксичність гербіцидів з добавками та бакових сумішей препаратів оцінювали в дослідах з площею облікової ділянки 4,2 м² (загальна –      5,6 м²). Системи гербіцидів вивчали в польовому досліді з посівною площею ділянки 25,2, обліковою – 14 м². Повторність дослідів чотирьохкратна. Післядію стомпу на культури сівозміни вивчали, користуючись методом “клітин”, тобто накладанням всіх овочевих рослин по всіх. Площа посівної ділянки при цьому – 16,4, облікової – 11,8 м²; повторність – трьохкратна.

У дослідженнях проведено спостереження, обліки та аналізи: фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин; біометричні виміри рослин; облік бур’янів за біологічними групами кількісно-ваговим методом на чотирьох-восьми постійних площадках (по 0,25 м²) до і через два-три тижні після обробітку гербіцидами по сходах бур’янів і перед збиранням врожаю цибулі. В досліді по вивченню післядії гербіцидів грунтової дії бур’яни рахували перед прополюванням: через 20-30 і 50-60 днів після сходів овочевих рослин; густоту рослин цибулі визначали в період їх масового з’явлення на метровках для обліку бур’янів та при збиранні врожаю на всій обліковій площі ділянки; гербіцидний ефект бакових сумішей розраховували за формулою Колбі; урожай облічували поділяночно, розподіляючи продукцію на товарну (стандартну та нестандартну) і нетоварну частини; якість цибулі оцінювали за вмістом сухої речовини методом висушування наважки до постійної маси, загального цукру – ціанатним методом, аскорбінової кислоти – за Мурі; нітратів – стандартним фонометричним методом з іоноселективними електродами; залишки гербіцидів визначали, користуючись тонкошаровою хроматографією; лежкість цибулі оцінювали за методикою П.Ф. Сокола (1982);  токсичність грунту – методом ґрунтових пластинок за проростками тест-культур огірка та гороху; біологічну активність грунту – за розкладом клітковини та нітратів у грунті; статистичну обробку дослідних даних – методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б.О., 1985); економічну ефективність розраховували, порівнюючи виробничі витрати і одержані результати (Захаренко В.А., 1988); енергетичну оцінку – за енергетичними еквівалентами, приведеними до єдиного показника – МДж (Захаренко В.А., 1990).