МУНІЦИПАЛЬНА ПОЛІЦІЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВООХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовуються актуальність теми дослідження, визначаються ступінь його наукової розробленості, мета і завдання роботи, її методологічна основа та наукова база, предмет і об’єкт дослідження, зв'язок роботи з науковими програмами і планами, практичне значення отриманих результатів та їх апробація, структура роботи, а також основні положення, що виносяться на захист.

Розділ 1 „Правоохоронна функція у системі функцій місцевого самоврядування: історико-теоретичні аспекти” складається з трьох підрозділів, у яких проаналізовано існуючі у науковій юридичній літературі поняття функцій місцевого самоврядування, з’ясовано роль правоохоронної функції у системі функцій місцевого самоврядування, досліджується реалізація правоохоронної функції місцевого самоврядування на кожному етапі розвитку місцевого самоврядування в Україні, визначені форми та методи реалізації правоохоронної функції місцевого самоврядування.

У підрозділі 1.1. „Загальна характеристика функцій органів місцевого самоврядування” розкривається система функцій місцевого самоврядування, визначається роль і місце правоохоронної функції у вищезгаданій системі.

На основі проаналізованого теоретичного матеріалу наголошується, що функції місцевого самоврядування визначаються його місцем і роллю в правовій і політичній системі суспільства та знаходять своє зовнішнє вираження як напрями управлінської діяльності з метою забезпечення політичних, економічних, екологічних, соціальних та інших прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина особисто і як члена територіальної громади зокрема.

Сформульовано висновок, що правоохоронна функція є комплексним напрямком діяльності місцевого самоврядування і являє собою самостійну функцію місцевого самоврядування.

У підрозділі 1.2. „Правоохоронна функція в історії місцевого самовярдування” здійснено комплексний аналіз реалізації правоохоронної функції місцевого самоврядування на кожному етапі розвитку місцевого самоврядування в Україні.

На основі проведеного дослідження виокремлено сім історичних періодів розвитку місцевого самоврядування: 1) місцеве самоврядування в Київській Русі (кінець IX- XIV ст.); 2) місцеве самоврядування на українських землях у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої (XIV- середина XVII ст.); саме в цей час в містах України поширюється Магдебурзьке право; 3) функціонування системи органів місцевого самоврядування на території Української козацької держави (середина XVII – кінець XVIII ст.); 4) місцеве самоврядування періоду перебування українських земель у складі Російської імперії (кінець XVIII ст. – 1917 р.); 5) місцеве самоврядування періоду УНР, Гетьманату, Директорії, ЗУНР (1917-1920 рр.); 6) місцеве самоврядування періоду радянської влади в Україні; 7) місцеве самоврядування в Україні на сучасному етапі (1991 р. – по теперішній час).

На кожному з названих етапів місцеве самоврядування виконувало правоохоронну функцію, що свідчить про її іманентний характер. Звертається увага на те, що на реалізацію правоохоронної функції місцевого самоврядування на різних етапах розвитку накладали відбиток різні його моделі, що мали свою систему, суб’єктно-об’єктний склад, спосіб формування, компетенцію, відносини з державою.

Підрозділ 1.3. „Форми та методи реалізації правоохоронної функції місцевого самоврядування” присвячений дослідженню форм та методів реалізації правоохоронної функції місцевого самоврядування.

З’ясовано, що правоохоронна функція місцевого самоврядування в сучасних умовах охоплює відповідні повноваження територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, безсумнівно залишаючись при цьому частиною загальнодержавної проблеми забезпечення правопорядку в країні.

Реалізація правоохоронної функції місцевого самоврядування в Україні здійснюється у чотирьох правових формах діяльності: установчій, нормотворчій, правозастосовчій та контрольній. У свою чергу, відповідні органи місцевого самоврядування, що мають повноваження правоохоронного характеру, можуть розглядатися як інституційні форми реалізації правоохоронної функції місцевого самоврядування. Крім того, названа функція місцевого самоврядування реалізується і в організаційних формах, що поділяються на основні та допоміжні. При цьому кожна форма діяльності матиме свої особливості реалізації в залежності від того, який саме орган місцевого самоврядування виконує правоохоронну функцію.

Органи місцевого самоврядування мають значний арсенал організаційних та соціально-психологічних методів реалізації правоохоронної функції. Застосування конкретного набору методів здійснення місцевого самоврядування залежить від багатьох чинників: мети управлінського впливу, суб’єктів правовідносин, особливостей компетентного органу місцевого самоврядування тощо. Разом із тим зауважено, що межі застосування цих методів відповідно до чинного законодавства є досить вузькими, особливо у досліджуваній сфері. Внесення змін до чинного законодавства могло б покращити ефективність муніципальної влади у сфері реалізації правоохоронної функції місцевого самоврядування.

Доведено, що необхідність ефективної реалізації місцевим самоврядуванням своєї правоохоронної функції закономірно зумовлює потребу формування в його системі спеціальних підрозділів – муніципальної поліції – для забезпечення правопорядку, охорони прав і свобод громадян на території муніципалітету та примусового здійснення рішень органів муніципальної влади. Стверджується, що муніципальна поліція є інституційною формою реалізації правоохоронної функції місцевого самоврядування, результатом реалізації установчої форми діяльності представницьких органів місцевого самоврядування і здійснює правоохоронну функцію місцевого самоврядування у переважно правозастосовчій формі.

Розділ 2 „Правовий статус поліцейських підрозділів у системі місцевого самоврядування зарубіжних країн” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню досвіду та основ організації та діяльності муніципальної поліції у зарубіжних країнах, а також з’ясуванню її компетенції, основних форм та методів діяльності.

У підрозділі 2.1. „Еволюція муніципальної поліції у зарубіжних країнах” досліджується історія розвитку муніципальної поліції у зарубіжних країнах.

Встановлено, що муніципальна поліція у зарубіжних країнах є важливим елементом поліцейської системи, що склалася історично. Важливе значення в даному аспекті має існування різних форм місцевого самоврядування, яке характеризується притаманними кожній країні особливостями. У своїй діяльності муніципальна поліція, перш за все, підпорядковується органам та посадовим особам місцевого самоврядування. Разом із тим, з боку національної поліції щодо муніципальної певне організаційне керівництво може мати місце, але лише у випадках спільного проведення спеціальних операцій. В інших випадках між підрозділами національної та муніципальної поліції мова йде про взаємодію та координацію.

Досвід створення муніципальної поліції на пострадянському просторі доводить потреби суспільства у переорієнтації міліції (поліції) на виконання соціальних функцій, що відповідає вимогам демократичної, правової, соціальної держави. У країнах Балтії підрозділи муніципальної поліції вже зараз по своїм завданням та організації роботи максимально наближені до західних аналогів, у той час як країни СНД в значній мірі опинилися не готові до сприйняття даних правоохоронних інститутів.

Аналіз зарубіжного досвіду свідчить про існування двох суб’єктів реалізації правоохоронної функції: державної поліції та муніципальної поліції. Разом з тим, в окремих країнах вищезгадана функція реалізується одночасно як державною, так і муніципальною поліцією. При цьому в деяких європейських країнах (зокрема, Франції, Чехії) останнім часом позначилася тенденція до підвищення ролі місцевого самоврядування у здійсненні правоохоронної функції.

Зазначається, що у зарубіжних країнах муніципальні правоохоронні підрозділи є необхідним елементом організації влади у міських і сільських громадах.

Підрозділ 2.2. „Правові, територіальні й матеріально-фінансові основи організації та діяльності муніципальної поліції у зарубіжних країнах” присвячений аналізу правових, територіальних й матеріально-фінансових основ організації та діяльності муніципальної поліції у зарубіжних країнах.

На основі аналізу законодавства та правових актів зарубіжних країн з’ясовано, що правову основу організації та діяльності муніципальної поліції зарубіжних держав складають правові акти, які умовно можна розділити на п’ять груп: 1) відповідні конституційні положення і закони; 2) правові нормативні акти регіональних і місцевих органів управління (у тому числі й місцевого самоврядування); 3) підзаконні відомчі поліцейські нормативні документи; 4) міжнародні правові акти, що по суті закріплюють загальні принципи самоврядної діяльності у сфері забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини; 5) судові прецеденти, за допомогою яких встановлюються межі муніципальних повноважень. Зроблено висновок, що пріоритетними в діяльності муніципальної поліції є загальнодержавні конституції та закони.

Доведено, що створення муніципальної поліції передбачає забезпечення відповідних, правових, економічних, організаційних та політичних умов для її належного функціонування; ідея муніципальної поліції може бути успішно реалізована тільки в тих країнах, де існує стабільна громадсько-політична та соціально-економічна ситуація.

У підрозділі 2.3. „Компетенція, форми та методи діяльності муніципальної поліції у зарубіжних країнах” з’ясовуються загальні підходи щодо визначення змісту та обсягу компетенції муніципальної поліції в зарубіжних країнах, досліджуються форми та методи її діяльності.

У зарубіжних країнах муніципальна поліція має, у більшості випадків, допоміжний характер та розглядається як надання допомоги місцевими органами влади центральному уряду в сфері забезпечення порядку. При цьому існує чітке розмежування компетенції між національною та муніципальною поліцією, що виключає дублювання повноважень.

Обсяг компетенції муніципальної поліції не однаковий: у країнах з централізованим управлінням поліцейськими силами компетенція муніципальної поліції, як правило, досить обмежена. Інша ситуація спостерігається в країнах, де існує децентралізована або напівцентралізована (відносно децентралізована) поліцейська система. Наголошено, що муніципальна поліція може бути наділена тільки тими повноваженнями, які характерні для неї як для специфічної форми місцевого самоврядування.

На відміну від компетенції, форми та методи діяльності муніципальної поліції у зарубіжних країнах є більш усталеними. У своїй діяльності муніципальна поліція використовує як правові, так і позаправові форми діяльності. Серед методів, які використовує муніципальна поліція, слід звернути увагу на методи: планування, координації, контролю, роботи з кадрами, переконання та примусу.

Зроблено висновок, що діяльність муніципальної поліції щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян представляє собою спеціальний вид діяльності, який здійснюється в межах місцевого самоврядування, а тому за своїм змістом відрізняється від усіх інших дій управлінського характеру й потребує спеціалізації конкретних форм та методів її здійснення.

Розділ 3 „Місцева міліція (муніципальна поліція) як форма реалізації правоохоронної функції місцевого самоврядування в Україні” складається з трьох підрозділів, у яких досліджується досвід організації та діяльності місцевої міліції (муніципальної поліції), реформування територіальної організації публічної влади в Україні.

У підрозділі 3.1. „Досвід організації та діяльності місцевої міліції (муніципальної поліції) в Україні” досліджено та узагальнено вітчизняний досвід організації та діяльності місцевої міліції (муніципальної поліції).

З’ясовано, що з моменту набуття незалежності України і до теперішнього часу проводились експерименти щодо запровадження місцевої міліції (муніципальної поліції). Робиться висновок, що повноваження даних підрозділів у різних містах України мають суттєві відмінності.

Наголошується, що практика діяльності муніципальної міліції в нашій державі отримала свого часу чимало позитивних оцінок як від керівництва МВС, так і від органів виконавчої влади на місцях, однак на початку 2000-х років функціонування відповідних підрозділів було припинено у зв’язку із труднощами в їх фінансуванні. Однак, вже з 2006-2007 рр. маємо можливість спостерігати, що органи місцевого самоврядування повертаються до створення підрозділів муніципальної поліції. Це свідчить про необхідність існування даних підрозділів в Україні та їх безпосереднє залучення для забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян на місцевому рівні.

Підкреслюється, що місцева міліція (муніципальна поліція) максимально наближена до населення, яке вона „обслуговує”, що дозволяє їй вчасно та адекватно реагувати на ті проблеми, що виникають.

У підрозділі 3.2. „Правовий статус місцевої міліції (муніципальної поліції) в Україні на сучасному етапі” досліджується правовий статус, організаційні та правові основи діяльності місцевої міліції (муніципальної поліції) в Україні.

Визначається, що муніципальна поліція – спеціальний правоохоронний орган, який створюється органами місцевого самоврядування та фінансується з місцевого бюджету.

Констатується, що на сьогоднішній день в Україні відсутні правові акти, які б чітко визначали правовий статус місцевої міліції (муніципальної поліції). Робиться припущення про те, що правовий статус даних органів визначається статутними документами даних підрозділів, затвердженими рішеннями відповідних місцевих рад.

Відповідно до аналізу даних правових актів, місцева міліція (муніципальна поліція) фактично має статус виконавчого органу відповідної міської ради, який підпорядковується безпосередньо міському голові та підконтрольний міській раді. Фінансування діяльності даних підрозділів та матеріально-технічне забезпечення здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету. Досвід організації та діяльності місцевої міліції (муніципальної поліції) показав, що в усіх містах, де на даний час створені відповідні підрозділи, за виключенням Житомира, дані підрозділи не входять до структури МВС України.

Встановлений правовими нормами обсяг прав та обов'язків місцевої міліції (муніципальної поліції) повинен бути адекватним тим повноваженням, які на неї покладені.

Стверджується, що підрозділи місцевої міліції (муніципальної поліції) за своїми організаційно-правовими та функціональними особливостями відрізняються від звичайних підрозділів міліції. Зазначається, що місцева міліція (муніципальна поліція) не повинна бути озброєним органом, оскільки наявність збройних формувань належить до прерогатив держави. Для виконання функцій і завдань місцевої міліції (муніципальної поліції) співробітникам має бути достатньо зберігання, носіння та у випадку крайньої необхідності застосування спеціальних засобів (наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини).

Робиться висновок, що становлення муніципальної поліції України на сучасному етапі вимагає чіткого визначення її правового статусу, завдань, форм та методів діяльності, дієвого механізму фінансування даних підрозділів на законодавчому рівні, оскільки на даний момент правовий статус місцевої міліції (муніципальної поліції) визначається статутними документами даних підрозділів, затвердженими рішеннями відповідних місцевих рад.

Підрозділ 3.3. „Проблеми та перспективи розвитку місцевої міліції (муніципальної поліції) в умовах реформування територіальної організації публічної влади в Україні” присвячений визначенню проблем та перспектив розвитку муніципальної поліції.

Стверджується, що муніципальна реформа, започаткована в Україні, має обов’язково включати й створення підрозділів муніципальної поліції та інших органів правоохоронної спрямованості. Представницькі й виконавчі органи місцевого самоврядування повинні отримати „силові придатки”, здатні забезпечити охорону громадського порядку на території відповідної громади, а також примусове виконання рішень представницьких і виконавчих органів. Це сприятиме оптимальній децентралізації правоохоронної діяльності, підвищенню ефективності муніципального управління та зміцненню авторитету місцевого самоврядування.

На сьогодні правовою основою діяльності місцевої міліції (муніципальної поліції) залишається лише Конституція України та Закон „Про місцеве самоврядування в Україні”. Однак незважаючи на даний факт та попри певні фінансові труднощі, органи місцевого самоврядування продовжують створювати відповідні підрозділи, що фактично є під-твердженням необхідності їх функціонування. Місцеві органи влади довели, що не зважаючи на всі існуючі проблеми вони спроможні утворювати й фінансувати діяльність місцевої міліції (муніципальної поліції).

Досвід функціонування місцевої міліції (муніципальної поліції) в Україні свідчить про необхідність реформування місцевої публічної влади у напрямі розширення його компетенції з одночасним створенням належної матеріальної і фінансової основи для здійснення органами місцевого самоврядування покладених на них відповідно до закону функцій і завдань.

Децентралізація поліції зумовлюється й економічними причинами. Розподіл витрат на поліцейські сили між центральним урядом і муніципальною адміністрацією сприяє економії і раціоналізації використовування бюджетів тієї чи іншої сторони.