Музика Л.П. Обгрунтування елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння та сіянки в лісостепу України

Краткое содержание

Стан проблеми та аналітичний огляд літератури. Наводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань морфологічних особливостей, основних елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої.

Методика і умови проведення досліджень. У другому розділі наведено задачі, методику проведення польових та лабораторних досліджень, характеристику погодних та ґрунтових умов. Експериментальні дослідження проводили на кафедрі овочівництва Уманського державного аграрного університету, розташованого в південній частині правобережного лісостепу України (ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на ле-

сі) та в господарствах Сумського району Сумської області розташованому в північно – східному лісостепу України (ґрунт дослідних полів чорнозем глибокий малогумусний слабовилугуваний середньосуглинковий на лесі). Забезпеченість ґрунтів дослідних ділянок рухомими формами азоту і калію середня, фосфору – підвищена. Клімат регіонів проведення досліджень характеризується як помірно – середньоконтинентальний. Погодні умови в роки досліджень досить різнилися, що дало можливість отримати об’єктивні дані і достовірні результати.

Технологічні елементи і прийоми – загальноприйняті при вирощуванні цибулі ріпчастої в лісостепу України. Дослідження проводились з цибулею ріпчастою сортів Сквирська, Стригунівська носівська та Золотиста в короткочасних дослідах. Лабораторно-аналітичні роботи проведено на кафедрі овочівництва Уманського державного аграрного університету та в лабораторії агрохімії Сумського інституту агропромислового виробництва УААН.

При вирощуванні цибулі в умовах зрошення вологість ґрунту підтримували на рівні не нижче 75 % найменшої вологоємкості (НВ), В період досліджень проведено 12 короткочасних дослідів. Схема розміщення рослин на площі при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння широкорядно вузькосмугово (міжряддя 70 см при ширині смуг 20 см) з нормою висіву насіння 8-10 кг/га, при вирощуванні з сіянки – згідно схеми досліду. Площа облікової ділянки 10-21 м², повторність варіантів чотириразова. Під час проведення спостережень, обліків та аналізів використовували посібники “Методика полевого опыта” Б.О. Доспехова (1985); “Методика опытного дела в плодоводстве и овощеводстве” під редакцією В.Ф. Бєліка (1979); “Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві” за редакцією Г.Л. Бондаренка і К.І. Яковенка (2001). Для визначення вмісту поживних речовин відбирали зразки грунту в динаміці. Нітратний азот в ґрунті визначали фотоколориметрично з дисульфофеноловою кислотою, амонійний азот – фотоколориметрично з реактивом Неслера. Рухомий фосфор – на фотоколориметрі по методу Труога - Майєра, обмінний калій – на полум’яному фотометрі по методу Е.А Бровкіної. В 1977-1988 і 2001-2004 рр. рухомий фосфор і обмінний калій визначали за Чириковим.

В рослинних зразках визначали вміст азоту, фосфору і калію в розчині який отримували шляхом мокрого озоління сірчаною кислотою і пергідролем (по Гінзбург та ін., 1965). Азот і фосфор визначали фотоколориметрично, калій на полум’яному фотометрі, суху речовину – висушуванням при 105⁰С. Якість продукції встановлювали: загальний цукор – за Бертраном, аскорбінову кислоту – за І.К. Муррі (А.І. Єрмаков і ін., 1952), нітрати – потенціометрично іонселективним методом (Вдовіна, Медвєдєва, 1978). Винос поживних речовин з урожаєм цибулі визначали за З.І. Журбицьким (1963), баланс поживних речовин – за О.В. Петербургським (1974).

Економічну оцінку ефективності вивчених заходів проводили згідно рекомендацій “Методика определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских

предложений” (М.: - 1980). Біоенергетичну оцінку проводили згідно методики О.С. Болотських, і М.М. Довгаль (2001). Дані результатів досліджень обробляли за методикою Б.О. Доспєхова (1985).