НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ПРОГРАМИ МОНІТОРИНГУ, ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЙОДО- ТА ЗАЛІЗОДЕФІЦИНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ

Краткое содержание

Матеріали і методи дослідження. Дослідження складалося з наступних етапів: 30-кластерне епідеміологічне дослідження дефіциту йоду та заліза у дітей молодшого шкільного віку; поглиблене лабораторне обстеження; визначення факторів, що сприяють виникненню дефіциту мікронутрієнтів у дітей в регіоні з великим антропогенним навантаженням; розробка, впровадження та аналіз ефективності лікувальних і профілактичних заходів; обґрунтування та створення регіональної програми профілактики дефіциту мікронутрієнтів та інструментів її реалізації.

Дослідження виконувалося після одержання позитивного висновку біоетичної комісії при Луганському державному медичному університеті, згоди органів місцевої влади, вчителів та батьків дітей. Для проведення дослідження в районах та містах області був виданий наказ Головного управління охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації (№ 44 от 04.04.07 р.).

Оцінка стану забезпеченості населення області мікронутрієнтами проводилася шляхом скринінгового дослідження всієї цільової групи населення (діти 6-12 років). Використовувався багатоступеневий метод кластерного відбору, пропорційного генеральній сукупності (ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001, 2007). Дослідження проводилося в молодших класах загальноосвітніх шкіл області. З генеральної сукупності методом випадкової систематичної вибірки були відібрані 30 кластерів по 29-35 чол. Загальний обсяг епідеміологічного дослідження 935 дітей: 465 (49,7 %) хлопчиків та 470 (50,3 %) дівчаток. Середній вік обстежених дітей 8,57±0,05 років.

З урахуванням екологічних умов Луганська область була умовно розподілена на три зони: до першої увійшли міста з розвинутою хімічною, металургійною, будівельною промисловістю (10 кластерів, 318 дітей, 161 хлопчик та 157 дівчаток, середній вік 8,62±0,08 років); до другої – міста та райони з вугледобувною та вуглепереробною промисловістю (13 кластерів, 403 дитини, 202 хлопчика та 201 дівчинка, середній вік 8,63±0,07 років); до третьої – сільськогосподарські райони (7 кластерів, 214 дітей, 102 хлопчика та 112 дівчаток, середній вік 8,38±0,11 років).

Обсяг первинного дослідження був стандартизований для кожної дитини та включав: соціологічне опитування з використанням анкетування родини, огляд та антропометрію дитини, пальпацію та ультразвукове дослідження щитовидної залози, визначення гемоглобіну капілярної крові та рівня йодурії, якісну реакцію на вміст йоду в зразках солі.

Дослідження в кластері проводилося після отримання поінформованої згоди від адміністрації, вчителів та батьків дітей виїзною групою у складі: лікар-педіатр, спеціаліст з ультразвукової діагностики, 2 лаборанта. Після проведення аналізу отриманих даних надавалися загальні та індивідуальні рекомендації щодо профілактики та лікування йодо- та залізодефіцитних станів.

Медико-соціальне дослідження проводилося за допомогою спеціально розроблених анкет-запитальників, які містили демографічні дані; питання, пов’язані з харчуванням дитини, вживання препаратів, що містять йод та залізо; інформацію щодо стану здоров’я дитини; сімейний анамнез. В анкеті містилось прохання надати зразок солі, якою користувалися в домогосподарстві на момент обстеження. Для експрес-аналізу вмісту йоду в зразках солі користувалися індикаторами для йодованої солі (ТОВ КНВП «Йод», ТУ У30215858.001-2001).

Для оцінки фізичного розвитку використовували антропометричні методи з оцінкою отриманих результатів за методом стандартних відхилень із порівнянням з нормативами ВООЗ (WHO, 2007). Площу поверхні тіла (ППТ) розраховували за формулою Dubois and Dubois (M.B. Zimmermann, 2002).

При визначенні розмірів щитовидної залози (ЩЗ) методом пальпації користувалися класифікацією ВООЗ/ЮНІСЕФ/МРКЙДЗ (2001). УЗД щитовидної залози проводили за стандартною методикою (Д.Є. Шилін, 2005) за допомогою апарату Aloka SSD-1400 (лінійний датчик із частотою 7,5 мГц). Об’єм ЩЗ розраховували за формулою Бруна та порівнювали з нормативами ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ 2001 та 2007 років.

Концентрацію йоду в сечі визначали мікропланшетним методом на основі модифікованого методу Санделла-Кольтхоффа (E.B. Sandell, I.M. Kolthoff, 1937). Оцінку результатів здійснювали шляхом розрахунку медіани.

Встановлення тяжкості йододефіцитних захворювань проводили згідно епідеміологічних критеріїв ВООЗ/ЮНІСЕФ/МРКЙДЗ (2001, 2007).

Вміст гемоглобіну в капілярній крові визначали ціанметгемоглобіновим методом за допомогою портативного апарату "HemoCue system" (США). Для оцінки поширеності анемії в популяції та прогнозування її впливу на здоров’я населення використовували критерії ВООЗ 2001 року.

Для вивчення особливостей функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та його взаємозв’язку з насиченістю депо заліза частині дітей (n=228) було проведене поглиблене біохімічне дослідження із визначенням рівнів ТТГ, вільного Т₄ та сироваткового феритину. Рівень тироксину та тиреотропіну визначався методом конкурентного твердофазного хемілюмінесцентного імуноферментного аналізу з використанням тест-наборів „Immulite 1000 Rapid TSN”, „Immulite 1000”, „Immulite 1000 Total T3” на автоматичному аналізаторі („Diagnostic Products Corporation”, Лос-Анджелес, США). Для виміру рівня сироваткового феритину використовувався комерційний набір: «DIA» (USA) на апараті “Эфос” (Россия). Всі біохімічні дослідження виконувалися в Луганській діагностичній лабораторії (керівник – д.мед.н. П.К.Бойченко, атестат держакредитації № РЬ251/04 від 16.11.2007 р.).

Для вивчення впливу екопатогенних факторів користувалися даними екологічного моніторингу, наданими обласною та міськими санітарно-епідеміологічними станціями. Крім того, частині дітей (n=96) було проведено визначення рівнів екскреції сполук тяжких металів (свинцю, кадмію та ртуті) із сечею методом атомно-абсорбційної спектрометрії з атомізацією у полум’ї у Випробувальному центрі державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (відділ атомно-абсорбційної спектрофотометрії, завідувач відділу Король Л.С.), м. Київ.

Для корекції та профілактики патологічних станів, пов’язаних із дефіцитом мікронутрієнтів використовували дієтотерапію, йодовану сіль, монопрепарати калію йодиду та препарати тривалентного заліза, дозволені для використання в педіатричній практиці.

Контрольні дослідження проводилися в 10 кластерах (n=288) та передбачали: опитування з анкетуванням родин, тест на вміст йоду в зразках солі з домогосподарств, визначення рівня йодурії та вмісту гемоглобіну в капілярній крові, пальпацію та УЗД ЩЗ. Контрольні дослідження виконували через 3, 6, 9, 12 місяців.

Математична обробка даних здійснювалась методом варіаційної статистики з розрахунком середніх величин, їх стандартних похибок, стандартних відхилень та довірчих інтервалів. Перед порівнянням середніх величин проводили перевірку відповідності даних закону нормального розподілу Гауса та дисперсій даних (за критеріями Фішера та Зігеля-Тьюкі). Для встановлення рівня значимості відмінностей застосовували t-критерій Стьюдента для рівних та нерівних дисперсій, критерій Уілкінсона-Мана-Уітні, двовибірковий критерій Уілкінсона. При проведенні статистичної обробки якісних змінних та для оцінки шансів розвитку патологічних станів використовували z-критерій та критерій χ² для чотирипільної таблиці спряженості з корекцією на безперервність по Йетсу. Для дослідження взаємозв'язку між кількісними ознаками застосовувався парний коефіцієнт кореляції Пірсона (r). За рівень значимості (α) при порівнянні статистичних гіпотез приймали ймовірність відхилити нульову гіпотезу при її правильності у 5 % (α=0,05). При порівнянні двох величин різницю між ними вважали достовірною при досягнутому рівні р<0,05. При обробці результатів дослідження використовувалися стандартні засоби Microsoft Excel 2007 (С.М. Лапач, 2002).