НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УГОРСЬКИХ ГОВІРКАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено об’єкт і предмет дослідження, вказано методи та джерельну базу дисертації, з’ясовується наукова новизна, окреслено теоретичну і практичну цінність одержаних результатів, їх апробація та особистий внесок здобувача.

У першому розділі „Німецькі запозичення як предмет наукового дослідження” подано огляд наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів з обстежуваного питання. Чимало дослідників так чи інакше приділяли увагу німецьким запозиченням, проте спеціальним і детальним їх дослідженням в угорських говірках Закарпаття не займався ніхто.        

Відомо, що вивчення німецько-угорських міждіалектних контактів розпочалося тільки з середини XX ст. з відкриттям Ужгородського державного університету. Перші наукові статті з міждіалектного контактування належать викладачам кафедри іноземних мов, а з 60-х років – викладачам кафедри німецької філології (О.М. Гвоздяк, П.М. Данканич, Д.В. Костюк, Г.І. Меліка, Й.Й. Шрамл, С.С. Штефуровський та ін.).

Угорські говірки Закарпаття активно досліджувалися у різних мовних аспектах і науковцями кафедри угорської мови та літератури Ужгородського державного університету (з 1970 р. кафедра угорської філології), починаючи з другої половини XX ст. Тут у першу чергу слід назвати монографії та наукові статті професора П.М. Лизанця, а також праці Е.О. Борбель, К.І. Горват, М.Ж. Дєрке, І.В. Зийканя, Л.Л. Ура та ін., які, досліджуючи лексичне багатство угорської лексики Закарпаття, торкалися і німецьких запозичень.

Другий розділ „Проникнення німецьких запозичень в угорські говірки Закарпаття та їх адаптація” складається з п’яти підрозділів:

1. Основні шляхи проникнення. Німецькі запозичення проникали в угорські говірки Закарпаття двома основними шляхами: усним та писемним. Близько 90% їх увійшло в угорські говірки Закарпаття усним шляхом внаслідок тривалих і щоденних безпосередніх мовних, економічних і культурних стосунків німців і угорців на території Закарпаття. Це насамперед слова, пов’язані з побутом людей, їх зовнішніми та фізичними особливостями, сільським господарством, народною метрологією, тваринництвом, рослинним світом тощо: blуder (broder), drуt (drōt).

Писемним шляхом (10%) проникали німецькі запозичення через перекладну літературу, різні офіційні державні документи, військові накази, розпорядження. Ці лексеми використовуються угорцями дуже рідко, а деякі з них уже архаїзувалися: cйl (zel), cъg (zug), lбger (lager), slussz (schluЯ), tarack (tarraЯ).

2. Час проникнення. Німецькі запозичення проникали в угорські говірки Закарпаття в різний час. Одні з них належать ще до періоду початкових безпосередніх контактів німецького та угорського населення Закарпаття (XІІ–XІII ст.), інші – пізнішого періоду.

При визначенні давності запозичень у лінгвістичному плані бралися до уваги такі моменти: 1) дані історичної фонетики німецької та угорської мов; 2) семантико-

історичний критерій; 3) дані як німецьких, так і угорських писемних пам’яток. У цьому плані досліджені нами німецькі запозичення можна поділити на такі періоди: XIII ст. – bбrd, pбrkбny, rхf; XIV ст. – fertбly, frьstцk, polgбr; XV ст. – cйh, fillйr, to бc; XVI ст. – borbйly, cй a, muskotбly; XVII ст. – dirigбl, drуt, firhang; XVIII ст. – cetli, ferslуg, sonka; XIX ст. – cement, eszcбjg, fasнrt; XX ст. – aszpirin, ete it, zacc.

Запозичені угорськими говірками Закарпаття німецькі лексеми можуть утворювати синонімічний ряд чи лексичні паралелізми. Серед них виділяємо такі:

1) традиційні угорські назви (більш давні) із загальним значенням та лексичний германізм з конкретним, вужчим значенням: угор. mosdу та lavуr (lavor); 2) германізми, із яких один є більш давнім запозиченням, а інший – відносно новим: давнє paszterhуc (posterholz) – нове rigli (rigl);

3) германізм – давня назва, неологізм – нова (з укр. чи рос. мов): давнє hering (heriзg) – нове szelyotka.