Нормативно правове регулювання діяльності органу дізнання в Україні

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміни, які відбулися за останній час у всіх сферах суспільного життя України закономірно призвели до посилення соціальної напруги в країні, глибина якої в рівній мірі залежить від ефективності політики, що проводиться державою, та морального стану суспільства. Відомо, що в період докорінних змін у суспільстві, які ламають звичний устрій життя, загострюються суперечності та виникають конфлікти між різними соціальними прошарками населення, погіршується криміногенна ситуація у державі, наслідком чого є різке зростання злочинності.

В цих складних для країни умовах з метою активізації боротьби зі злочинністю та забезпечення неухильного дотримання прав та свобод громадян, назріла нагальна необхідність у реформуванні законодавства України відповідно до вимог сьогодення та проведення повномасштабної судово-правової реформи.

Як правило, найскладніша та найвідповідальніша ділянка роботи у боротьбі з порушеннями закону покладається на органи дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду. Важлива роль на цьому напрямі діяльності відводиться дізнанню та досудовому слідству. Адже саме, від ефективності діяльності цих органів, чіткого розмежування між ними компетенції, їх ініціативи та професійного уміння правильно, на діловій основі збудувати взаємовідносини залежить кінцевий успіх боротьби із злочинністю.

На сучасному етапі значно підвищилися вимоги до якості розслідування злочинів органами досудового слідства та дізнання. Останнім завжди відводилась значна роль у запобіганні, розкритті та розслідуванні злочинів, оскільки від ефективної роботи органів дізнання багато в чому залежить реалізація завдань кримінального судочинства. Втім, у центр уваги вчених, процесуалістів та криміналістів, традиційно потрапляє досудове слідство. Необхідно зазначити, що наукові дослідження обходять стороною інститут дізнання, приділяючи йому, на наш погляд, недостатню увагу. Деякі проблемні аспекти нормативно-правового регулювання діяльності органів дізнання в різний час були об’єктом дослідження вітчизняних процесуалістів (О.В. Бауліна, В.В. Вапнярчука, В.І. Галагана, Ю.М. Грошевого, О.О. Зархіна, В.С. Зеленецького, А.В. Іщенка, Т.В. Каткової, Г.К. Кожевникова, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмичова, Л.М. Лобойка, Є.Д. Лукьянчикова, М.М. Михеєнка, Д.П. Письменного, М.А. Погорецького, З.Д. Смітієнко, С.М. Стахівського, В.М. Сущенка, Л.В. Юрченко, Ю.П. Яновича та ін.), так і вчених країн співдружності незалежних держав (О.І. Бастрикіна, С.В. Болотіна, Ю.М. Бєлозєрова, С.І. Гирька, О.М. Донцова, І.М. Гуткіна, В.О. Іванова, А.П. Круглікова, Л.В. Павлухіна, А.П. Рижакова, В.М. Савицького, О.О. Чувільова, В.М. Шпільова та ін.). Проте велика кількість проблемних питань з організації діяльності дізнання залишилася поза дослідженням і сьогодні є невирішеною, інші не одержали в теорії належного обґрунтування та переконливого способу вирішення на практиці і продовжують носити дискусійний характер.

Викладені обставини зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та свідчать про її актуальність. Крім того, непоодинокі випадки, коли в процес провадження дізнання та прийняття процесуальних рішень органами дізнання супроводжується порушеннями прав громадян. Такий, стан речей є наслідком недостатньо чітко розробленого механізму законодавчого та нормативного регулювання правовідносин, які виникають в процесі діяльності цих органів. Поряд з тим, чинні нормативні акти, які регулюють їх діяльність, не завжди враховують пріоритет прав людини в сфері кримінального судочинства.

Наведені аргументи, на думку дисертанта, переконливо свідчать про доцільність ґрунтовного, комплексного дослідження питань нормативно-правового регулювання діяльності органів дізнання, що й обумовлює актуальність теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до вимог положень Указу Президента України «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» від 18 лютого 2002 р., Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затв. наказом МВС України від 5 липня 2004р. №755 (п.4.11). Дослідження є складовою цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави» (Державний реєстраційний № 0186.0.099031).