ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ГРАНУЛ НА ОСНОВІ САПРОПЕЛЮ

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі подано загальну характеристику роботи, розкрито сутність і стан науково-прикладної задачі та її народногосподарське значення, обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання досліджень, встановлено наукове та практичне значення отриманих результатів, охарактеризовано об’єкт, предмет та методи досліджень.

У першому розділі наведено аналіз стану сучасних технологій гранулювання ОМС різних матеріалів. Вказано на особливості конструктивно-технологічних схем грануляторів, засобів формування гранул та наведено огляд наукових досліджень з даної проблеми.

Однією з актуальних задач сільськогосподарського виробництва є покращення родючості ґрунтів за рахунок локального внесення компонентів добрив, особливо нових видів, таких як ОМД у складі «органічна частина (сапропель) + NPK». Це дозволить знизити техногенне навантаження на ґрунти, покращуючи органічні, хімічні та біологічні їх властивості.

Проблемами внесення добрив займались такі вчені, як Василенко П.М., Летошнєв М.Н., Босой Е.С., Бакум М.В., Адамчук В.В., Войтюк Д.Г., Головчук А.Ф., Лінник М.К., Євтушенко В.Є., Соколов В.М., Меєровський А.С., Бараннікова Є.В. та інші. Основна їх увага приділялась теоретичним та експериментальним дослідженням внесення добрив.

Але дослідженню процесів та засобів формування комплексних добрив, використання їх у сільськогосподарському виробництві, особливо ОМД достатньої уваги не приділялось. Тому основним завданням дисертаційної роботи було розроблення технології та засобу формування гранул ОМД на основі сапропелю природної вологості.

Існує ряд досліджень з гранулювання ОМД та використання їх при вирощуванні сільськогосподарських культур, де доводиться їх висока ефективність. Вагомий внесок в цих питаннях зробили відомі вчені Авдонін М.С., Лопотко М.З., Шевчук М.Й., Євдокімова Г.А., Вірясов Г.П., Ліштван Н.Н., Мартинсон А.Г., Рубінштейн А.Я., Смірнов А.В., Дідух В.Ф., Єрмоленко В.А., Курзо Б.В., Вилеба Б.Г., Сацюк В.В., Добровольська І.А., Ільїна Є.А., Титов Є.М., Хохлов В.Н. та інші.

Аналіз досліджень технологічного процесу гранулювання матеріалів вказує на його особливість при поєднанні компонентів з протилежними початковими вологостями. В такому випадку варто попередньо сформувати частинки довільної форми для подальшого перетворення у кулю. Для цього найбільше підходять робочі органи грануляторів, поверхні яких створюють умови кочення частинки. У відомих конструкціях така поверхня використовується не ефективно. Вона має велику металомісткість та значну енергомісткість процесу. Вихід якісного продукту становить менше 50%, що вимагає додаткової переробки та, відповідно, значних експлуатаційних затрат. На підставі викладеного поставлено мету та завдання досліджень.

У другому розділі наведено загальну схему проведення досліджень для вирішення поставлених у роботі завдань, яку наведено на рис.1 та теоретичні передумови обґрунтування технології та засобу для гранулювання ОМД на основі сапропелю методом кочення.

За останні роки науковцями створено ряд нових конструкцій засобів формування гранульованих добрив. Проте досягти бажаного результату для максимального виходу товарної фракції гранул ОМД необхідної якості та параметрів, яких вимагає подальше їх використання, не вдалося. Таке явище пояснюється особливостями поєднання в процесі формування двох або більше вхідних компонентів з різними властивостями. Для виявлення особливостей формування гранул розглядали їх зрізи під мікроскопом МБС-9