Оценка и обеспечение безопасности ЭКСПЛУАТИРУЕМЫХ электросетевых конструкций

Краткое содержание

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета і задачі дослідження, наведені основні наукові результати, показано їх практичне значення і галузь реалізації.

У розділі 1 виконаний огляд методів оцінки надійності будівельних конструкцій на різних етапах життєвого циклу. Розробці теоретичних і практичних основ забезпечення надійності будівельних конструкцій присвячені роботи багатьох вітчизняних і закордонних дослідників: М.С. Стрєлецького, В.В. Болотіна, О.Р. Ржаніцина, В.Д. Райзера, В.М. Гордєєва, Є.В. Горохова, В.П. Корольова, В.П. Мущанова, А.В. Перельмутера, В.О. Пермякова, С.Ф. Пічугіна, А.В. Сільвестрова, С.М. Шаповалова, Є.В. Шевченка, В.М. Шимановського, Є.М. Єрмака, М. Майєра, Г. Аугусті, та ін.

Методи розрахунку надійності будівельних конструкцій засновані на передумові, що система може знаходитися тільки в двох станах: відказ і безвідказна робота. Однак в умовах тривалої експлуатації наявні недосконалості в елементах конструкції обумовлюють деяку розмитість границі між працездатним і непрацездатним станом, знижуючи рівень безпеки експлуатації. Необхідність визначення чисельної міри безпеки викликана розширенням сфери застосування результатів оцінки технічного стану конструкцій на ринку проектно-будівельних послуг (визначення експлуатаційних властивостей при купівлі-продажу, приватизації, визначення умов страхування об'єкта та ін.).

Підходи до оцінки безпеки будівельних систем з позицій теорії ризику представлені в роботах Я.М. Айзенберга, О.П. Сініцина, А.Г. Ройтмана, В.С. Ситника та ін. Розробці математичного апарату аналізу ризику присвячені праці О. Дітлевсена, Д. Блоклі, Н. Лінда та ін. Постановка задачі оцінки конструктивної безпеки виконана в роботах Г. Аугусти, А.П. Мельчакова, А.В. Перельмутера: для заданої конструкції при відомих зовнішніх впливах необхідно визначити границі зміни вхідних параметрів системи (геометричних характеристик і розрахункових властивостей матеріалу).

Дослідженню дійсної роботи електромережевих конструкцій зі зниженими експлуатаційними показниками присвячені роботи І.Г. Барга, Є.В. Горохова, А.В. Сильвестрова, С.М. Шаповалова, Є.В. Шевченка, С.М. Бакаєва, Я.В. Назіма, М.Є. Самойленка, С.В. Турбіна та ін. Відзначено, що в силу різноманітності конструктивних схем, величини і виду прикладеного навантаження, самих недосконалостей, неможливо запропонувати єдині кількісні критерії працездатності при корозійному зносі, скривленні елементів та ін. на основі статистичного аналізу недосконалостей. Разом з цим залишається нереалізованим апарат теорії нечітких множин, розроблений у працях Л. Заде, С. Осуга, С.О. Орловського, котрий дозволяє враховувати інформацію якісного характеру про наявні дефекти та ушкодження у формалізованих процедурах аналізу ризику. Можливість застосування положень теорії нечітких множин в задачах будівельного проектування досліджена в роботах В.П. Малкова, Ю.М. Почтмана, А.М. Югова.