ОЦІНКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про їх апробацію та впровадження у практику.

У першому розділі – «Теоретичні засади оцінки інтелектуального потенціалу підприємства» – встановлено взаємозв’язок і взаємозалежність інтелектуального потенціалу підприємства зі спорідненими категоріями: «людський капітал підприємства», «структурний капітал підприємства», «споживчий капітал підприємства», «інтелектуальна власність підприємства», «інтелектуальний капітал підприємства»; уточнено сутність ІП підприємства; проаналізовано й узагальнено теоретичні підходи до оцінки ІП, ІК та ІВ; обґрунтовано організаційне забезпечення оцінки ІП підприємства; виявлено й систематизовано чинники, які впливають на інтелектуальний потенціал підприємства.

У роботі обґрунтовано, що важливим для формування, використання і розвитку ІП підприємства є його взаємозв'язок із складовими інтелектуального капіталу (людський, структурний і споживчий капітал). Людський капітал (ЛК) залежить від структурного, що забезпечує ЛК інформацією, відповідними інформаційно-комунікаційними та іншими технологіями. Це дає можливість розвивати ЛК, накопичувати й використовувати для виробництва інноваційних товарів і послуг. Споживчий капітал (СпК) забезпечує реалізацію інноваційних товарів (послуг), що виробляються на основі використання людського та структурного капіталу. Інтелектуальний потенціал будь-якого підприємства не може функціонувати без інтелектуальних ресурсів (ІР), які є основою для економічного, соціального, наукового, технічного і технологічного прогресу, що вимагає від підприємства забезпечення оптимальних пропорцій між ІП та всіма видами ресурсів. У процесі дослідження сутності інтелектуального потенціалу було виділено такі основні підходи науковців і фахівців у цій сфері: 1) ІП розглядають лише як здібності та знання людини і не враховують інші фактори, які належать до структурного та споживчого капіталу; 2) ІП – це результат взаємодії людських та інтелектуальних ресурсів (інтелектуальний продукт, інтелектуальна власність), що не враховує факторів впливу на процес формування, функціонування та розвитку інтелектуального потенціалу; 3) ІП визначають як можливість для розвитку ІК, що ототожнюється з людським капіталом і не враховує у повній мірі інших складових інтелектуального капіталу.

На основі аналізу існуючих підходів до сутності інтелектуального потенціалу підприємства та споріднених категорій «людський капітал – структурний капітал (СтК) – споживчий капітал – інтелектуальна власність – інтелектуальні ресурси – інтелектуальний капітал підприємства» обґрунтовано їх взаємозв’язки і взаємозалежності (рис. 1) та сформульовано уточнене визначення інтелектуального потенціалу підприємства, під яким в роботі розуміється спроможність створювати, нагромаджувати та використовувати ІР висококваліфікованими працівниками (що формують ІП) при наявності організаційної структури, ІВ, корпоративної культури, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для задоволення мінливих потреб споживачів на основі системи взаємовідносин і взаємодій суб’єктів при впровадженні або продажу ІВ із державною гарантією щодо захисту прав (немайнових і майнових) та розвитку інтелектуального капіталу, що забезпечує високий рівень конкурентоспроможності підприємства на світовому рівні.