ОЦІНКА РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення і апробацію одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи оцінки реальних                   інвестицій на промисловому підприємстві» проаналізовано найважливіші поняття та складові діяльності підприємства з реального інвестування, досліджено існуючі джерела фінансування реальних інвестицій, розглянуто методи визначення ціни інвестиційного капіталу.

Одержані результати показали, що серед науковців та практиків відсутнє єдине розуміння поняття «інвестиція» на промисловому підприємстві. Ми в даній роботі запропонували наступне визначення інвестиції: це таке вкладення капіталу в формі нагромаджених цінностей (грошових, майнових, інтелектуальних тощо), метою якого є отримання приросту капіталу (прибутку) підприємства в майбутньому в результаті його виробничо-фінансової діяльності.

В економічній теорії і на практиці з метою ведення обліку, аналізу і планування інвестиції класифікують за багатьма окремими ознаками. Одною  з найважливіших ознак класифікації є угрупування інвестицій за об’єктом інвестування на промисловому підприємстві, згідно з якою виділяють реальні й фінансові інвестиції.

Для реального інвестування, на відміну від фінансового, характерне вкладення коштів у активи самого підприємства – як матеріальні (виробничі основні та оборотні фонди, будівлі, споруди, обладнання, товарно-матеріальні цінності), так і нематеріальні (патенти, ліцензії, «ноу-хау», програмне забезпечення, технічна, науково-практична, технологічна та інша документація). Вкладення коштів у нематеріальні активи, пов’язані з науково-технічним прогресом, характеризуються як інноваційно-інвестиційні.

Реальне інвестування зазвичай включає три основні стадії: 1)  передінвестиційну стадію, в процесі якої розробляються варіанти альтернативних інвестиційних рішень, проводиться їх оцінка і приймається до реалізації конкретний їх варіант; 2) інвестиційну стадію, тобто безпосередню реалізацію прийнятого рішення; 3) постінвестиційну стадію, в ході якої забезпечується контроль за досягненням передбачених параметрів інвестиційних рішень у процесі експлуатації об'єкта інвестування.

Основу передінвестиційної стадії реального інвестування складає підготовка інвестиційного проекту та його економічна оцінка. Інвестиційні проекти класифікуються за наступними головними ознаками: за цілями інвестування, за рівнем автономності реалізації, за терміном реалізації, за обсягами необхідних інвестиційних ресурсів, за передбаченою схемою фінансування, за видом грошового потоку, що генерується даним проектом.

Будь-який проект реальних інвестицій на промисловому підприємстві генерує певний грошовий потік, складовими якого є вкладення (відпливи) і надходження (припливи) коштів, що характеризуються відповідною абсолютною величиною та знаком. Протягом всього терміну існування інвестиційного проекту наприкінці кожного року підраховується сальдо грошових потоків. Важливим параметром грошового потоку інвестиційного проекту є послідовність знаків його сальдо. Грошовий потік вважається ординарним, якщо періоди з негативним сальдо (загальним відпливом) передують періодам з позитивним сальдо (загальним припливом), і неординарним, якщо  періоди з негативним і позитивним сальдо чергуються в довільному порядку.