ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ОСУШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

Краткое содержание

Актуальність теми. Досягнення сталого соціально-економічного розвитку України потребує узгодження стратегій, що спрямовані на економічне зростання і охорону навколишнього природного середовища. Ринковий механізм не забезпечує автоматичного вирішення екологічних проблем в цій сфері, результатом чого є складне становище природних екосистем, причому існує серйозна небезпека подальшого його погіршення.

В свою чергу, розв’язання проблеми підтримки продовольчої безпеки країни неможливе без подальшого розвитку водогосподарсько-меліоративного комплексу, в практиці господарювання якого не завжди досягається мета відновлення і покращення початкових властивостей природи. Тому розгляд питань прогнозування, попередження і зниження економіко-екологічних втрат набуває особливого значення для подальшого розвитку економіки України та окремих її галузей. Це зумовлює потребу у вивченні економіко-екологічних ризиків в сфері землекористування та у розробці стратегії зменшення їх негативного впливу на результати.

Проведене дослідження має велике екологічне значення, оскільки сприятиме оптимізації структури природокористування, зниженню техногенного навантаження на екосистеми та підвищенню їх стійкості, а також відновленню їх якісного стану.

В останні роки здійснено низку наукових досліджень і експериментальних прикладних розробок щодо аспектів управління ризиками, економіки катастроф та екологічної безпеки. Значний внесок в їхній розвиток внесли вітчизняні і закордонні науковці, найбільш відомі серед них: А.Альгін, В.Андрійчук, Л.Бауер, І.Балабанов, І.Бузько, В.Вітлінський, П.Грабовий, Л.Грановська, І.Гречановська, Б.Данилишин, С.Дорогунцов, Е.Жуковський, С.Ілляшенко, В.Кардаш, Ю.Куракіна, В.Леонець, І.Ляшенко, Г.Марковіц, А.Мур, С.Наконечний, Б.Райзберг, В.Романов, М.Селман, П.Скрипчук, В.Трегобчук, А. Федорищева, М.Хвесик, Є.Хлобистов, А.Хорін, Т.Хоружая, В.Чепурко, Г.Черевко, В.Шарп, В.Шебеко, О.Шубравська, О.Ястремський, А.Яцик та ін.

В той же час багатоплановість, складність і недостатня розробленість проблеми формування організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек, необхідність їх системної наукової розробки і практичного застосування, наявність ряду дискусійних питань і невирішених задач обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету і структуру дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках Постанови Кабінету Міністрів від 16 листопада 2000 року №1704 «Про комплексну програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушуваних угідь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року». Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної роботи Національного університету водного господарства та природокористування «Економіко-екологічне обґрунтування використання природних ресурсів (на прикладі підприємств Західного регіону України)» (номер державної реєстрації 0106U010488). Особистим внеском автора є удосконалення методів оцінювання та врахування економіко-екологічних ризиків при прогнозуванні результатів використання осушуваних земель.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення теоретичних та методичних положень щодо оцінювання та урахування економіко-екологічних ризиків при обґрунтуванні доцільності інвестицій у будівництво та реконструкцію осушувальних систем, а також розробка практичних рекомендацій стосовно формування та реалізації системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту в аграрному використанні осушуваних земель.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі були поставлені такі основні завдання:

·  удосконалити понятійний апарат щодо визначення термінів «економіко-екологічний ризик» та «економіко-екологічний ризик аграрного використання осушуваних земель»;

·  обґрунтувати та систематизувати фактори економіко-екологічних ризиків, що виникають при використанні осушуваних земель, з метою їх повного охоплення та врахування;

·  провести аналіз сучасного стану аграрного використання осушуваних земель та оцінити рівень існуючого економіко-екологічного ризику;

·  розкрити особливості формування нових економічних відносин в аграрному використанні осушуваних земель;

·  удосконалити методичні підходи до оцінювання економіко-екологічних ризиків шляхом прогнозування та врахування їх під час прийняття управлінських рішень в аграрному використанні осушуваних земель;

·  обґрунтувати врахування економіко-екологічних ризиків інвестування в осушувальні меліорації через встановлення рівня оптимальної водозабезпеченості;

·  сформувати систему економічних інструментів управління в аграрному використанні осушуваних земель.

Об’єктом дослідження є процес зменшення негативного впливу економіко-екологічних ризиків аграрного використання осушуваних земель за допомогою системного підходу до їх оптимізації в сучасних умовах господарювання.

 Предмет дослідження  — сукупність теоретико-методичних та прикладних засад оцінювання і врахування економіко-екологічного ризику як підґрунтя для прийняття еколого-орієнтованих управлінських рішень в процесі аграрного використання осушуваних земель.

Методи дослідження. Методологічну основу виконаного дослідження склали теоретичні положення економічної науки, праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених в області проблем взаємодії природи і суспільства, економічної ефективності природокористування, інвестування, ризик-менеджменту.

У процесі дослідження використано загальнонаукові методи дослідження, такі як: діалектика наукового пізнання, єдність сходження від абстрактного до конкретного, формалізація економічних процесів і явищ через аналіз відповідних економічних категорій, а також спеціальні методи, а саме: логічного та якісного аналізу і синтезу (для характеристики існуючих взаємовідносин учасників аграрного виробництва на осушуваних землях та встановлення напрямків їх вдосконалення); системного підходу (при визначенні комплексу економіко-екологічних ризиків аграрного використання осушуваних земель); статистичні (при розрахунку ймовірностей настання ризикових подій); економіко-математичні (в ході моделювання економіко-екологічних ризиків при обґрунтуванні доцільності інвестицій у будівництво та реконструкцію осушувальних систем на основі розрахункової водозабезпеченості та при виборі стратегії зниження ризику шляхом диверсифікації); «теорія ігор» (при визначенні критеріїв вибору варіанту осушення), «дерева рішень» та експертних оцінок (при встановленні коефіцієнтів упевненості для оцінки сумісних та несумісних ризиків); основні положення мікро- і макроекономіки та ризик – менеджменту (при оцінці рівня ризику).

Інформаційною базою дослідження є закони України, правові та нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств та відомств, інших органів державного управління. Використано аналітичні огляди, звіти та статистичні матеріали з питань економічного розвитку та природокористування в Україні та окремих її регіонах, монографічну літературу, періодичні наукові видання та результати власних досліджень автора.

Науковою новизною є такі результати дослідження:

вперше:

-  з метою врахування рівня економіко-екологічного ризику розроблено альтернативний підхід до обґрунтування рівня розрахункової забезпеченості стоку, як ключового параметру меліоративної системи. Це, на відміну від існуючого нормативного методу, дає змогу обирати варіант інвестування  осушення з оптимальним поєднанням максимізації очікуваного доходу та мінімуму ризику і встановлювати більш реальні терміни окупності проектів;

удосконалено:

- тлумачення економічної сутності поняття «економіко-екологічного ризику» в аграрному використанні осушуваних земель, яке, на відміну від існуючого (статичного), враховує динамічний характер його дії у тривалому періоді;

- класифікацію економіко-екологічних ризиків аграрного використання осушуваних земель в частині доповнення такими ознаками: за причинами виникнення, в залежності від впливу на ефективність, за стадіями прийняття рішень, що дозволить в повній мірі врахувати та оцінити ризик на всіх стадіях життєвого циклу інвестиційного процесу та підвищити результативність аграрного землекористування;

- методичні підходи оцінювання економіко-екологічних втрат та їх ймовірностей в аграрному використанні осушуваних земель шляхом визначення коефіцієнтів упевненості на основі побудови «дерева рішень», які дають можливість передбачати негативні наслідки, а отже здійснювати превентивне управління;

дістали подальшого розвитку:

-  систематизація методів якісної та кількісної оцінки економіко-екологічних ризиків в аграрному використанні осушуваних земель з урахуванням галузевих особливостей, що дозволить в повній мірі використати їх потенціал;

-  методики обґрунтування страхового захисту від економіко-екологічних ризиків в аграрному використанні осушуваних земель, формування накопичувального фонду для компенсації ризиків, мінімізації ризиків через диверсифікацію сівозмін на основі моделювання, які дозволять комплексно захистити землекористувача від потенційних втрат в разі настання ризикових подій.

Практичне значення одержаних результатів. Порядок оцінювання та врахування економіко-екологічного ризику прийнято Державним комітетом України по водному господарству для використання при розробці проектної документації з метою вибору варіанту проекту осушення  (довідка № 3292/5/11-08 від 04.08.2008). Врахування показника економіко-екологічного ризику дозволить об’єктивно оцінювати вартість земельних ділянок. Методичні рекомендації визначення вартості земельних ділянок з врахуванням ризику їх використання прийняті до впровадження Головним управлінням Державного комітету земельних ресурсів у Рівненській області (довідка № 01-18-61 від 11.08.2008). Теоретичні узагальнення, висновки та пропозиції, викладені в матеріалах дисертації, використовуються при проведенні лекційних та практичних занять з дисциплін «Економіка природокористування», «Економічний ризик та методи його вимірювання», «Регіональна економіка» (довідка Національного університету водного господарства та природокористування № 6 від 4.09.2008).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення, розробки, висновки та практичні рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження і положення дисертаційної роботи доповідались і були схвалені на таких наукових конференціях та семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції «Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність» (м. Вінниця, ВТЕІ КДТЕУ, 2000 р.); VIII з’їзді Українського географічного товариства (м. Луцьк, ВДУ ім.. Лесі Українки, 2000 р.; ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції» (м. Рівне, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій» (м.Чернівці, Буковинський університет, 2007 року); міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, РВПС України НАН України 2008 рік).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 13 наукових працях (2,75 друк. арк.). З них 8 – у фахових наукових виданнях (2,00 друк. арк.), здобувачу особисто належить 1,75 друк. арк.

Структура і обсяг роботи.  Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить  251 сторінок, з них 196 сторінки основного тексту, який містить 37 таблиць (з них 5 займають 9 повних сторінок) і 27 рисунків (з них 3 займають повну сторінку). Список використаних джерел із 201 найменування викладено на 17 сторінках, 15 додатків – на 54 сторінках.