ОЦІНЮВАННЯ ЕНЕРГОВИТРАТ ГАЗОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі – «Теоретико-методичні засади визначення енерговитратності трубопровідного транспортування природного газу» − досліджено проблему енергозбереження в Україні і газотранспортній галузі, проаналізовано існуючі програми енергозбереження, визначено та систематизовано основні джерела фінансування енергоощадних заходів, здійснено аналіз генезису понять «енерговитрати» та «енергозбереження» і визначено їх економічну суть, розроблено методичний підхід щодо оцінювання енерговитратності при трубопровідному транспортуванні природного газу.

В результаті дослідження проблеми енергозбереження в економіці України та газотранспортній галузі виявлено необхідність формування комплексного підходу щодо оцінювання енерговитрат, який передбачає: розрахунок показників енергоефективності, дослідження економічного середовища і на цій основі виявлення резервів енергозаощадження.

Побудова та розвиток енергоефективної економіки повинні базуватися на політиці енергозбереження, яка ґрунтується на розробленні раціональних енергетичних програм. Дослідження міжнародних, європейських, національних, галузевих та регіональних програм енергозбереження показало, що на сьогодні жодна із них не реалізована повністю в газотранспортній галузі.

Аналіз генезису понять «енерговитрати» та «енергозбереження» вказує на розбіжності у підходах щодо категоріального апарату, який стосується процесу енергозбереження, тому уточнено сутність деяких основних категорій. Зокрема, енерговитратами запропоновано називати обсяг витрачених енергоресурсів для виконання корисної роботи (стиснення газу для його подальшого транспортування). Енергозбереження слід розглядати як процес, явище у будь-якій галузі діяльності, в результаті здійснення (реалізації) якого скорочуються витрати паливно-енергетичних ресурсів зі збереженням (без втрати) економічного чи виробничого потенціалу (виробничої потужності). Такі визначення враховують специфіку виробничої діяльності підприємств газотранспортної галузі.

На основі проведених досліджень розроблено методичний підхід до оцінювання енерговитратності технології транспортування природного газу, який базується на вдосконаленні форми енергобалансу газотранспортного підприємства, у який необхідно включати всі, в тому числі й нетрадиційні, види палива та враховувати грошові витрати енергоресурсів. Структура такого енергобалансу дозволяє співставити натуральні та грошові витрати енергетичних ресурсів, а також визначити додаткові джерела надходження енергії. Енергобаланси на підприємствах газотранспортної системи, як однієї із найбільш енергомістких у нафтогазовому комплексі необхідно складати за виробничими дільницями – компресорними цехами (вертикальні), щоб знайти «вузькі місця» виробництва, тобто центри зростаючої (високої) енергомісткості. На рівні УМГ повинен складатися генеральний (зведений) енергетичний баланс на основі енергетичних балансів нижчого рівня управління, який повинен містити узагальнюючі показники енергоспоживання виробництва.