ОЦІНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ТА ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У ринкових умовах господарювання вирішення окремих завдань організування виробництва продукції машинобудівних підприємств, упровадження нових технологій, оновлення асортименту продукції, оптимізації використання виробничих ресурсів на певний час могло забезпечити зниження витрат виробництва, однак не гарантувало ефективності функціонування підприємств упродовж тривалого періоду часу, яка істотно стала залежати від конкурентного статусу підприємств, системності врахування і швидкості реагування на зміну зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на його рівень, зокрема соціальних та екологічних, кон’юнктури ринку, логістичної мережі, комплексу маркетингу, інноваційних наукових досліджень і конструкторських розробок тощо.

Проблеми стратегічного управління та індикативного планування розвитку суб’єктів господарювання активно досліджувалися і достатньо повно описані у працях таких вітчизняних і зарубіжних науковців, як Б. Андрушків, І. Ансофф, Н. Афанасьєв, Б. Гаврилишин, В. Геєць, В. Герасимчук, М. Кизим, О. Кузьмін, Е. Лібанова, В. Марцин, А. Матвійчик, Л. Мельник, А. Мордвинцев, Б. Мізюк, Г. Мінцберг, А. Наливайко, С. Оборська, Є. Панченко, В. Пономаренко, Ж. По-плавська, М. Портер, А. Старостіна, О. Тридід, З. Шершньова. Ними дослід-жено умови і закономірності соціально-економічного розвитку, висвітлено особ-ливості перебігу цих процесів в економічних системах різних типів, нагромад-жено значний досвід і розроблено методи оцінювання ефективності та ризиків соціально-економічного розвитку підприємств у глобальній економічній системі.

У той же час теоретичні засади оцінювання потенціалу розвитку підприємств залишаються недостатньо опрацьованими, попри прискіпливу увагу до цієї проблеми ряду науковців: О. Балацького, А. Воронкової, І. Джаіна, Ю. Дорошенка, Я. Качмарика, Є. Крикавського, В. Мікловди, О. Олексюка,
Й. Петровича, С. Пирожкова, М. Пітюлича, Є. Попова, Є. Лапіна, І. Рєпіної,
О. Федоніна, Р. Фещура та інших. Зокрема, дискусійним залишається саме по-няття потенціалу соціально-економічного розвитку підприємств, через що існуючі методики його оцінювання не знайшли належного практичного застосування.

Щоб оцінити потенціал соціально-економічного розвитку як сукупності незадіяних на певний момент часу ресурсів та можливостей суб’єктів господарювання, необхідно дослідити сутність і напрями соціально-економічного розвитку машинобудівних підприємств за змін зовнішнього і внутрішнього середовища. Актуальним і важливим є завдання створення концепції оцінювання потенціалу розвитку підприємств для визначення доцільності та результативності змін, які впроваджуються в межах трансформації підприємств.

Теоретичні та прикладні основи формування систем управління під-приємствами з урахуванням економічного ризику ґрунтуються на загаль-новідомих концептуальних положеннях теорії менеджменту, висвітлених у працях таких вітчизняних та іноземних науковців: М. Альберта, Є. Бойка,
Б. Будзана, В. Гончарова, В. Гуменюка, П. Друкера, Й. Завадського, Л. Лі-гоненко, М. Мескона, В. Пастухової, Т. Пітерса, Н. Тарнавської, А. Томпсона, Р. Уотермана, Ф. Хедоурі, Ф. Хміля, Н. Чухрай, А. Шегди, В. Яцури та інших. Названі автори значну увагу приділяють розвиткові ефективних систем управління соціально-економічним розвитком, розробленню окремих елементів менеджменту, вдосконаленню функцій та методів менеджменту, інфор-маційному забезпеченню управлінських систем.

Планування соціально-економічного розвитку як центральної ланки систе-ми управління підприємствами машинобудування полягає в розрахунку та оці-нюванні сукупності відповідних показників (індикаторів) і є безперервним у ча-сі процесом узгодження (системного збалансування) дії в переважній більшості випадків різноспрямованих факторів, що є складною і актуальною проблемою.

Об’єктивна необхідність подальшого розвитку теоретичних та методико-прикладних основ планування соціально-економічного розвитку підприємств та дослідження його ролі в забезпеченні стійкого розвитку суб’єктів госпо-дарювання обумовили актуальність теми дисертаційної роботи, її мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з основними програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний із держбюджетними темами кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного універ-ситету «Львівська політехніка»: ДБ/87ВГС «Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур» (номер державної реєстрації 0104U002289, 2004–2005 рр.), де автор брала участь у розробленні методології соціально-економічної оцінки результатів реалізації механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур, а також планування індикаторів соціально-економічного розвитку машинобудівних підприємств; ДБ/ТЕОР «Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади» (номер державної реєстрації 0107U000837, 2007–2008 рр.), де автор брала участь у розробленні методики побудови системи індикаторів діяльності підприємства, плануванні індикаторів соціально-економічного розвитку, спрямованих на забезпечення енергоощадності.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо оцінювання потенціалу та планування соціально-економічного розвитку машинобудівних підприємств. Для досягнення поставленої мети були виокремлені та вирішені такі основні завдання:

• дослідження сутності соціально-економічного розвитку підприємств, систе-матизація та узагальнення поняття потенціалу розвитку і змісту його оцінювання;

• аналіз, систематизація і формування сукупності факторних показників оцінювання потенціалу соціально-економічного розвитку машинобудівних під-приємств, а також цільових груп показників оцінювання рівня досягнення мети;

• розроблення методів оцінювання потенціалу соціально-економічного розвитку машинобудівних підприємств з урахуванням мети розвитку і факторів впливу на його значення – відносно сталих параметрів і змінних характеристик;

• розроблення методу індикативного планування соціально-економічного розвитку машинобудівних підприємств на рівнях стратегічного і поточного управління;

• формування моделі поточного планування виробництва продукції в асор-тименті виробів з урахуванням показників їх конкурентоспроможності, а також можливості коригування плану за змін внутрішнього середовища і довкілля.

Об’єктом дослідження є процеси оцінювання потенціалу і планування соціально-економічного розвитку підприємств машинобудування.

Предметом дослідження є методологічні та методичні засади, а також практичні проблеми оцінювання потенціалу і планування соціально-економічного розвитку машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність способів наукового пізнання окресленої проблеми, загальнонаукові принципи, методи і засоби, що використовувалися в процесі дисертаційного дослідження. Теоретичною основою роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління розвитком підприємств, оцінювання їх конкурентного статусу і потенціалу розвитку, розроблення стратегії та плану-вання соціально-економічного розвитку підприємств. Правове поле досліджен-ня утворюють чинні законодавчі та нормативні документи, що регламентують діяльність вітчизняних підприємств. Інформаційною базою дослідження є результати проведених автором наукових досліджень, матеріали офіційної статистичної звітності, матеріали урядового порталу, результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів, відкрита звітність окремих підприємств машинобудування, результати анкетування, дані мережі Інтернет.

Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань здійснено з використанням таких загальнонаукових засобів і методів дослідження: теоретичного узагальнення, системного аналізу і синтезу – для визначення сутності потенціалу соціально-економічного розвитку підприємств (п. 1.1); анкетного опитування, зведення, групування, економіко-статистичного аналізу – для формування системи показників оцінювання потенціалу підприємств і встановлення їх граничних значень (п. 2.1); табличного, графічного – для на-очного представлення результатів дослідження (п. 2.2; 2.3; 3.1); економіко-статистичного моделювання – для побудови і оцінювання симультативної моделі індикативного планування соціально-економічного розвитку під-приємств машинобудування (п. 3.1); економіко-математичного моделювання – для розроблення моделі поточного планування виробництва продукції в асортименті виробів (п. 3.2); поєднувального аналізу і експертних методів – для встановлення числових значень вагових коефіцієнтів факторів впливу і показників мети розвитку (п. 2.2). Опрацювання даних, апробація регресійних та оптимізаційних моделей здійснювалися з використанням комп’ютерних технологій і стандартного програмного забезпечення (п. 2.2; 3.1).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі обґрунтовано методологічні засади оцінювання потенціалу і планування соціально-економічного розвитку підприємств машинобудування, запропо-новано нові наукові рішення. Наукова новизна полягає в такому:

уперше:

• розроблено методичний підхід до оцінювання потенціалу соціально-економічного розвитку підприємств, який дає змогу встановлювати відповідність між еталонними і прогнозними значеннями факторних ознак (МП-метод) та між еталонними і прогнозними значеннями показників, за допомогою яких описується мета розвитку підприємства (ПМ-метод);

удосконалено:

• систему індикативного планування соціально-економічного розвитку машинобудівних підприємств як безперервного в часі процесу розрахунку, оцінювання і узгодження (збалансування) рівнів факторних ознак, а також показників цільової групи, що базується на методах оцінювання потенціалу, економіко-математичних моделях планування індикаторів соціально-еконо-мічного розвитку та моделі оптимального планування асортименту продукції підприємств;

• спосіб розрахунку відносної вагомості факторів впливу на потенціал з використанням поєднувального аналізу, що, на відміну від існуючих, дає змогу враховувати вплив комбінації рівнів факторних ознак на інтегральну кількісну оцінку потенціалу соціально-економічного розвитку підприємств;

набуло подальшого розвитку:

• визначення потенціалу розвитку підприємства як можливостей до-сягнення його головної мети за певний проміжок часу в умовах відносної сталості виду економічної діяльності і стану зовнішнього середовища та з урахуванням змінюваності таких факторів, як продукція, ресурси, технологія і нематеріальні активи;

• методичні засади формування системи факторних оцінок потенціалу, а також цільових груп показників оцінювання рівня досягнення мети розвитку підприємств з обґрунтуванням їх структури і складу на основі повного охоплення найвагоміших факторів впливу за мінімальної кількості показників, які входять у цю систему.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації підходи, моделі та отримані результати є методичною основою оцінювання потенціалу розвитку та планування соціально-економічного розвитку машино-будівних підприємств.

Практичне значення мають такі результати:

• рекомендації щодо оцінювання потенціалу розвитку підприємства на підставі бальних оцінок факторних ознак (продукції, ресурсів, операційної діяльності, нематеріальних активів);

• методичні рекомендації щодо побудови оцінювальної функції потенціалу розвитку підприємства з урахуванням відносної вагомості факторів впливу, а також комбінації їх рівнів на інтегральну кількісну оцінку потенціалу соціально-економічного розвитку машинобудівних підприємств;

• методи індикативного планування соціально-економічного розвитку підприємств, які базуються на використанні економіко-математичних моделей.

Результати дослідження впроваджено в діяльність низки машинобудівних підприємств західного регіону України, а саме: ВАТ «Коломийський завод ком-плектних розподільчих пристроїв» (акт впровадження № 186 від 30.05.2008 р.), ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (акт впровадження № 10694 від 06.06.2008 р.), ВАТ «Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання» (акт № 235 від 05.06.2008 р.).

Практичні рекомендації, модель індикативного планування соціально-економічного розвитку та оцінювання потенціалу підприємств, запропоновані автором, використовували в навчальному процесі Львівського інституту бан-ківської справи Університету банківської справи Національного банку України при викладанні дисциплін «Фінанси підприємств» (для студентів базового напряму «Економіка та підприємництво», спеціальність «Фінанси»), «Аналіз інвестиційних проектів», «Фінансовий менеджмент» (для студентів базового напряму «Економіка та підприємництво», спеціальності «Фінанси» та «Облік і аудит»), у навчальній практиці, курсовому та дипломному проектуванні студентів економічних спеціальностей (довідка № 01-15/659 від 03.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самос-тійних наукових досліджень. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, що є особистим здобутком автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та отримали підтримку на 9 науково-практичних конференціях: на III, IV, V, VI Міжнародних науково-практичних конференціях «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 9–11 листопада 2000 р.; 7–9 листопада 2002 р.; 7–9 жовтня 2004 р.; 9–11 листопада 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічні проблеми ринкової трансформації України» (м. Львів, 3–4 грудня 2002 року); Між-вузівській науково-технічній конференції науково-педагогічних працівників
(м. Львів, 21–22 березня 2006 року); V Міжнародній науково-практичній конференції «Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум – 2006» (м. Харків, 23–24 листопада 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Статистична оцінка соціально-економічного розвитку» (м. Хмель-ницький, 17 травня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту» (м. Львів, 8–10 лис-топада 2007 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 22 наукові праці загальним обсягом 13,95 друк. арк., з них монографія, де безпосередньо авторові належить 6,37 друк. арк., 12 статей у фахових виданнях обсягом 5,96 друк. арк., з яких авторові належить 3,97 друк. арк. (із них 4 одноосібні статті обсягом 1,69 друк. арк.).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 194 сторінки, містить 16 таблиць, 18 рисунків, 7 додатків, список використаних джерел – 173 найменування.