ОЦІНЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕНЧУРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ПРОМИСЛОВОСТІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання, предмет та об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні та практичні засади оцінювання та контролювання діяльності венчурних організацій» досліджено ознаки та особливості функціонування венчурних організацій, теоретичні положення з оцінювання та контролювання діяльності венчурних організацій, визначено особливості їх оцінювання та контролювання в Україні та світі в умовах глобалізації.

До венчурних організацій належать різні суб’єкти венчурного бізнесу, які причетні до процесів комерціалізації інноваційних ідей, що фінансуються за допомогою венчурного капіталу: донори, реципієнти, посередники тощо. У дисертації увага сконцентрована саме на підприємствах-реципієнтах венчурного капіталу, які можуть мати різні організаційні форми та форми власності. Вивчаються також їх взаємовідносини з іншими суб’єктами венчурного бізнесу. Під венчурним організаціями у промисловості слід розуміти підприємства, які володіють перспективними інноваційними розробками, і перебуваючи у пошуках коштів для реалізації своїх проектів, залучають довгострокові інвестиції від венчурних інвесторів, венчурних фондів (венчурний капітал) в обмін на частину власності таких підприємств. Реципієнтів венчурного капіталу часто називають венчурними підприємствами, венчурними фірмами, венчурами. А донорів чи вкладників венчурного капіталу називають венчурними інвесторами, венчурними фондами. Під венчурною діяльністю слід розуміти процеси пошуку, залучення венчурних інвесторів та венчурного капіталу, а також його освоєння менеджерами підприємства шляхом завершення реалізації інноваційних проектів та отримання довгострокових ринкових переваг. В Україні венчурний капітал в основному вкладають венчурні інститути спільного інвестування (ІСІ).

У дисертації запропонована класифікація видів контролю в умовах розвитку венчурної діяльності підприємств і доповнена новими видами контролю. З огляду на розвиток нового бізнесу в нашій державі, за змістом існуючі види контролю доповнені венчурним, що передбачає особливий вид оцінювання потенційних реципієнтів венчурного капіталу на етапі попереднього розгляду з боку венчурних інвесторів і безпосереднє визначення відхилень і збоїв у процесі капіталізації вартості проінвестованих венчурних підприємств на етапі освоєння венчурного капіталу та реалізації інвестиційних проектів. За ознакою процесів управління класифікацію доповнено новими видами: контроль за процесами ринкової капіталізації підприємства, контроль за процесами виходу інвесторів із проінвестованого підприємства. За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності виділено контроль за ключовими факторами росту венчурного підприємства. Обґрунтовано, що такі види контролю необхідно виділяти з огляду на специфіку самого процесу венчурного інвестування та співпраці з менеджерами венчурних підприємств, оскільки венчурні інвестори висувають особливі критерії оцінювання їх діяльності, формують свої показники, за якими відбувається визначення необхідності проведення коректив та прийняття управлінських рішень.

У першому розділі роботи автором вивчено етапи процесу венчурного фінансування венчурними інвестиційними фондами і, з огляду на це, за етапами залучення венчурних інвестицій рекомендовано виділяти процеси попереднього, поточного та завершального контролю. Вивчення наукових літературних джерел показало недостатню вивченість питань оцінювання потенційних реципієнтів венчурного капіталу на етапі переговорного процесу. Це зумовило потребу розроблення методичних рекомендацій з попереднього оцінювання та контролювання діяльності венчурних організацій на основі «due diligence». На засадах огляду літературних джерел під поняттям «due diligence» слід розуміти аналітичний процес системного комплексного оцінювання виробничо-господарської, фінансової, виробничо-збутової, інноваційної діяльності, систем менеджменту потенційних об’єктів вкладення венчурного капіталу. «Due diligence» - це процес ретельного оцінювання вибраного кола потенційних об’єктів інвестування, що формує інформаційні засади для попереднього контролювання діяльності майбутнього венчура. Від якості проведення «due diligence» істотно залежать управлінські рішення венчурних інвесторів щодо укладання інвестиційної угоди.

У роботі досліджені фактори і критерії інвестиційної привабливості підприємств для венчурних інвесторів, які зазвичай зводяться до того, яку мету та цілі вони перед собою ставлять. Важливими факторами інвестиційної привабливості інноваційного підприємства є: комерційна ідея, продукція підприємства, що дає йому можливість отримати суттєві та довгострокові конкурентні переваги на ринку над конкурентами, або за їх відсутності – монопольне становище у виробництві та впровадженні продукції; команда менеджерів, яка має реалізовувати свою ідею та впроваджувати продукт у виробництво; співвідношення «дохідність-ризиковість». Ці фактори у венчурному інвестуванні завжди досліджуються у комплексі. Оскільки рівень дохідності та рівень ризиковості взаємопов’язані та, як показує світова практика, взаємообернені. Автором розроблена методологічна модель процесу контролювання діяльності керівників підприємства в умовах залучення венчурного капіталу (рис. 1), що є особливо актуальним для інвесторів в умовах зростання фактів нечесного і нецільового використання фінансових ресурсів в нашій державі.