ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні масштаби природно-техногенних загроз національній безпеці України потребують застосування адекватних заходів з боку держави при проведенні виваженої національної екологічної політики. Важливим фактором успішної реалізації екологічної стратегії розвитку країни є створення оптимального законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки як основи якісного врегулювання суспільних відносин у даній сфері.

Разом з тим, залишаються недостатньо вивченими питання комплексного, системного підходу до теоретико-правових засад сутності екологічної безпеки, особливостей формування законодавчої бази її забезпечення та наукового обґрунтування необхідності й можливості розробки оптимального законодавства у зазначеній сфері.

Це обумовило необхідність проведення глибокого аналізу сучасного стану вітчизняного законодавства та міжнародної нормативно-правової бази у сфері забезпечення екологічної безпеки, розробки на його основі методологічних та науково-практичних рекомендацій щодо формування нового типу взаємин суспільства і природи. За результатами аналізу можливо сформувати найбільш досконалі правові моделі поведінки суб’єктів у сфері безпечного природокористування, збереження і відновлення складових екосистеми. Теорія оптимізації потребує широкого використання традиційних правових методів і моделювання еколого-правових процесів на базі системних підходів до створення якісного, дієвого законодавства з метою визначення закономірностей та перспектив розвитку законодавчої бази у цій сфері, що є важливими і актуальними напрямами наукової роботи.

Теоретико-методологічне та практичне значення проблеми, її актуальність, але недостатня науково-аналітична розробка обумовили вибір теми дисертації, логіко-структурну побудову роботи, мету, завдання, методи та об'єкт дослідження.