Орєхов С. М. Адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, зазначено про її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, висвітлено ступінь розробки та методи наукового аналізу, визначено мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо публікацій, вказуються форми апробації та впровадження здобутих результатів.

Розділ 1 «Наукознавчі підходи щодо дослідження адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» містить п’ять підрозділів, у яких розглядаються питання щодо формування наукового уявлення про сутність адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

У підрозділі 1.1 «Історіографія проблеми та напрями дисертаційного дослідження» зазначається, що радикальні реформи у всіх сферах політичних, соціальних та економічних відносин нашої держави безумовно пов’язані із забезпеченням безпеки особи, суспільства, створенням необхідних умов реалізації конституційних прав і свобод громадян. Процеси переходу до нових економічних відносин, їх демократизації в Україні, утвердження рівності різних форм власності сприяли пожвавленню підприємницької активності фізичних і юридичних осіб, здійснення ними окремих видів діяльності, виробництва, робіт та послуг, пов’язаних з використанням потенційно небезпечних технологій. Це обумовлює необхідність створення ефективної системи адміністративно-правового регулювання у сфері стандартизації та сертифікації, коли на ринок товарів та послуг України потрапляла б лише якісна продукція, яка відповідає вимогам державних стандартів та пройшла процедуру сертифікації.

Констатується, що одним із найбільших викликів, з яким стикається наша держава сьогодні, це необхідність розвивати, укріплювати і підтримувати довіру громадян до державних органів і установ, що не в останню чергу пов’язується із забезпеченням належної якості товарів і послуг. Головне завдання законодавства про сертифікацію та стандартизацію – створення умов для підприємницької діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринку, допомога покупцям у компетентному виборі продукції та послуг, недопущення появлення на ринку неякісної продукції, виконання робіт чи надання послуг, які можуть бути небезпечними для здоров’я громадян. Досягнення високого економічного і культурного рівня та підвищення добробуту різних верств суспільства потребує розвиненої та добре налагодженої системи правового забезпечення якості продукції, виконання робіт, надання послуг. Цим процесам має приділятися значна увага з боку держави, адже досягнення в галузі соціально-економічного характеру можливе лише завдяки реалізації політики з належного забезпечення потреб суспільства, оскільки це найбільш об’єктивний, узагальнюючий показник наукового, технічного, економічного, соціального і суспільного прогресу.

Натомість в Україні процеси гармонізації законодавства спрямовані, переважно, на розширення фонду державних стандартів, що відповідають міжнародним і міждержавним нормам, на розробку технічних регламентів, які регулюють питання безпеки продукції і послуг для життя і здоров’я людей, та навколишнього природного середовища. Гармонізація національних стандартів і системи підтвердження відповідає міжнародним нормам, створює передумови для випуску вітчизняними підприємствами конкурентоспроможної продукції і є необхідністю в умовах активізації участі України в міжнародній торгівлі, реалізації Угоди про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом.

У підрозділі 1.2 «Теоретико-методологічні підходи щодо дослідження адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» зазначається, що питання правової реальності, праворозуміння та методології пізнання права досить актуальні і мало розроблені у сучасних правознавчих дослідженнях. Натомість, на різних рівнях організації соціуму можна говорити про різні види правових норм і правил поведінки. Право здобуває свою безсторонність не за рахунок відсторонення від будь-яких політичних, конфесійних, расових, національних, вікових тощо інтересів, а завдяки тому, що воно забезпечує узгодження і задоволення цих інтересів. Саме світоглядні засади, а не «чиста теорія права» чи «чиста правова логіка» дозволяють і у теорії, і на практиці зайняти і науковцю, і пересічному громадянину дійсно виважену, правову позицію з будь-якого правознавчого питання.

Наголошується, що розроблені впродовж останніх десятиліть теоретичні концепції, методологічні принципи та методичні підходи, що становлять арсенал необхідних науковцю знань, виявилися нині, на жаль, недостатніми, щоб всесторонньо проаналізувати, пояснити існуючі та чітко спрогнозувати майбутні правові процеси. Тому перед сучасною наукою з цілковитою очевидністю постало надзвичайно важливе завдання – переосмислення багатоманітної теоретичної спадщини та створення на її основі нової конструктивної та дієвої теорії, зокрема й у сфері адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації. Адже, досягнення високого економічного і соціального рівня та підвищення добробуту різних верств суспільства потребує розвиненої та добре налагодженої системи правового забезпечення якості продукції, виконання робіт, надання послуг. Цим процесам має приділятися значна увага з боку держави, оскільки досягнення успіхів соціально-економічного характеру можливе лише завдяки реалізації політики з належного забезпечення потреб суспільства.

У підрозділі 1.3 «Загальнонаукова характеристика стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» вказується, що поняття стандартизація охоплює надзвичайно широку сферу суспільної діяльності, що включає наукові, технічні, господарські, економічні, юридичні, естетичні, політичні аспекти тощо. У всіх країнах розвиток державного господарства, підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості продукції, зростання життєвого рівня пов’язані з широким застосуванням різних форм і методів стандартизації. Правильно поставлена стандартизація сприяє розвитку спеціалізації і кооперації виробництва.

Зазначається, що стандартизація, метрологія та сертифікація є специфічними засобами регулювання господарської діяльності і водночас складовими національної системи технічного регулювання. Необхідність реформування стандартизації, метрології і сертифікації виступає однією з визначальних умов перебування України у Світовій організації торгівлі, зокрема в частині гармонізації правових та організаційних засад стандартизації та підтвердження відповідності вимогам Угоди з технічних бар’єрів у торгівлі.

Наголошується, що законодавство про стандартизацію створює правову базу для визначення критерію якості товару (роботи, послуги) й у цьому змісті з ним пов’язується правове забезпечення управління якістю. Тільки після реалізації норм законодавства про стандартизацію – появи стандарту – можуть «працювати» інші підсистеми законодавства про якість. При цьому стандарт, як правовий критерій якості товару, неодмінно виступає елементом нормативної бази будь-якої діяльності у сфері управління якістю. Законодавство про сертифікацію товару, контроль і нагляд за його якістю та інші системи законодавства про якість можуть здійснювати свої функції тільки у взаємодії зі стандартом. У цьому виявляється їхня залежність від законодавства про стандартизацію.

Водночас, акцентується на тому, що з метою забезпечення єдності вимірювань у країні, перевірки дотримання законодавства України «Про метрологію і метрологічну діяльність» та інших нормативних актів і нормативної документації з питань забезпечення єдності вимірювань, здійснюється державний метрологічний нагляд. Такий контроль проводиться органами державної метрологічної служби інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств і організацій. Керівна роль при цьому відводиться Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

У підрозділі 1.4 «Значення якості продукції у становленні галузі стандартизації, метрології і сертифікації в сучасних умовах» зазначається, що в умовах гострої конкурентної боротьби розвинуті країни світу сприймають якість продукції як імператив їх комерційного успіху та джерело національного багатства. Якість визначає престиж держави, є основою для задоволення потреб кожної людини та суспільства, найважливішою складовою конкурентоспроможності. Зрозуміло, що діяльність з підвищення та забезпечення якості в умовах ринкової економіки має стати пріоритетною.

Упродовж історії існування проблеми якості, сформувалося багато її визначень. Передусім, якість – це філософська категорія, тобто поняття з гранично широким обсягом. Якість окремої одиниці продукції визначається її технічними характеристиками та потрапляє під дію технічних норм. Технічні норми визначають науково обґрунтовані методи, прийоми, способи поводження з природними та штучними об’єктами, технологічними операціями та процесами. Технічні норми, що мають важливе соціальне значення, отримують закріплення у правових актах та набувають юридичної сили. Таким чином, якість стає правовою категорією.

У підрозділі 1.5 «Сутність законних інтересів громадян України в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації» зазначається, що під інтересом слід розуміти прагнення суб’єкта користуватися певним соціальним благом, в окремих випадках звертатися за захистом до компетентних органів з метою задоволення тих потреб, що не перечать нормам права, відображеним в об’єктивному праві. Інтереси особи, здійснення яких не забороняється, а навпаки, заохочується і стимулюється, в разі перешкод в їх реалізації охороняються і захищаються державою.

До законних інтересів належать ті, які (через малозначність) держава не вважає за потрібне «прописувати» в нормах права, але які, відповідаючи духу закону, в загальному вигляді їм гарантуються (законні інтереси, пов’язані з тим або іншим устроєм родинного життя, організацією дозвілля тощо). Реалізація і захист кожного конкретного законного інтересу завжди відповідає певним нормам права, забезпечуючи собі правомірну основу. В той же час наявність законних інтересів не означає реальної можливості їх реалізації. Існування законних інтересів і механізм їх реалізації – два різні аспекти правового впливу на суспільні відносини.

Зазначається, що законні інтереси людини та громадянина в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації є їх бажання та юридичних осіб мати можливість у повній мірі користуватися певними соціальними благами та виробничими пільгами на основі закону.

Розділ 2 «Адміністративно-правовий механізм регулювання відносин в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» складається з чотирьох підрозділів, у яких висвітлюються питання елементів механізму правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

У підрозділі 2.1 «Адміністративно-правові норми як елемент механізму правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» показано, що практика розвитку законодавства в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, наукові публікації з цієї проблематики свідчать про недостатню розробленість окремих її аспектів, зокрема адміністративно-правових норм як складової механізму правового регулювання в означеній галузі.

Стосовно дослідження сутності адміністративно-правових норм в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації як складових механізму правового регулювання велике значення відіграють інші правові механізми.

Констатується, що наукові джерела до елементів механізму правового регулювання відносить: 1) юридичні норми, 2) правовідносини, 3) акти реалізації суб’єктивних юридичних прав і обов’язків. Така побудова механізму правового регулювання носить універсальний характер: вона характерна для права «взагалі», для правових систем усіх юридичних типів. До процесу правового регулювання на третій його стадії (а в ряді випадків і при виникненні правовідносин) може приєднуватися і особлива складова – індивідуальні приписи або акти застосування права.

Зазначається, що до системи адміністративно-правового регулювання у сфері стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації, насамперед, слід віднести адміністративно-правові норми як головні складові правового впливу на суспільні відносини в означеній сфері. Адміністративно-правові норми, які регламентують суспільні відносини в сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, зосереджені в окремих законах України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі України, Митному кодексі України та інших нормативних актах. За їх допомогою регулюється зовнішня і внутрішня організаційна діяльність органів стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, а також відносини, які пов’язані з реалізацією адміністративно-правових норм.

У підрозділі 2.2 «Адміністративно-правові відносини, що виникають у галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» показано, що у теорії держави та права під правовим регулюванням розуміють здійснюваний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів вплив на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування, розвитку та захисту.

У науці адміністративного права найбільш часто правове регулювання розглядається в контексті інструментальної теорії забезпечення механізму адміністративного права. Механізм адміністративно-правового регулювання визначається як система адміністративно-правових засобів (елементів), за допомогою яких здійснюється правове регулювання (упорядкування) суспільних відносин у сфері державного управління.

У підрозділі 2.3 «Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів як суб’єкт адміністративно-правового регулювання в Україні» показано, що Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція) забезпечує якість продукції в державі. Висока якість і конкурентоспроможність вітчизняної продукції – була головною передумовою вступу України до СОТ. У зв’язку з цим діяльність Держспоживінспекції та її органів набуває важливого значення.