ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету й завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методологічні й теоретичні засади дослідження; розкрито  наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних висновків, наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні питання організації навчально-творчої діяльності школярів” на основі вивчення сучасних науково-педагогічних джерел з’ясовано сутнісні характеристики навчально-творчої діяльності школярів, її структуру та функції; визначено особливості організації навчально-творчої діяльності учнів старшої школи, розроблено інтегровану модель і технологію організації навчально-творчої діяльності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів.

Аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури щодо сутності понять „навчальна діяльність”, „творчість”, „творча діяльність” (В. Андреєв, Г. Буш, Б. Коротяєв, І. Лернер, Ю. Машбиць, В. Моляко, В. Паламарчук, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, А. Шумілін, Г. Щукіна, Л. Яценко та інші) надав можливість розглянути навчально-творчу діяльність школярів як вид діяльності, спрямований на вирішення навчально-творчих завдань, у процесі якого відбувається активне відкриття світу для себе через творення і пізнання, цілісний розвиток особистості учня, його перехід на рівень самоуправління, набуття творчого продукту, що характеризується гуманістичною спрямованістю, новизною й значимістю для особистості.

На основі системного аналізу виявлено структурні (суб’єкт, об’єкт, мета, навчально-творчий процес, засоби, навчально-творчий продукт) та змістові (емоційний, організаційний, когнітивний, креативний, комунікативний, рефлексивний) компоненти навчально-творчої діяльності, з’ясовано її основні функції, пов’язані з формуванням позитивної мотивації і творчої активності суб’єкта (мотиваційну, активізаційну, прогностичну), здійсненням навчально-творчої діяльності (організаційну, навчально-пізнавальну, креативну, розвивальну, виховну, комунікативну, самореалізації), усвідомленням та вдосконаленням результату (рефлексивну, терапевтичну, оцінювальну, корекційну).

На підставі досліджень Ю. Бабанського, Т. Дмитренко, О. Іонової, С. Сисоєвої, О. Попової, І. Прокопенка, А. Хуторського, Т. Шамової визначено, що організація навчально-творчої діяльності старшокласників є цілеспрямованою взаємодією вчителя й учнів на засадах діалогу, співробітництва і співтворчості з метою активізації та розвитку мислення, почуттів, волі, творчого потенціалу, узгодження мотивів, цінностей, знань, умінь та рефлексивної поведінки учнів, поступового їх переведення на рівень самоорганізації власної діяльності завдяки створенню і розширенню творчого мікросередовища в навчальному процесі через упорядкування мети, принципів, змісту, методів, засобів і форм спільної діяльності.

З опорою на психолого-педагогічні дослідження (В. Андрієвська, Л. Виготський, М. Гамезо, І. Зимня та інші), що дозволяють з’ясувати вікові особливості учнів старшого шкільного віку (спрямованість на пошук істини, прагнення до пізнання власних можливостей, внутрішніх суперечностей у взаємовідносинах людини зі світом, схильність до аналізу, дедукції та узагальнення, зростання самостійності) та з урахуванням специфіки навчально-творчої діяльності (необхідність активізації всіх сфер особистості учня, творчого потенціалу і створення сприятливої емоційної атмосфери) виявлено особливості організації навчально-творчої діяльності учнів старшої школи, а саме:

1) узгодження всіх компонентів педагогічної системи, які поєднуються через наявність у кожному з них пізнавального, творчого й гуманістичного складників і спрямовані на цілісний розвиток емоційно-чуттєвої, розумової й діяльнісної сфер особистості, її творчого потенціалу;

2) створення й розширення творчого мікросередовища на заняттях через поєднання урочної та позаурочної діяльності для повнішого розкриття і розвитку індивідуальних творчих можливостей та потенціалу особистості;

3) інтеграція змісту шкільних предметів для формування цілісної картини світу, світогляду старшокласника, пізнання взаємозв’язків у системі „природа – людина – суспільство – культура”, що стимулює мовно-мисленнєву активність учнів, формує гуманістичну спрямованість особистості, творчий підхід до життєдіяльності;

4) пріоритет самоуправління, поступове переведення учнів на рівень самоорганізації навчально-творчої діяльності й організації діяльності інших через опанування методів, прийомів, стратегії творчої діяльності.

На основі системного, особистісно-діяльнісного, кібернетичного, синергетичного й компетентнісного підходів, а також з урахуванням означених особливостей розроблено інтегровану модель організації навчально-творчої діяльності старшокласників, компонентами якої є: учитель, який цілеспрямовано організовує навчально-творчу діяльність старшокласників, особистість учня, що розвивається, навчально-творча діяльність, яка розгортається в просторі і часі (рис.1). Цілісність процесу організації навчально-творчої діяльності забезпечено через: 1) органічний взаємозв’язок особистості й діяльності (діяльність є основою, засобом і вирішальною умовою розвитку творчої особистості учня, формування його навчально-творчої компетентності); 2) інтеграцію процесів організації й управління (умовою ефективної організації навчально-творчої діяльності і переведення старшокласників на рівень самоорганізації є реалізація системи видів управління з поступовим переходом від прямого управління до самоуправління, що є підґрунтям формування творчої особистості); 3) взаємозумовленість процесів організації і самоорганізації, а саме: від якості організації вчителем навчально-творчої діяльності учнів (постійне ускладнення і поглиблення завдань, опанування комплексу навчально-творчих умінь – когнітивних, креативних, комунікативних, організаційних, стимулювання активності, ініціативності особистості, актуалізація її потреб у пізнанні, перетворенні, самореалізації, поступова передача управлінських дій учителя