ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ АКЦІОНЕРІВ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, сформульована мета і головні завдання дисертації, визначені об’єкт, предмет, теоретичні та методологічні основи дослідження, розкрита наукова новизна, визначені теоретичне і практичне значення дисертації, наведена інформація про публікації, апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Науково-практичні засади захисту прав акціонерів на транспорті» охарактеризована сутність корпоративного управління та його основні принципи, встановлена роль захисту прав акціонерів у системі корпоративного управління, визначені основні права акціонерів і проблеми з їх захистом та актуальність питання захисту прав акціонерів для корпоратизованих підприємств залізничного транспорту, проаналізовані основні підходи до оцінки якості корпоративного управління та місця критерію «захист прав акціонерів», виявлені основні фактори, за яких порушуються права акціонерів.

Визначено, що корпоративне управління – це процеси регулювання власником руху корпоративних прав з метою отримання прибутку, управління корпоративним підприємством, відшкодування витрат через отримання частки майна при його ліквідації, можливих спекулятивних операцій з корпоративними правами.

Основними його принципами є рівність акціонерів, наявність механізмів реалізації акціонерами своїх прав і задоволення інтересів.

Тому корпоративне управління нерозривно зв’язане з правами акціонерів і є механізмом використання інвестиційних ресурсів акціонерів у їхніх інтересах. Процес корпоративного управління породжує специфічні права акціонера – корпоративні права, до яких належать право акціонера на участь у розподілі прибутку, право на одержання частини майна у разі ліквідації, право на отримання інформації, право брати участь в управлінні АТ та ін.

Встановлено, що термін «захист прав акціонерів» може бути розглянутий з різних точок зору. З економічної – захист прав акціонерів визначається як сукупність механізмів, що дозволяють забезпечити отримання доходу (дивіденди та продаж акцій) у процесі реалізації прав. З правової – даний термін випливає із цивільного права як сукупність способів, спрямованих на забезпечення реалізації прав акціонерів, закріплених правовими нормами, зокрема права власності на акцію, права на участь в управлінні АТ, отримання дивідендів та активів АТ у разі його ліквідації тощо. З організаційної точки зору – як сукупність механізмів, що дозволяють акціонеру впливати на процеси функціонування та розвитку АТ.

Захист прав акціонерів можна здійснювати за допомогою правових і не правових способів. Попри значні можливості правового захисту прав акціонерів за допомогою законів, нормативних актів органів влади, органів управління АТ, практична реалізація даних прав в Україні має низку проблем, зокрема ігнорування прав міноритарних акціонерів.

Проведеним аналізом встановлено, що дотримання прав акціонерів і впровадження корпоративного управління в Україні потребує законодавчого, нормативного, регуляторного, організаційно-економічного вдосконалення та переходу до управління вартісними параметрами АТ.

Необхідність формування заходів захисту прав акціонерів на залізничних підприємствах пов’язана із проведенням корпоративної реструктуризації при реформуванні залізничного транспорту, яка передбачає перебудову організаційної структури управління та розвиток конкурентного ринку у транспортному секторі.

Створення Публічного акціонерного товариства «Українські залізниці» та акціонерних компаній за видами діяльності потребуватиме проведення корпоратизації значної кількості структурних одиниць, зокрема державних підприємств, які входять до складу Укрзалізниці.

У результаті корпоративний сектор залізничного транспорту буде значно розширений за рахунок новостворених АТ, в яких формуватимуться відповідні відносини між акціонерами. Тому постає потреба в дослідженні проблемних питань взаємовідносин між учасниками корпоративного управління в АТ у сучасних умовах України та подальшому вирішенні основних проблем.

Досягнення оптимального узгодження інтересів і захисту прав акціонерів здійснюється за допомогою корпоративного управління, ефективність якого визначається за низкою показників.

За результатами дослідження структури міжнародних і вітчизняних рейтингів корпоративного управління встановлено, що оцінка рівня захисту прав акціонерів є вагомим показником і використовується як окремий параметр методик або у складі інших показників.

Ще одним підходом до оцінки якості корпоративного управління є його оцінка за допомогою рівня ризику та пов’язаних із ним збитків з метою сформувати уяву користувача інформації про об’єктивну оцінку корпоративного ризику АТ.

Науковцями встановлено, що в Україні, як і в інших країнах з ринками цінних паперів, що розвиваються, найбільше значення мають такі ризики корпоративного управління, як виведення активів, трансфертні ціни, розмивання статутного капіталу, злиття і поглинання, а також банкрутство.

Взаємозв’язок ризиків корпоративного управління з можливими негативними наслідками наведено на рис. 1.