ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО САДІВНИЦТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методичні засади формування інноваційного розвитку промислового садівництва» визначено роль промислового садівництва у сучасному сільському господарстві, традиційні та інноваційні типи його розвитку, організаційно-економічні чинники їх здійснення, методичні засади впровадження інновацій у галузі.

У зв’язку із зростанням ємності світового й національних продовольчих ринків, зростанням вимог до стандартизації та якості садівницької продукції, в останнє десятиріччя промислове садівництво отримало додаткові імпульси та пріоритети для свого розвитку. Переважно галузь розвивається у 2-х формах – на промисловій та любительській (у господарствах населення, на присадибних ділянках, садівницьких кооперативах) основах. Проте в період посилення  глобальних впливів на технології виробництва та стандарти споживання роль промислового напряму невпинно зростає. Це пояснюється тим, що великі агропромислові підприємства (наприклад агрохолдинги та агрофірми) мають більший потенціал (ресурсів, фінансів, інвестицій, спеціалістів) для забезпечення конкурентоспроможного розвитку галузі на інноваційній основі.

Наші дослідження дозволили виокремити та охарактеризувати такі типи (форми, напрями) формування та подальшого функціонування промислового садівництва: традиційні (екстенсивний тип розвитку, традиційний з елементами інновацій, перехідний (адаптивний або інтегральний)) та інноваційні (власне інноваційний, органічний, біоінтенсивний, біодинамічний) (рис. 1).