Організаційно-економічний механізм формування моделі поведінки споживачів на ринку підприємств туристичної сфери

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і практичне значення дослідження, сформульовано мету та основні завдання, конкретизовано об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичну та практичну цінність та особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію досліджень.

У першому розділі – «Теоретичні основи дослідження механізму формування моделі поведінки споживачів» – розкрито економічну сутність категорії «модель поведінки споживачів», визначено структури, що її утворюють, і фактори формування, запропоновано класифікацію моделей поведінки споживачів і показники оцінки поведінкових реакцій споживачів у туризмі, обґрунтовано принципи, критерії та передумови організаційно-економічного забезпечення стратегій впливу туристичних підприємств на процеси формування моделі поведінки споживачів у розрізі цільових сегментів ринку.

Дослідження теоретичних і методологічних засад поведінки споживачів дозволило визначити останню як ціннісно-раціоновану систему ментальних і діяльнісних актів людини у просторі формування та реалізації такого різновиду соціально-економічних відносин, як споживання. Розкрито своєрідність процесів споживання туристичних послуг, пов’язаної насамперед із тим, що воно відбувається в просторі, який контролюється підприємством. Це обумовлює авторську позицію щодо того, що поняття «модель поведінки споживача» несуперечливо поєднує два різні значення. З точки зору поведінки споживачів безпосередньо, модель виступає типологічною формою структури та траєкторії вчинків особистості, яка характеризується однорідністю, спостережуваністю та стійкістю, а також інваріантністю стосовно нерелевантних властивостей як окремої особи, так і однорідних груп осіб. З погляду зовнішніх спостерігачів і зокрема туристичних підприємств модель виступає аналітичним інструментом абстрагування від другорядних параметрів поведінки споживачів і фокусування на детермінаційних, які вважаються релевантними з точки зору реагування на маркетинговий вплив. Це означає, що комбінуючи як склад маркетингових програм, так і ступінь релевантності параметрів поведінки споживачів, підприємство має змогу по-різному моделювати середовище вибору послуг, їх купівлі та споживання, формуючи цим зміни структури усталених типологічних форм реалізації лінії поведінки населення.

З огляду на це стає можливим впливати не тільки на конкретність вибору споживача, а й на процеси формування його моделі поведінки. На концептуальному рівні ця ідея виражена на рис. 1. Її суть полягає в тому, що, по-перше, єдиний процес сприйняття, усвідомлення, інтерпретації, зацікавлення, пошуку інформації, вибору, купівлі, споживання ми аналітично розподіляємо на два рівні за ознакою доступності впливу на їх перебіг засобів туристичних підприємств. Перший – це рівень типологічних форм ментальної активності, який слабо піддається впливу, тож єдино можливим для нього залишається тривалий опосередкований вплив. Другий – рівень унаочненої екстраверсії поведінки, яка виступає системою діяльнісного прояву ментальних якостей і сил людини у соціально-економічному середовищі, котре під тиском інтересів і дії інших акторів закріплює в якості типових моделей ті форми поведінки, які є адекватними одночасно трьом чинникам: типології ментальності; специфіки маркетингових стратегій, зовнішнім умовам середовища ринку туристичних послуг.

Підприємство за рахунок рекомбінування комплексів інструментарію маркетингової пропозиції здатне варіювати широту та глибину набору різних моделей поведінки споживача як у напрямку їх розширення порівняно із типологічними формами ментальної активності  - фрагментація модельного ряду типологічних форм поведінки споживачів, так і звуження – коли носії різних типологічних форм ментальної активності зможуть реалізовувати інтерес у невеликому переліку однотипних форм практичної поведінки – уніфікації.