ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається стан її розробленості, мета і завдання дисертації, предмет, об’єкт, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наводяться дані про апробацію результатів дисертації та публікації.

У першому розділі – “Наукові засади управління охороною здоров’я” – аналізується понятійно-категоріальний апарат управління охороною здоров’я, визначаються основні підходи стосовно удосконалення механізмів державного управління галуззю, з’ясовуються специфічні особливості в еволюції організації управління охороною здоров’я в Україні, здійснюється порівняння з відповідними зарубіжними моделями.

У ході дослідження уточнюється сутність основних понять, що пов’язані з управлінням охороною здоров’я та визначаються їхні взаємозв’язки. Доведено, що складовими медичного обслуговування є медична допомога та медичні послуги, а доступність медичного обслуговування полягає в реальних можливостях отримання кожним громадянином у будь-який час медичної допомоги належної якості, медичних та інших супутніх послуг.

Державне управління сферою охорони здоров’я поєднує декілька функцій (соціальну, організаційну, економічну), реалізація яких в трансформаційних умовах пов’язана із загостренням протиріч між керуючою та керованою підсистемами, спричиняє невідповідність фактичних потреб населення реальним можливостям сфери охорони здоров’я. Розв’язання цих суперечностей потребує удосконалення чинної нормативно-правової бази, впровадження більш сучасних, випробуваних соціальними практиками механізмів державного управління сферою охорони здоров’я, головними з яких є організаційно-економічний, політичний, правовий, мотиваційний, соціальний. Дослідження природи зазначених протиріч свідчить, що найбільш ефективним засобом забезпечення розвитку галузі в умовах обмеженого бюджетного фінансування є удосконалення організаційно-економічного механізму державного управління нею.

Система охорони здоров’я в українському суспільстві потребує приведення її стану у відповідність з існуючими в державі соціально-економічними умовами. Співставлення моделей організації охорони здоров’я зарубіжних країн з вітчизняними виявило, що різні системи охорони здоров’я – це різні варіанти вирішення одного й того ж питання: яким чином за умов подорожчання медичного обслуговування та матеріальної нерівності громадян забезпечити населення якісною, доступною медичною допомогою та медичними послугами? Особливості трансформаційних перетворень в Україні зумовлюють необхідність впровадження комбінаційної моделі організації медичного обслуговування з урахуванням реалій суспільно-політичного устрою та стану нормативно-правової бази.

У другому розділі – “Аналіз сучасного стану управління охороною здоров’я на рівні регіону” – досліджуються особливості функціонування сфери охорони здоров’я як об’єкта управління в умовах докорінних суспільних змін на засадах упровадження ринкових відносин, система організації управління охороною здоров’я на рівні окремого району в структурі мегаполіса, виявляються проблеми організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоров’я на прикладі Харківської області та можливості їх розв’язання, з’ясовується вплив методів програмно-цільового управління на діяльність сфери охорони здоров’я на регіональному рівні.

Здоров’я населення в сучасних умовах відіграє роль важливого чинника національної безпеки та суттєвого фактора в розвитку держави. Погіршення соціально-економічної ситуації, кризові явища в українській економіці негативно позначаються на здоров’ї населення та демографічній ситуації в Україні, що мають на сучасному етапі стійку негативну тенденцію.