ОРГАНІЗАЦІЙНО–ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ УПРАВЛІННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЮ РОБОТОЮ З УЧИТЕЛЯМИ В РЕГІОНІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми та доцільність проведення дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дисертаційної роботи; сформульовано гіпотезу; визначено теоретико-методологічну основу, комплекс методів та експериментальну базу дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення; наведено дані щодо впровадження одержаних результатів та їх апробації.

У першому розділі – «Теоретичні засади та організація науково-методичної роботи з учителями в системі післядипломної педагогічної освіти як проблема досліджень і практичної організаційно-навчальної діяльності» проаналізовано стан дослідження проблеми дисертації у науковій літературі та нормативних документах, визначено основні напрямки дослідження, розкрито теоретичні засади управління науково-методичною роботою з учителями, виявлено й охарактеризовано структуру, функції і зміст науково-методичної роботи з учителями, визначено та обґрунтовано критерії оцінки ефективності науково-методичної роботи з учителями.

Проблема організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками є дуже актуальною, оскільки саме професіоналізм педагога багато у чому обумовлює якість освітніх послуг. Він формується і розвивається упродовж усієї професійної діяльності педагога. Саме тому система післядипломної педагогічної освіти відіграє значну роль у процесі набуття, розвитку і збагачення професіоналізму вчителя. Система післядипломної педагогічної освіти має кілька основних напрямів – векторів діяльності, серед яких особливе місце посідає науково-методична робота з педагогами.

Найбільш перспективною сьогодні є визначення науково-методичної роботи як цілісної системи взаємопов’язаних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагога та на розвиток і досягнення позитивних наслідків навчально-виховного процесу, оптимального рівня навчання, виховання і розвитку школярів.

Науково-методична робота з педагогами регіону розглядається нами як складова регіональної системи післядипломної педагогічної освіти, яка, у свою чергу, також є системою та має відповідні ознаки, а саме: є певною сукупністю взаємодіючих один з одним елементів, що спроектована на досягнення визначеної мети, являє собою цілісне утворення й взаємодіє із зовнішнім середовищем та вимагає системного підходу до її вивчення. У зв’язку з цим нами було конкретизовано цілі та завдання сучасної регіональної системи післядипломної педагогічної освіти, на основі яких визначено головну мету регіональної системи науково-методичної роботи з педагогами в регіоні, яка полягає у забезпеченні підвищення рівня професійної компетентності кожного вчителя й педагогічного колективу в цілому та розвитку професійної майстерності педагогів на основі впровадження новітніх досягнень науки, перспективного педагогічного досвіду та освітніх інновацій.

Реалізація цілей і завдань науково-методичної роботи з педагогічними працівниками регіону здійснюється через її інституційну структуру, яка включає такі компоненти: управління освіти і науки обласної державної адміністрації, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, відділ освіти районної державної адміністрації, районний методичний кабінет (центр), загальноосвітній навчальний заклад, шкільні методичні об’єднання вчителів-предметників. Усі компоненти означеної структури взаємопов’язані й відображають особливості кожного з рівнів системи науково-методичної роботи – регіонального, районного та шкільного. Зв’язок між компонентами системи як прямий, так і зворотній У зв’язках компонентів структури простежується й певна ієрархічність, певний розподіл функцій та підлеглість шкільної ланки – районній, а районної – регіональній ланці науково-методичної роботи з педагогічними працівниками. Така підлеглість вказує на єдність цілей, завдань, принципів та управління навчально-методичною роботою з учителями.

Але чітке уявлення про ефективну та дієву організацію науково-методичної роботи з педагогами регіону дає визначення структури її змісту. Компонентами структури змісту науково-методичної роботи з педагогами в регіоні є: когнітивний (накопичення і кумуляція професійно значущих для педагогів знань, уявлень, досвіду), аксіологічний (вироблення нового знання, творення принципових норм поведінки і суджень, що ведуть до підвищення ефективності професійної педагогічної діяльності), комунікативний (вироблення механізмів взаємодії у процесі педагогічної діяльності з метою передачі та обміну інформацією), праксеологічний (продукування соціально і професійно ефективних принципів здійснення життєдіяльності).

Важливим чинником побудови управлінської моделі організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками регіону є визначення, розуміння та класифікація функцій регіональної системи науково-методичної роботи з педагогами. Нами було виокремлено наступні функції регіональної системи науково-методичної роботи з педагогами: розвивально-мотивувальна, інформаційно-оцінювальна, пошуково-дослідницька, корекційна, комунікативна, прогностична. Це дало можливість конкретизувати поняття «організація науково-методичної роботи в регіоні». Під організацією науково-методичної роботи в регіоні ми розуміємо внутрішньо упорядковану систему взаємодії між методичними службами області, району, навчального закладу, що забезпечує реалізацію основних функцій науково-методичної роботи з педагогами й спрямована на досягнення спільної мети – удосконалення навчально-виховного процесу в навчальних закладах регіону та безперервного професійного розвитку педагогічних працівників регіону, що забезпечуватиме неухильне зростання якості й доступності освіти в регіоні.

Однією з важливіших складових процесу управління науково-методичною роботою з педагогами регіону є визначення рівня ефективності її організації, що відображає органічне поєднання двох її частин – наукової та методичної роботи з педагогами, набуті педагогами у процесі професійного розвитку знання, вміння, навички, професійний досвід і особистісні якості, необхідні для здійснення творчої педагогічної діяльності та продуктивний рівень науково-методичної діяльності регіону як результат оптимального використання загальнопедагогічних та регіональних умов у процесі професійного розвитку вчителів.

Для визначення дієвості організації науково-методичної роботи в регіоні та необхідних для цього педагогічних умов, було визначено такі основні критерії ефективності організації науково-методичної роботи з педагогами регіону:
1) концептуально-цільова спрямованість науково-методичної роботи в регіоні;
2) оптимальність форм організації науково-методичної роботи в регіоні;
3) актуальність та інформаційна насиченість змісту науково-методичної роботи з педагогами в регіоні; 4) впливовість науково-дослідної роботи на практичну педагогічну діяльність у регіоні та її востребуваність. Кожний з цих критеріїв є досить широким, загальним. Тому означені критерії були нами конкретизовані у показниках. У свою чергу, кожний з показників містить певні характеристики, які відображають специфіку науково-методичної роботи школи, району, області.

Комплексне використання означених критеріїв надало можливість визначити наявний рівень організації науково-методичної роботи з педагогами в регіоні та перейти до розробки експериментальної моделі й визначити організаційно-педагогічні умови ефективної науково-методичної роботи з учителями в регіоні. Окрім того, вони є дієвим інструментом перевірки ефективності самої моделі, що свідчить про її дієвість та дозволило сформулювати рекомендації для її практичного використання.

У другому розділі – «Наукові основи та практична апробація управління організацією регіональної системи науково-методичної роботи з учителями (на компетентнісній основі)» висвітлено сутність і зміст узагальненої моделі організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні, подано результати констатувального експерименту та експертної оцінки узагальненої моделі організації науково-методичної роботи з учителями, визначено шляхи удосконалення управління науково-методичною роботою з учителями як складовою регіональної системи післядипломної педагогічної освіти та сформульовано практичні рекомендації для керівників системи післядипломної педагогічної освіти.

Виходячи з того, що інтеграційні процеси в системі освіти мають стати джерелом розв’язання більшості наявних проблем її сучасного стану та забезпечити її впевнений розвиток, ми обрали для інтеграції наукової та методичної роботи з учителями в системі післядипломної освіти, враховуючи її динамічний характер, наступні сфери: законодавчого і нормативно-правового забезпечення викладацької і наукової діяльності; освітні та освітньо-професійні стандарти, регіональну їх специфіку із державними вимогами, а також зміст дошкільної, загальної середньої і професійної освіти; методи, засоби і технології дошкільної, загальної середньої і професійної освіти та їх навчально-методичне забезпечення, оцінювання рівнів навчальних досягнень і професійної компетентності; методи, засоби і технології власне післядипломної освіти вчителів із уже інтегрованими стандартами та змістом і методичним забезпеченням на сучасній науковій базі; методи, засоби і технології наукової діяльності учителів без відриву від практичної діяльності; інтеграція баз освітніх і наукових даних із забезпеченням рівного доступу до ресурсів цих баз; економічних механізмів і процесів функціонування та розвитку методик і науки, інформаційно-аналітичних систем адміністративного управління освітою і наукою.

Спираючись на теоретичні засади організації науково-методичної роботи з учителями, накреслену інституційну і змістову її структуру та визначені функції, які широко враховують регіональні особливості, було запропоновано узагальнену модель організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні, яка відображає дві площини: структурну і динамічну. Узагальнена модель науково-методичної роботи представлена як висвітлення процесу пошуку різних механізмів поєднання її складових на трьох рівнях: шкільному, районному та регіональному. Для подолання певних суперечностей в існуючій практиці досліджуваної діяльності були вироблені принципи організації науково-методичної роботи з учителями, які відображають діалоговий характер педагогіки післядипломної освіти і акцентують увагу на особливостях наукової і методичної складових науково-методичної роботи як інтегрованої єдності.

Основним підґрунтям узагальненої моделі визначено компетентнісний підхід до створення умов і організації цілісної науково-методичної роботи з учителями в регіоні. У свою чергу умови розподілено на інтегративні та диференційні. Інтегративні умови, або зовнішні, загальнопедагогічні тобто ті, що забезпечують ефективне поєднання, інтеграцію наукової і методичної складових у процесі післядипломної педагогічної освіти і диференційні, або внутрішні, регіональні – ті, які акцентують регіональну, місцеву та особистісну специфіку науково-методичної роботи з учителями. Створення означених умов забезпечує продуктивний рівень науково-методичної діяльності регіону.

Для експериментальної перевірки розробленої узагальненої моделі було обрано метод експертної оцінки, який, за наявності критеріально спрямованого відбору контингенту експертів, надав змогу оцінити правомірність і практичну придатність моделі, оскільки базувався на їх власному досвіді організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками.

Організатори науково-методичної роботи в системі післядипломної педагогічної освіти і працівники, які забезпечують управління нею, на нашу думку, і є найбільш об’єктивними носіями експертної оцінки правомірності й практичної придатності запропонованої нами моделі. Тому до експертної оцінки моделі нами були залучені представники всіх трьох рівнів (області, району, школи), які здійснюють науково-методичну роботу з педагогічними кадрами: керівники та викладачі інститутів післядипломної педагогічної освіти (25 осіб), завідувачі й методисти районних методичних кабінетів (23 особи), директори шкіл і голови шкільних методичних об’єднань вчителів (29 осіб). Усього було залучено
77 експертів. Експертиза здійснювалась у два етапи.

На першому етапі експерти були ознайомлені з концепцією дослідження та моделлю поєднання наукової й методичної роботи з учителями регіону у курсовий та міжкурсовий періоди, а також була представлена для обговорення узагальнена модель організації науково-методичної роботи з учителями в регіоні.

Були створені елементи моделі, які ми запропонували групам їх поєднати та взаємно відкоригувати і подаємо як продукт експериментальної перевірки запропонованої нами узагальненої моделі організації науково-методичної роботи з педагогами в регіоні. У свою чергу, означений продукт експериментальної перевірки узагальненої моделі також являє собою моделі, які деталізують механізми реалізації функцій науково-методичної роботи з вчителями (рис. 1) та особливості управління нею на регіональному рівні (рис. 2).

Через управлінський інструментарій здійснюється органічне поєднання інтегративної та диференційної площин моделі, але слід зазначити, що управлінський інструментарій є одночасно і важливим засобом реалізації комплексності системи науково-методичної роботи з учителями в регіоні на трьох основних її рівнях: обласному, районному, шкільному.

У розділі введено до наукового обігу поняття «дидактична експертиза». Уперше в практиці експертного оцінювання педагогічного явища поєднано самооцінку експертів з оцінкою запропонованої моделі. Поєднано діагностичний і прогностичний плани як дослідження, так і чинної практичної діяльності вчителя. Це спричинило створення узагальненої моделі, в якій присутні не лише рівень і час досягнення результату, але й якість, що досягається навчанням під час експертизи.

Другий етап експертизи розробленої узагальненої моделі поєднання наукової та методичної роботи являв собою виставлення експертних оцінок різним характеристикам моделі.

Виявлено три магістральні шляхи реалізації педагогічних умов здійснення сучасної науково-методичної роботи з учителями: синтез структурного та динамічного варіантів узагальненої моделі; впровадження узагальненої моделі єдності наукової та методичної роботи з учителями на синергетичній основі; державна спрямованість поєднання наукової та методичної роботи з учителями. Доведено, що виявлені шляхи мають розгалуження у вигляді соціальних та індивідуальних шарів, які у поєднанні створили основу для практичних рекомендацій.