ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Геополітичні зміни у світі, поява нових загроз світовій безпеці докорінно змінюють підходи світового суспільства та окремих держав до формування національних, регіональних та світової систем безпеки. На сучасному етапі розвитку суспільства миротворчі операції відіграють роль інструмента врегулювання конфліктів для підтримки стабільності у світі. Україна все більше надає підрозділи Збройних сил для участі в таких операціях. Розширюється географія застосування підрозділів, з’являються нові форми участі, методи проведення миротворчих операцій. На фоні тенденції зростання частки миротворчих завдань в діяльності Збройних сил України (ЗСУ) правове забезпечення цих операцій залишається практично без змін.

Актуальність теми дослідження визначається нагальними потребами удосконалення правового супроводження проведення миротворчих операцій.

Безпосереднє проведення досліджень у зазначеному напрямі зумовлене потребою визначення правового статусу військовослужбовців та іншого персоналу у миротворчих операціях, як під час виконання завдань, так і після повернення, що є головним чинником при вирішенні питань соціальної захищеності учасників миротворчих операцій.

Необхідно удосконалити систему підтримки законності в міжнародних миротворчих контингентах, що обумовлено відсутністю стандартних важелів впливу держави на них (внутрішньовідомчий контроль, прокурорський нагляд, цивільний контроль, таке інш.).

Потребує удосконалення система правового забезпечення підготовки та застосування миротворчих контингентів та визначення пріоритетних напрямів комплектування миротворчих підрозділів.

Також актуальність теми визначена відсутністю в Україні цілісної Концепції застосування підрозділів Збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях, відсутністю єдності в класифікації щодо форм участі збройних сил у миротворчих операціях, критеріїв застосування, характеристик можливих наслідків застосування, принципів побудови ефективного механізму правового забезпечення участі Збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях.

В Україні не визначено рівень впливу міжнародних миротворчих операцій на боєздатність збройних сил та на виконання їх основного завдання - захист територіальної цілісності держави від зовнішніх загроз. В результаті цього існують прогалини у порядку формування рішень на застосування підрозділів збройних сил за межами держави.

Дослідження стану та розвитку Збройних сил України, що забезпечують національну безпеку в сучасних умовах, зберігають виключну актуальність та потребують масштабної поглибленої розробки, особливо в частині застосування ЗС поза межами держави, що вказує на значимість миротворчої діяльності, оскільки вона розглядається, з одного боку, як засіб зміцнення її національної безпеки через створення стабільного зовнішньополітичного середовища, а з іншого – як внесок у зміцнення загальноєвропейської безпеки і побудову нової стабільної і безпечної Європи.

Завдяки миротворчій діяльності Україна стверджує себе як повноправний суб’єкт міжнародних відносин, підвищує свій міжнародний авторитет та демонструє миролюбну політику.

Також миротворча діяльність Збройних сил України впливає на їх розвиток та реформування.

Науковій розробці даної проблеми характерне те, що організаційно-правові основи застосування підрозділів Збройних сил України в міжнародній миротворчій діяльності не були предметом дисертаційного дослідження. Це пояснюється тим, що участь у міжнародній миротворчій діяльності має відносно нову форму діяльності для  Збройних сил України. Керівництво Міністерства оборони України (МОУ) намагалось вивчати цю проблему шляхом внутрішньовідомчих напрацювань через закритість деяких матеріалів.

Масштабні наукові розробки, результатом яких могли б стати уявлення про організаційно-правові аспекти застосування підрозділів Збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях, та ґрунтовні наукові дослідження такого явища, як миротворча діяльність, практично не проводились. Науково-дослідний матеріал обмежений специфікою теми.

Наукові дослідження з питань розробки загальних проблем участі Збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях містяться в роботах авторів В.Ю. Богдановича, О.М. Гончаренка, В.О. Гречанінова, Н.Р. Єзерського, О.М. Затинайко, А.М. Іваненка, В.М. Кириленка, Є.І. Клочка, М.А. Кобзаря, В.К. Кривожихи, В.Г. Лимаренка, К.Ю. Мельника, О.М. Мельника, В.І. Мунтіяна, І. С. Руснака, Г.П.Ситника, А.І. Скоромного, М.П. Требі, В.В. Троцька, В.П. Шкідченка, О.Г.Шекери, М.І. Шпури та інших вчених.

Проблемам розробки концептуальних основ щодо участі Збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях присвячені роботи авторів І.Н. Арцибасова, В.О. Горбуліна, О.Г. Данильяна, О.П. Дзьобань, С.А. Єгорова, В.А. Карташкіна, Ю.М. Колосова, І.І. Котлярова, Г.М. Мелкова, О.О. Мережка, А.П. Мовчана, М.І. Неліп, М.І. Панова, Б.Р. Тузмухамедова, В.М. Чхиквадзе, В.О. Шамрая та інших вчених.

Важливість даної проблеми вимагає науково-теоретичного осмислення концептуальних та організаційно-правових засад цієї діяльності, потребує комплексної оцінки та вивчення, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи та основних напрямів дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі управління підрозділами податкової міліції Національної академії державної податкової служби України, в межах науково-дослідної роботи „Основи організації, загальні принципи, форми і напрямки розвитку миротворчої діяльності України (за участю Сухопутних військ Збройних сил України)” шифр „МИРОТВОРЕЦЬ-СВ” (номер державної реєстрації № 01020006428), провідна установа Національний науково-дослідний центр оборонних технологій та військової безпеки.