ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ДЕРЖАВИ ІЗРАЇЛЬ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування правової держави пов’язано з проведенням масштабних перетворень. Після проголошення незалежної української держави відбулися докорінні зміни в соціально-економічних, політичних, культурних відносинах, які не могли не стосуватися сфери внутрішніх справ, у тому числі діяльності органів внутрішніх справ та міліції України.

Ці зміни мали не лише позитивні наслідки, а й негативні:  спалах злочинності, масові порушення громадського порядку, зниження рівня громадської безпеки, нехтування та ігнорування правами й свободами громадян. Кримінальні елементи, які паразитують на національному ґрунті, намагаються налагодити злочинні зв’язки з міжнародними злочинними угрупованнями, що становить загрозу національній безпеці.

Перед органами внутрішніх справ України, зокрема міліцією, поставлено  завдання щодо докорінного реформування їх діяльності. Реформування органів внутрішніх справ вимагає уточнення мети, завдань, функцій їх діяльності, а також удосконалення організаційної структури. Важливим чинником у вирішенні цієї проблеми є вивчення та використання досвіду поліції демократичних країн.

Діяльність поліції різних держав, у тому числі й  адміністративна, до початку 90-х років активно висвітлювали радянські вчені-юристи: Я.М. Бельсон, В.М. Гиленсен, А.В. Губанов, Б.С. Крилов, Г.І. Мачковський, Е.Г. Юмашева та ін. Водночас у більшості публікацій того часу акцентовано увагу на негативних аспектах діяльності поліції. Зникнення «залізної завіси» створило умови для об’єктивного дослідження цієї діяльності, порівняльного аналізу вітчизняного досвіду з досягненнями інших країн світу щодо забезпечення правопорядку.

У працях В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.В. Зуя, Ю.В. Іщенка, Р.А. Калюжного, А.П. Клюшніченка, В.К. Колпакова, А.М. Колодія, Я.Ю. Кондратьєва, С.Ф. Константінова, О.В. Копана, В.В. Копєйчикова, О.П. Коренєва, М.В. Корнієнка, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, С.Л. Лисенка, М.В. Лошицького, Н.П. Матюхіної, Н.Р. Нижник, В.П. Пєткова, В.І. Олефіра, В.М. Плішкіна, П.М. Рабіновича, Ю.І. Римаренка, О.Ф. Скакун, М.Ф. Стахурського, В.Д. Сущенка, Ф.Д. Фіночка, В.К. Шкарупи, Х.П. Ярмакі, О.Н. Ярмиша та багатьох інших учених у галузі адміністративного права аналізуються проблеми становлення та розвитку державного управління, визначаються його сутність і система, особливості його здійснення в окремих сферах і галузях, у тому числі у сфері внутрішніх справ. Водночас у дослідженнях вітчизняних учених майже не відображено досвіду поліції окремих держав та можливості його використання при реформуванні органів внутрішніх справ України.

Анкетування практичних працівників органів внутрішніх справ свідчить, що лише 23 % опитаних володіють тією чи іншою мірою інформацією про діяльність поліції інших держав.

Для дисертаційного дослідження автором не випадково обрано Державу Ізраїль. При всій відмінності в соціальному виборі, політичних системах, традиціях, інших особливостях, наприклад, психологічному складі та ментальності населення, Україна вимушена вирішувати, по суті, багато аналогічних проблем, пов’язаних з необхідністю забезпечення правопорядку, громадської безпеки та боротьби зі злочинністю.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження становили праці іноземних учених та практиків, передусім, ізраїльських, таких як: Ш. Ааронішки, Ш. Бен-Амі, А. Бін-Нуна, Й. Вілька, Ш. Волкова, М. Гафні, Р. Гідеона, A. Грінфільда, М. Дорфмана, М. Елона, Д. Кроянкера, Ц. Раза, A. Рубінштейна, M. Шамгара, Н. Шапіра, англомовних дослідників А. Бютлера,  I. Інгларда,  І. Інсіарді, Ф. Коула, В. Леонарда, Д. Моуре, С. Томаса,  У. Таппена, Й. Хербьорна, російських вчених В. Бойченка, Е. Григоніса, Б. Ебзеєва, Є. Ємельянова, О. Жмихова, Т. Замориної, В. Кікотя, В. Князєва, М. Корельского, В. Лучина, В. Нерсесянца, В. Перевалова, М. Сазонової, М. Рассолова, О. Черданцева  та ін.

Дослідження проблем організації діяльності поліції у сфері внутрішніх справ є актуальним у науковому аспекті. Значне місце посідає аналіз адміністративної діяльності поліції, що ґрунтується на вивченні ізраїльського національного законодавства, насамперед, конституційних законів, інших законів і підзаконних актів, наказів і розпоряджень Міністерства внутрішньої безпеки та Національної поліції Ізраїлю як  одного із двох виконавчих органів Міністерства, а також практичної діяльності Національної поліції Ізраїлю. Особлива увага приділяється визначенню ролі й місця поліції в суспільному житті.

Порівняльний аналіз діяльності Національної поліції Ізраїлю та міліції України дає можливість розглянути їх розбіжності та надати пропозиції щодо основних напрямів реформування діяльності органів внутрішніх справ Україні, зокрема міліції.

Викладене, на думку автора, обумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, його зміст та структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планів наукових досліджень МВС України («Пріоритетні напрямки фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на 2005–2010 роки»). Обраний напрям дослідження пов’язаний із програмою наукових досліджень, яку виконує Київський національний університет внутрішніх справ («Основні напрями наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2005–2010 роки»).

Робота спрямована  на реалізацію основних положень Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку ІІІ тисячоліття (затверджено рішенням колегії Міністерства внутрішніх справ України від 28 грудня 1999 року № 8 км/1) та Перспективного плану дій Міністерства внутрішніх справ України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з Європейським  Союзом (затверджено розпорядженням МВС України від 30 грудня 2002 року № 618). Тема дослідження розглянута та схвалена у 2008 році відділенням Академії правових наук України (п. ---=)