ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВ З ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ ТА НЕДЕРЖАВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Утворення незалежної України та становлення її як демократичної, правової, соціальної держави стало результатом втілення багатовікових прагнень і сподівань українського народу. Подальший державний розвиток обумовлює необхідність удосконалення державної політики у сфері діяльності правоохоронних органів. Існування кримінально-виконавчої системи – це невід’ємна складова системи діяльності держави в сфері боротьби із злочинністю. Проте нині, за своєю організацією та діяльністю, установи та органи кримінально-виконавчої системи не в повній мірі відповідають тій соціально-політичній, економічній та криміногенній ситуації, що склалася в Україні.

Реформування організаційно-правових засад діяльності кримінально-виконавчих установ, вдосконалення управлінських структур, обумовлює необхідність активізації їхньої взаємодії з державними та недержавними інституціями, активнішої yчacтi в процесі виконання покарання інститутів громадянського суспільства. Існуючий комплекс проблем діяльності кримінально-виконавчих установ України певною мірою обумовлений недостатньою науковою розробкою з позицій теорії управління та адміністративного права.

Додаткової актуальності теми дослідження додає аналіз ступеня наукової розробки проблем взаємодії кримінально-виконавчих установ з державними та неурядовими інституціями, а також різних аспектів функціонування спеціальних установ по виконанню кримінального покарання у виді позбавлення волі. Науковому обґрунтуванню діяльності кримінально-виконавчих установ останнім часом не приділяється належна увага. Відомі праці вчених кінця ХІХ - початку ХХ століття, зокрема Н.Ф. Лучинського, О.О. Піонтковського, С.В. Познишева, А. Принса, І. Стевенса, Л.Х. Сабінина, М.Н. Гернета, М.М. Ісаєва. Згодом, у радянський період, дістали розвитку наукові положення, які визначали необхідність організації взаємодії кримінально-виконавчих установ з іншими державними органами та недержавними організаціями. Різні концептуальні аспекти необхідності такої взаємодії та її організації можна відзначити у роботах таких вчених, як І.Я. Фойницький, Є.Г. Ширвіндт, Г.П. Байдаков, В.Г. Деєв, А.Л. Ременсон, М.А. Стручков, Г.А. Туманов, І.В. Шмаров та інших.

Серед вітчизняних науковців, які займались проблемами діяльності кримінально-виконавчих установ необхідно відзначити роботи О.М. Джужи, Р.А. Калюжного, В.А. Льовочкіна, Г.О. Радова, А.Х. Степанюка, В.М. Трубнікова, В.Ф. Усенка, С.Я. Фаренюка та інших. Питання управління виправними установами в сучасній науці розглядали А.О. Галай, М.І. Немченко, В.П. Пєтков, С.М. Пєтров.

Дослідженню управлінських та організаційних аспектів взаємодії кримінально-виконавчих установ з державними органами та громадськістю допоміг аналіз праць у сфері діяльності органів внутрішніх справ О.М. Бандурки, В.М. Батюка, М.О. Іллічова, Ю.Ф. Кравченка, Н.П. Матюхіної, В.І. Мозерова, О.І. Рощина, С.В. Слинька, В.І. Харченка та інших. З адміністративно-правової позиції питання державного управління у своїх роботах розкривають В.Б. Авер’янов, Ю.П. Битяк, І.П. Голосніченко, В.К. Колпаков, Н.Р. Нижник, В.В. Цвєтков, А.М. Школик та інші. Психолого-педагогічні аспекти з урахуванням проблематики дисертаційного дослідження базуються на працях А.С. Макаренка, В.М. Синьова, а також О.В. Беци, В.Г. Деєва, М.В. Клімова, В.І. Кривуші, В.С. Медведєва, О.П. Сєверова та інших.

Проаналізувавши наукові джерела, можна зробити висновок, що дослідження взаємодії кримінально-виконавчих установ з державними органами та недержавними організаціями в контексті науки адміністративного права до сьогоднішнього часу не проводилось.

Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена: по-перше, необхідністю глибокого аналізу основних положень чинного законодавства щодо взаємодії кримінально-виконавчих установ з державними та недержавними інституціями, виявлення проблемних та недостатньо врегульованих питань правового та організаційно-управлінського забезпечення такої взаємодії; по-друге, нагальністю проблеми ґрунтовного вивчення практики вирішення питань реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; по-третє, недостатністю теоретичних напрацювань щодо організації ефективної взаємодії кримінально-виконавчих установ з державними органами та недержавними організаціями, спрямованої на досягнення цілей покарання, та її управлінських основ; по-четверте, важливістю удосконалення нормативного регулювання взаємодії кримінально-виконавчих установ та інших правоохоронних органів, а також формування системи вимог до неурядової організації як суб’єкта взаємодії з кримінально-виконавчими установами; по-п’яте, необхідністю зміни стереотипів щодо виробничої діяльності підприємств кримінально-виконавчих установ та вивчення можливості запровадження підприємницької діяльності засуджених; по-шосте, необхідністю розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення практичної діяльності персоналу кримінально-виконавчих установ щодо організації взаємодії цих установ з державними та недержавними інституціями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена Вченою Радою Національної академії державної податкової служби України 24 лютого 2005 року (Протокол №6). Дисертаційне дослідження проводилось у межах вимог Указу Президента України від від 17 травня 2001 року №325/2001 “Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади”. Обрана тема дослідження безпосередньо пов’язана із виконанням завдань Концепції адміністративної реформи в Україні (Указ Президента України №810 від 22.07.1998р.) і Програми подальшого реформування та державної підтримки кримінально-виконавчої системи на 2002-2005 роки (постанова Кабінету Міністрів України №167 від 15.02.2002р.). Дисертаційна робота здійснена в межах програми наукових досліджень Національної академії ДПС України та комплексного наукового проекту “Відповідальність за правопорушення” (номер державної реєстрації 0102U000477), а також відповідно до теми кафедрального дослідження “Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності в сфері оподаткування” (номер державної реєстрації 0105 U000657).