ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ НА ЗАМОВЛЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На шляху системних перетворень в Україні одним із стратегічних пріоритетів сьогодні є послідовне утвердження демократичних засад суспільства, прав та свобод людини, комплексне здійснення радикальних економічних, правових та організаційних заходів щодо усунення тіньової економіки, корупції, організованої злочинності. За роки незалежності права і свободи людини не лише значно розширились, але й були приведені державою у відповідність до загальновизнаних міжнародних норм і принципів.

Згідно зі ст. ст. 3 і 27 Конституції України людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються  найвищою соціальною цінністю. Разом з тим, під впливом негативних соціальних явищ, що пов’язані з економічною кризою, криміногенна ситуація в країні з початку 90-х років минулого  сторіччя значно погіршилася. На фоні трансформації суспільних і економічних відносин відбулося об’єктивне послаблення державного контролю. Зазначені процеси супроводжувалися низкою негативних наслідків, серед яких – стрімке зростання злочинності, викликане кризовими явищами в економіці, маргіналізація частини населення, поширення серед молоді культу жорстокості і насильства, втрата значною її частиною традиційних світоглядних орієнтирів.

Початок 90-х рр. минулого сторіччя позначився вибухом  злочинності, особливо –  зростанням кількості злочинів проти особи, у тому числі умисних убивств та тяжких тілесних ушкоджень.

        Особливо небезпечними визнаються умисні вбивства, вчинені на замовлення та на ґрунті протистоянь між організованими злочинними угрупованнями (далі ОЗУ), які в переважній більшості скоюються загальнонебезпечним способом з використанням вогнепальної зброї і вибухівки. За даними МВС та Генеральної прокуратури України, з початку 1990 р. до середини 2001 р.  було скоєно 1004 вбивства на замовлення. Так, у 1990-1991 рр. – 38, у 1992 р. –  51, у 1993 р. –  87, у 1994 р. –  200, у 1995 р. – 210, у 1996 р. – 157, у 1997 р. –  134, у 1998 р. –  58, у 1999 р. –  32, у 2000 р. –  28, у 2001  р. – 26, за шість місяців 2002 р. – 9. Найскладніша криміногенна ситуація, пов’язана з цими злочинами, склалася в Донецькій, Одеській, Херсонській, Черкаській і Луганській областях, у місті Києві й Автономній Республіці Крим.

      Така ситуація обумовлена: по-перше, активізацією організованої злочинності; по-друге, поширенням у суспільстві кримінальної ідеології, а отож – і кримінального досвіду у формуванні особи професійного вбивці; по-третє, недостатнім досвідом правоохоронних органів у боротьбі з убивствами на замовлення. Окрім того, існують проблеми кадрового та матеріально-технічного забезпечення  слідчих і експертних підрозділів, не вдосконалені заходи щодо забезпечення правоохоронними органами безпеки свідків. З метою скорішого подолання ситуації, що склалася, правоохоронні органи ведуть постійний пошук шляхів удосконалення методики боротьби з особливо тяжкими злочинами, зокрема – корисливо-насильницької спрямованості, вживають заходів для зменшення кількості організованих злочинних угруповань, ліквідації їхнього економічного підґрунтя. Природно, що зазначена проблема викликала нагальну потребу в науковому  забезпеченні розробки цільової методики розслідування вбивств на замовлення.

        Вагомий внесок щодо створення методики розкриття та розслідування вбивств, зробили вчені-криміналісти Т.В. Авер’янова, Ю.П. Аленін, Ю.М. Антонян, Т.М. Арзуманян, Р.С. Бєлкін, В.І. Бояров, В.П. Бахін, І.В. Борисенко, О.Я. Баєв, О.Ю. Булулуков, Л.Г. Відонов, А.І. Вінберг, О.М. Васильєв, В.К. Гавло, В.І. Гаєнко, В.Г. Гончаренко, М.С. Гурєв, А.В. Дулов,  В.А. Журавель, В.К. Звірбуль, В.С. Зеленецький, А.В. Іщенко, А.Х. Кежоян, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, Н.І. Кліменко, В.С. Кузьмічьов, О.Н. Колесніченко, І.І. Котюк, В.К. Лисиченко, Є.Д. Лук’янчиков,         В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, Г.М. Мудьюгін, В.А. Образцов, М.В. Салтевський, М.О. Селіванов, А.В. Старушкевич та ін.. Протягом останніх років питаннями вдосконалення розслідування вбивств на замовлення займалися такі вчені України і Росії, як  В.П. Бахін, О.І. Бородулін, Л.В. Бертовський, В.Ф. Глазирін, В.Я. Горбачевський, В.О.Коновалова, М.Ф.Козуб, І.М. Колошко, М.В.Костенко, М. І. Мельник, В.В. Матвійчук,  О.П Снігерьов, М.О. Селіванов, І.В. Сервецький, М.І. Слінько, Б.П. Тимошенко, В.Ю. Шепітько, але через те, що вони не ставили за мету створення цільової методики розслідування цих злочинів, а лише вносили окремі пропозиції, виникла нагальна потреба в узагальненні існуючого наукового і практичного досвіду з метою вироблення  основ методики розслідування вбивств на замовлення. Це і зумовило  вибір теми  дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження є складовою: а) цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної правової демократичної держави» (держреєстраційний номер 186.0.099031) за напрямком «Актуальні проблеми судової влади, укріплення законності, забезпечення ефективності боротьби зі злочинністю»; б) «Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр.»; в) п.13 «Головних напрямків наукових досліджень Донецького інституту внутрішніх справ МВС України на 1995-2000рр.», які розроблені згідно з вимогами рішення колегії МВС України   № 4 КМ /2 від 28 лютого 1995 року.