ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНИХ РЕАКЦІЙ У ДІТЕЙ З ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Краткое содержание

Матеріал і методи дослідження. В дослідження були включені 156 дітей віком від 5 до 16 років: 120 дітей із гастродуоденальною патологією і 36 здорових дітей, які склали групу контролю. Головними критеріями включення дітей в основну групу були клінічно та інструментально підтверджена патологія шлунка та/або дванадцятипалої кишки та вік дітей від 5 до 16 років включно.

Для з'ясування характеру ураження верхніх відділів травного каналу застосовували клініко-анамнестичний метод, результати фіброгастродуоденоскопії (ФГДС), гістологічного, цитологічного та лабораторних методів дослідження. Остаточний клінічний діагноз формулювали згідно визначення і класифікації функціональної диспепсії (Римські критерії ІІ, 2004,  та Римські критерії ІІІ, 2006) та у відповідності із загальноприйнятою класифікацією хронічних гастритів, дуоденітів у дітей, затвердженою VII Конгресом педіатрів Росії та країн СНД (2000).

Макроскопічну картину слизової оболонки стравоходу, шлунка і 12-палої кишки оцінювали за допомогою гнучких волоконних гастроінтестінофіброскопів “Olympus GIF-XPE”, ”Olympus GIF-XQ30”. Результати огляду верхніх відділів ШКТ оцінювали у відповідності до «Мінімальної стандартної термінології в ендоскопії». Під час проведення ФГДС проводили забір гастро-біоптатів з найбільш уражених ділянок; цитологічною щіткою брали мазок із антрального відділу шлунка. Особлива увага приділялась вивченню бактеріального спектру (особливо виявленню Н.pylori), диференціації клітинного складу вільних лейкоцитів.