ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ЗЕМЕЛЬ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ ТА ДОРОЖНЬОГО ГОСПОДАРСТВА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Українській державі на сучасному етапі відбувається процес інтеграції вітчизняної транспортної інфраструктури в європейську, що створює умови прогресивного розвитку країни, зміцнення економічної безпеки держави, підвищення конкурентоспроможності транспортної мережі для збільшення транзитних перевезень і розвитку туризму. Невід'ємною складовою частиною єдиної транспортної системи країни виступає автодорожня система країни, належне функціонування якої пов’язане з використанням відповідних земельних ділянок, які виступають загалом як просторовий операційний базис. Удосконалення автодорожньої системи України обумовлюють значні зміни в складі земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Паралельно із зазначеними процесами в Україні активно здійснюється реформування земельних відносин. Об’єктом земельної реформи є всі землі України, в тому числі і землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства. У відповідності до закріпленого у законодавстві завдання земельної реформи з певними особливостями відбувається перерозподіл цих земель та передача їх у власність, а також користування з метою створення умов для розвитку різних форм господарювання на землі.

Слід зазначити, що в сучасних умовах питання раціонального, ефективного використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства безпосередньо пов’язані проблемами екологічної безпеки, забезпечення якої є пріоритетним завданням і обов’язком держави згідно з Конституцією України (ст. 16).

Викладене обумовлює те, що правовий режим земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства збагачується та набуває характерних лише йому особливостей. Зважаючи на недосконалість законодавства, що закріплює правовий режим цих земель, та відсутність ґрунтовних доктринальних досліджень з цього приводу постає нагальна потреба в детальному науковому осмисленні обраної тематики, яке в свою чергу створить підґрунтя для наступних узагальнень щодо правового режиму земель транспорту в цілому, а в практичному аспекті – сприятиме вдосконаленню правового регулювання земельних відносин.

Науковою основою для проведення дослідження стали праці таких українських науковців у галузі земельного та екологічного права, як В.І.Андрейцев, Г.В. Анісімова, Г.І. Балюк, А.Г. Бобкова, Ю.О. Вовк, А.П. Гетьман, В.І. Гордєєв, В.К. Гуревський, І.І. Каракаш, Т.Г. Ковальчук, М.В. Краснова, П.Ф. Кулінич, Н.Р. Малишева,  В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.М. Пащенко, О.О. Погрібний, С.В. Разметаєв, В.І. Семчик, А.К. Соколова, Н.І. Титова, В.І. Федорович, В.О. Чуйков, В.С. Шахов, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга та ін. і доробки вчених – представників радянської та російської правової науки в галузі земельного та екологічного права: Г.О. Аксененка, В.П. Балезіна, М.М. Бринчука, Б.В. Єрофеєва, І.О. Іконицької, О.С. Колбасова, О.М. Колотиньскої, М.І. Краснова, О.І. Крассова, В.В. Петрова та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри екологічного права в рамках Державної цільової комплексної програми «Проблеми удосконалення екологічного законодавства в умовах ринку» Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (№ державної реєстрації 0186.0.070871).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття поняття, складу та основних ознак земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, виявлення особливостей правового режиму цих земель в умовах проведення земельної реформи; а також окреслення шляхів вдосконалення та перспектив розвитку земельного законодавства в цьому напрямку.

Відповідно для досягнення поставленої мети визначені основні завдання дисертаційного дослідження: 1) виявити найістотніші ознаки земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, сформувати на їх основі визначення поняття «землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства»; 2) уточнити та проаналізувати склад земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; 3) розкрити сутність та особливості правових форм використання земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства в Україні в сучасних умовах; 4) визначити та всебічно проаналізувати специфіку правової охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; 5) дослідити чинне законодавство України, яке визначає правовий режим земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, та окреслити шляхи вдосконалення та перспективи його розвитку; 6) сформулювати основні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання управління у сфері використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства в умовах формування в Україні інституційних та правових засад ринкової економіки.

Об’єктом дисертаційного дослідження виступає система правовідносин, що формуються в процесі використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства та управління цими землями.

Предметом дисертаційного дослідження є актуальні питання правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства та його особливості, обумовлені цільовим призначенням цих земель.

Методи дослідження. При здійсненні дисертаційного дослідження були застосовані історичний, діалектичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, логіко-семантичний, метод сходження від абстрактного до конкретного, метод тлумачення правових норм та деякі інші методи наукового пізнання. Історичний - при дослідженні становлення та розвитку правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; діалектичний – для дослідження розвитку положень про правовий режим досліджуваних земель; порівняльно-правововий - для порівняльного аналізу окремих положень нормативно-правових актів України і законодавства деяких зарубіжних країн, що визначають правовий режим земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; формально-логічний – під час аналізу положень нормативно-правових актів України щодо досліджуваного питання; логіко-семантичний і метод сходження від абстрактного до конкретного допоміг сформулювати поняття земель транспорту та земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства зокрема; метод тлумачення правових норм - для виявлення відповідності норм права логіці й тенденціям розвитку суспільних відносин. Застосування зазначених методів зумовлено вимогами об’єктивного і всебічного аналізу процесів, що відбуваються в економіці України в період утвердження ринкових відносин, нових методів господарювання на землі, функціонування різних форм власності на землі.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним і всебічним дослідженням особливостей правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Проведене дослідження дозволило дисертанту сформулювати та обґрунтувати наступні положення, що виносяться на захист:

1. Вперше запропоновано юридичне визначення поняття земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, до яких слід відносити землі, надані на праві власності або праві користування відповідним суб’єктам автомобільного транспорту та дорожнього господарства чи призначені для забезпечення діяльності автомобільного транспорту загального користування або розміщення об’єктів, що забезпечують функціонування автомобільних доріг загального користування та захисних насаджень.

2. Обґрунтовано нове твердження, що головним критерієм віднесення земельних ділянок до земель автомобільного транспорту слід вважати розміщення на цих землях об’єктів автомобільного транспорту – об’єктів нерухомості, що забезпечують роботу автомобільного транспорту загального користування, а до земель дорожнього господарства - розміщення на цих землях об’єктів нерухомості, які забезпечують функціонування автомобільних доріг загального користування та захисних насаджень.

3. Вперше реалізовано комплексний підхід до дослідження правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства та виокремлено його особливості: правовий режим зазначених земель пов’язаний зі специфічними заходами щодо забезпечення екологічної безпеки та охорони цих земель; для перспективного будівництва та реконструкції автомобільних доріг має здійснюватися резервування відповідних земель; землі дорожнього господарства є переважно державною власністю і право постійного користування – основна правова форма використання цих земель, а можливість знаходження земельних ділянок в приватній власності стосується переважно земель автомобільного транспорту.

4. Вперше наводиться аргументований висновок про необхідність резервування земель для перспективного будівництва та реконструкції автомобільних доріг і встановлення відповідних резервних зон для них.

5. Вперше наводиться періодизація й характеристика етапів становлення та розвитку законодавства, яке закріплює правовий режим земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

6. Дістало подальшого розвитку і вдосконалення визначення поняття «смуга відводу», що розглядається як територія, призначена для розміщення автомобільної дороги та захисних насаджень, до складу якої входить сукупність окремих земельних ділянок, що характеризуються специфікою їх правового режиму.

7. Обґрунтовано новий підхід до сутності охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що полягає в поєднанні охоронних заходів, які здійснюються в процесі вибору земельних ділянок для потреб автомобільного транспорту та дорожнього господарства, під час будівництва та реконструкції автомобільних доріг загального користування та об’єктів, що забезпечують функціонування автомобільного транспорту загального користування, а також під час експлуатації цих об’єктів.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення можуть бути використані: у науково-дослідних цілях – для подальших досліджень правового режиму земель інших видів транспорту; в правотворчій діяльності – при вдосконаленні земельного законодавства; у навчальному процесі – при підготовці навчальної й науково-методичної літератури з курсу «Земельне право», а також при його викладанні.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, обговорені, схвалені й рекомендовані до захисту кафедрою екологічного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Результати наукового дослідження також доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні» (м. Харків, трав. 2004р.); «Стан та перспективи розвитку аграрного права» (м. Київ, трав. 2005р.); «Перспективи міжнародної інтеграції агропромислового комплексу України – МІА України 2005» (м. Київ, Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, 24 черв., 2005 р.).

Окремі із сформульованих у дисертації положень і пропозицій використовувалися при проведенні практичних занять з земельного права зі студентами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Публікації. Основні результати дослідження викладені у семи наукових працях (чотири статті, опубліковані у наукових фахових виданнях та тези трьох наукових доповідей, зроблених на конференціях).

Структура дисертації обумовлена метою і задачами дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, що містять одинадцять підрозділів, висновків (після кожного розділу та наприкінці дисертації) та списку використаних джерел (244 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 179 сторінок друкованого тексту, обсяг використаних джерел – 22 сторінки.