Особливості розслідування вбивств з корисливих мотивів

Краткое содержание

Актуальність теми. За багато тисяч років свого існування людство накопичило, на жаль, величезний досвід застосування кримінального насильства. Це насильство має значну кількість різновидів, але особливе місце серед них займає вбивство. «Технічно» воно вчиняється шляхом навмисного впливу на організм потерпілого способами, що призводять до порушення функцій або анатомічної цілісності життєво важливих органів, що й спричиняє його смерть. Вбивство несе фатальні, незворотні наслідки, позбавлення людини життя не компенсується нічим, тому що еквівалента життя немає. Тому й моральні, і правові норми спрямовані на найсуворіший осуд убивства як найвищою мірою нелюдського злочину.

Жоден вид злочинів не зрівняється з убивствами по різноманітності істотних особливостей, пов’язаних зі знаряддями, способами вчинення вбивств, різними інсценуваннями, спрямованими на приховання вбивства або причетності до нього. Усе це, безумовно, ускладнює їх розслідування й передбачає підвищені вимоги до професійних якостей слідчих і оперативних працівників. Разом з тим, з різних причин, розкриття вбивств і якість їх розслідування далеко не повністю відповідають сучасним потребам.

Причиною неефективності розкриття та розслідування вбивств з корисливих мотивів залишається недосконалість типових криміналістичних характеристик таких злочинів, недостатність ефективних криміналістичних програм розслідування, недієвість рекомендацій по проведенню окремих слідчих дій і тактичних операцій, ігнорування сучасних можливостей судових експертиз та позитивного зарубіжного досвіду.

Все це висуває вказану багатопланову проблему в коло актуальних напрямів криміналістичних досліджень.

Значний внесок у дослідження проблем розкриття і розслідування вбивств зробили вчені України та зарубіжних країн: Ю.П. Алєнін, Ю.М. Ан­тонян, В.П. Бахін, І.В. Борисенко, В.І. Бояров, О.Ю. Булулуков, Л.Г. Відо­нов, В.Я. Горбачевський, Г.А. Густов, Ю.П. Дубягін, С.Ф. Здоровко, А.Х. Кежоян, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.В. Костенко, І.В. Кубарєв, В.В. Матвійчук, В.О. Образцов, О.Л. Протопопов, Д.П. Рассей­кін, О.С. Саін­чин, Ю.М. Самойлов, Ю.С. Сапожніков, В.В. Семеногов, В.Л. Синчук, А.В. Старушкевич, В.В. Тіщенко, В.І. Тройнін, В.І. Шиканов, А.О. Шульга та інші. Однак їх роботи торкалися в основному загальних проблем розслідування вбивств або розслідування конкретних видів вбивств (вчинених на замовлення, сексуальних, вчинених організованими групами, розслідування вбивств при відсутності трупа).

В Україні монографічне дослідження особливостей розслідування вбивств з корисливих мотивів не проводилося, і дисертаційні дослідження з даної проблеми не виконувалися.

У зв’язку з цим, вирішення вищезгаданих проблем потребує спеціального дослідження практики та теоретичного обґрунтування розслідування вбивств з корисливих мотивів. Це і дозволило обрати дану проблему темою дисертаційного дослідження.

У зв’язку з вищевикладеним, актуальність обраної теми дисертаційного дослідження обумовлена, з одного боку, невідкладними завданнями посилення боротьби із вбивствами з корисливих мотивів, а з іншого — потребами практики у науково обґрунтованих методичних рекомендаціях з проблем розслідування такого виду злочинів.