ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНОГО МАСАЖУ, МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЇ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ВЕРТЕБРАЛЬНИЙ ОСТЕОХОНДРОЗ

Краткое содержание

        Матеріали, методи дослідження і лікування. Науково-дослідна робота була виконана на базі кафедри фізичної реабілітації Сумського педагогічного універ-ситету ім. А.С. Макаренка. Окремі розділи роботи виконані на базі Державної установи “Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України”, Сумського обласного центру медичної і фізичної реабілітації хворих та інвалідів з пошкодженнями функції опорно-рухового апарату та нервової системи.

Нами були виділені експериментальні та клінічні етапи досліджень (рис.1). Перший етап досліджень був спрямований на обґрунтування основних принципів удосконаленої реабілітаційної системи комплексного застосування психокорекції, лікувального масажу і мануальної терапії. Експериментальні дослідження проводили на 75 нелінійних білих щурах-самцях (вид Rattus norvegicus – альбінос) популяції експериментально-біологічної клініки Державної установи “Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України”. Завданням цих досліджень було вивчення в експерименті особливостей метаболічних порушень сполучної тканини хребтових сегментів у результаті впливу нейрогенного і біомеханічного стресів та вивчення впливу різних рухових режимів на стан кісткової й хрящової тканин. Нейрогенний стрес моделювали, викликаючи у тварин невроз тривоги за Десідерато (ситуаційний стрес очікування). Психотип щурів визначали за методикою відкритого поля, виділяючи чотири групи (“жвавий”, “нестримний”, “спокійний”, “слабкий” типи). У плазмі крові визначали концентрацію 11–оксикортикостероїдів для оцінки стресорного ефекту обох впливів за методом Ю.А. Панкова і І.Я. Усватової і концентрації загальних хондроїтинсульфатів за методом Ю.Ю. Лапса і Л.І. Слуцького. У добовій сечі тварин визначали вміст оксипроліну як показника катаболізму колагену за методом А.А. Крель і Л.М. Фурцевої і уронових кислот — кінцевих метаболітів обміну глікозаміногліканів (ГАГ) за методом Galanibos і кальцію комплексонометричним методом. Були проведені також клінічні дослідження взаємозв’язку психологічних особливостей та функціонального стану хребта у 100 студентів 19-20 років із незначними початковими неврологічними проявами остеохондрозу різних відділів хребта.

Завданням подальших досліджень було формування та удосконалення психокорекційних та маніпулятивних складових частин удосконаленої системи. Необхідно було довести раціональність поетапної корекції (спочатку психологічної, а потім мануальної) функціональних порушень хребта в межах реабілітаційного сеансу, виділити найбільш ефективні елементи психокорекційних методик, лікувального масажу та мануальної терапії, які застосовуються при вертеброгенній патології, удосконалити існуючі прийоми масажу, мануальної терапії, техніки м’язової релаксації.

Проведено порівняльний аналіз методів психологічної корекції: раціональної психотерапії — 28 пацієнтів (31%), холотропного дихання — 35 пацієнтів (39%) та удосконаленої методики психокорекції — 27 (30%) хворих, у процесі реабілітації 90 хворих із початковими проявами остеохондрозу різних відділів хребта. У всіх групах переважали жінки віком 20-35 років (87%).

При подальшому дослідженні у групі з 51 хворого із початковими проявами остеохондрозу різних відділів хребта віком 20-30 років (у групі також переважали жінки — 92%) із рівноцінною неврологічною симптоматикою проводили порівняльний аналіз ефективності загальноприйнятих методів лікувального масажу та мануальної терапії (25 пацієнтів — 49%) і запропонованих нами удосконалених методик (26 пацієнтів — 51%).

Нами були використані різноманітні методи дослідження психологічного стану пацієнтів (психодіагностичний тест Шмишека), стану опорно-рухової системи — ортопедичне і неврологічне обстеження, що включало як суб’єктивні методи дослідження (скарги, анамнез), так і об’єктивні методи дослідження (огляд, пальпаторне обстеження, діагностика зон шкірної гіперестезії, тригерних зон та функціональних блокад хребтово-рухових сегментів).

Для визначення ефективності створеної нами техніки перинатальної релаксації проводили глобальну і стимуляційну електроміографію за допомогою 4-канального електронейроміографа “Нейро-МВП-4” (виробництво фірми “Нейрософт”, Росія, м. Іваново) у 65 хворих на вертебральний остеохондроз I стадії.

Подальші дослідження були спрямовані на вивчення особливостей удосконаленої системи ПЛМ, її ефективності у двох клінічних групах. У першій клінічній групі досліджували ефективність реабілітації засобами лікувального масажу, мануальної терапії та елементів психокорекції у 104 хворих із неврологічними рефлекторними проявами вертебрального остеохондрозу першої стадії. У цій групі за віковим цензом можна було виділити дві підгрупи, які відрізнялися за характером реабілітаційних і діагностичних дій.

У першій підгрупі проведено відновлювальне лікування 67 пацієнтів віком 19-22 років (34 — 50,7% пацієнтів за загальноприйнятими методами масажу та мануальної терапії; 33 — 49,3% хворих за вдосконаленими методиками реабілітації), в яких періодично відзначали наявність неврологічних рефлекторних проявів остеохондрозу хребта першої стадії. Дослідження було спрямоване на визначення змін психоемоційного стану і функціонального стану хребта в процесі застосування системи ПЛМ. Тестування психоемоційної сфери за допомогою тесту Люшера та опитувальника САН показало, що на початку дослідження психологічний стан в обох групах відзначався негативними тенденціями: 80,2% опитаних мали стійко знижений настрій, почуття агресії, страху, невпевненості у своїх діях. Із загальної кількості обстежуваних 8 пацієнтів висували скарги на періодичні невиражені болі у шийному відділі хребта; 18 пацієнтів скаржилися на періодичні пекучі болі та відчуття дискомфорту в міжлопатковій ділянці; у 26 пацієнтів превалювали скарги на біль у попереково-крижовому відділі хребта з іррадіацією болю в нижні кінцівки. Усі пацієнти мали невиражений вертебральний больовий синдром, підвищення тонусу паравертебральних м’язів. При об’єктивному обстеженні практично в усіх випадках клінічні прояви неврологічної симптоматики корелювали з локалізацією функціональних блокад відповідних ХРС. Найчастіше зустрічалися функціональні блокади шийно-грудного переходу хребта (79,3%), рідше — попереково-крижового переходу (61,2%) і ще рідше — грудопоперекового відділу (40,7%). Для визначення ефективності застосування нашої реабілітаційної методики пацієнти були поділені на дві групи. Основна і контрольна групи були рівноцінними за вираженістю та локалізацією неврологічної патології.