ПCИХOЛOГIЧНA ДIAГНOCТИКA ПРOФЕCIЙНOЇ ПРИДAТНOCТI КAНДИДAТIВ НA ВIЙCЬКOВУ CЛУЖБУ ЗA КOНТРAКТOМ У ПOВIТРЯНI CИЛИ ЗБРOЙНИХ CИЛ УКРAЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ – «Теоретичні та методичні основи психологічної діагностики професійної придатності кандидатів на військову службу» містить стислий огляд основних поглядів на проблему професійної придатності у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці, ретроспективного аналізу психологічної діагностики професійної придатності у психологічній науці.

У результаті аналізу наукової літератури встановлено, що дослідження проблеми професійної придатності має тривалу історію та певні здобутки. Професійна придатність визначається сукупністю індивідуальних особливостей людини, що впливають на успішність освоєння та виконання певної діяльності. Проблема психологічного вивчення професійної діяльності фахівців екстремального профілю широко представлена і в дисертаційних роботах, зокрема: М. С. Корольчука, В. І. Барка, В. О. Лефтерова, В. С. Медведєва, Є. М. Потапчука, О.В. Тімченка (здійснено психологічний аналіз діяльності фахівців ВМС України, МВС України, рятувальників); О. А. Матеюка, О. Д. Сафіна (визначено психологічні особливості діяльності керівників різного рівня Збройних Сил, ДПС України); О. П. Євсюкова, В. І. Лебедєва. С. М. Миронця. О. В. Тімченка та ін. (розроблено науково обґрунтовані норми і вимоги професії до видів професійної діяльності і якостей особистості працівників МНС – пожежних, рятувальників, фахівців водолазних формувань аварійно-рятувальних підрозділів, працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику). Але її не можна вважати дослідженою остаточно через різноманітність існуючих підходів та поглядів до визначення професійної придатності, її структурних елементів, особливо фахівців операторського профілю Повітряних Сил Збройних Сил України.

Центральною залишається роль людини, особливо коли мова йде про діяльність військових фахівців Збройних Сил України в особливих умовах. Наприклад, негативні зовнішні впливи різної природи та інтенсивності, усвідомлення значної відповідальності за помилкову дію, виконання діяльності в умовах інформаційного стресу та загрози власному життю. Також практично відсутнє цілісне уявлення про структуру, діагностування професійної придатності фахівців операторського профілю та їх професійно-психологічного відбору для проходження служби в Збройних Силах України.

Як результат, актуальною постає проблема психологічної діагностики професійної придатності, як однієї із найпоширеніших процедур, що забезпечує масовість тестування та достовірність результатів кандидатів на військову службу за контрактом у Збройні Сили України.

У другому розділі – «Психодіагностика професійної придатності кандидатів на військову службу за контрактом у Збройних Силах України» наводяться психологічні особливості професійної діяльності фахівців операторського профілю Повітряних Сил Збройних Сил України, стратегія і тактика побудови емпіричного дослідження, загальна характеристики груп обстежуваних, теоретико-методологічні основи, методи та методики, критерії оцінки та показники дослідження.

Оскільки розгляд проблеми психологічної діагностики професійної придатності стає можливим лише у зв’язку із професійною діяльністю, здійснено аналіз особливостей професійної діяльності з точки зору психологічних детермінант, що сприяють формуванню успішності фахівців операторського профілю, впливають на їхній психоемоційний стан тощо. Особливий акцент зроблено на розкриття особливостей діяльності в екстремальних умовах. Адже індивідуально-психологічні особливості, що складають професійну придатність, є основою надійності професійної діяльності.

Логіка побудови експериментального дослідження відображає специфіку психодіагностичного методу та реалізовується шляхом диференційно-діагностичного дослідження (констатувального експерименту). Комплекс теоретичних й експериментальних заходів спрямований на виявлення прихованого фактора, що впливає на успішність і характер діяльності, на виявлення діагностичних ознак, за якими можна робити висновок про професійну придатність, на створення й випробування способів виміру виявлених ознак.

Емпіричне дослідження було організовано в 3 етапи, для яких були окреслені конкретні завдання дисертаційного дослідження. Загальна чисельність особового складу, результати вивчення якого використовувалися в інтересах дослідження, складала близько 4000 осіб, переважно чоловічої статі віком від 18 до 43 років в залежності від груп, за якими було організоване емпіричне дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовувалась батарея тестових методик: опитувальники, тести, експертні оцінки, психофізіологічне обстеження, методи математичної статистики для оброби та інтерпретації результатів

Першим етапом стало визначення критерії оцінки та показники професійної придатності кандидатів на військову службу за контрактом фахівців операторського профілю. Шляхом детального аналізу програм підготовки, широкого спектру наукових досліджень проблеми професійної придатності було виділено такі критерії оцінки та їхні показники: «інтелектуальний» (рівень розвитку пізнавальних здібностей, абстрактне, аналітичне мислення); «психологічний» (нервово-психічна стійкість, стійкість до стресу, дисциплінованість, відповідальність, моральна нормативність (МН)); «суїцидальний ризик» (комунікативний потенціал (КП), неадекватна самооцінка, когнітивна ригідність, дихотомічність (ригідність) мислення); «професійний» (виконання важливих аспектів професійної діяльності, виконання посадових інструкцій); «психофізіологічний» (характеристики реакції, уваги, рухливість нервових процесів, стомлюваність нервової системи).

На другому етапі дослідження було проведено аналіз психометричних показників методик психологічної діагностики професійної придатності. Одним із головних параметрів, що перевіряється в Збройних Силах України, є рівень нервово-психічної нестійкості, який визначається за шкалою «поведінкова регуляція» (ПР) методики БОО «Адаптивність». Саме тому україномовний варіант цієї методики першим підлягав експериментальній перевірці. У табл. 1 подано результати інтеркореляційного аналізу (коефіцієнти кореляції на рівні значущості p≤0,01) для факторів методики (середній вік 21 рік, переважно чоловіки, кількість 450 осіб).