ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ГОСПОДАРСЬКИХ СУДІВ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Краткое содержание

Розділ 1. Загальні засади провадження за нововиявленими обставинами присвячено аналізу наукової думки про виникнення нововиявлених обставин в Україні та деяких інших державах до 1991 року, еволюцію провадження за нововиявленими обставинами в період незалежності України, а також про поняття, правову природу та значення інституту провадження за нововиявленими обставинами в господарському процесі.

У підрозділі 1.1. «Правова природа нововиявлених обставин» встановлено, що метою відновлення справи за нововиявленими обставинами є перевірка законності та обґрунтованості рішень, ухвал, постанов, винесених судом першої, апеляційної та касаційної інстанції, що полягає у виправленні можливої помилки господарського суду (як добросовісної, так і навмисної), яка виникла внаслідок спотворення доказів або їх замовчування при первинному розгляді господарської справи, що виявилося після винесення рішення по справі. При аналізі робиться наголос на відмінності перегляду судового акту за нововиявленими обставинами від апеляційного, касаційного перегляду за метою такого перегляду. Зокрема, метою апеляційного та касаційного перегляду є «виправлення помилки» нижчестоящого господарського суду, метою провадження за нововиявленими обставинами – виправлення помилкового акту, але не внаслідок суддівської помилки, а внаслідок існуючих обставин, про неправосудність яких заявнику та суду не було відомо.

Запропоновано удосконалити поняття нововиявлених обставин у господарському процесі – це відомості про факти об’єктивної дійсності, що існували в період первинного провадження у справі, мають істотне значення для правильного вирішення господарської справи, але були виявлені та достовірно встановлені після прийняття по справі відповідного акту правосуддя у зв‘язку з невідомістю про них господарському суду та заявникові.

В ході дослідження правової природи нововиявлених обставин виявлено їх ознаки: 1) вони повинні мати таке значення, що якби вони були надані господарському суду, який розглядав справу по суті, то суд, вірогідно, виніс би інше рішення; 2) наявність цих обставин на час первинного розгляду справи; 3) повинні бути достовірно встановленими, тобто мати під собою реальні докази, а частіше за все – рішення (вироки) інших судів, що підтверджують ці обставини; 4) мають істотне значення для справи, тобто спотворений факт при прийнятті первинного рішення по господарській справі став вирішальним або одним з вирішальних; 5) на час первинного розгляду справи ці обставини (факти) були невідомі та не могли бути відомі заявникові та господарському суду.

У підрозділі 1.2. «Порівняльно-правова характеристика нововиявлених та нових обставин» за підсумками їх аналізу виявлено спільні та відмінні риси між цими поняттями. Зокрема: 1) за істотністю значення для справи: нововиявлені обставини завжди мають істотне значення для справи, проте нові обставини можуть бути як визнані, так і не визнані господарським судом істотними при прийнятті рішення по справі; 2) за моментом виникнення обставин: нововиявлені обставини повинні об’єктивно існувати на момент вирішення господарської справи по суті, проте нові (додаткові) матеріали з’являються після винесення судового рішення; 3) за відомістю обставин на момент винесення акта: нововиявлені обставини не відомі на момент винесення судового акта ні заявникові, ні господарському суду (крім випадку злочинних зловживань суддею), проте нові – відомі заявнику та суду (неприйняття суддею певного доказу при первинному розгляді справи); 4) за способом виникнення: нововиявлені обставини можуть бути виявлені не інакше, як за допомогою перевірки або проведення окремого розслідування з винесенням відповідного акту, а нові – одержуються у загальному порядку; 5) за наслідками: при наявності нововиявлених обставин вони є підставою для скасування судового рішення тільки тоді, коли вони призвели до винесення неправосудного судового рішення; у разі визнання доказів новими (додатковими) господарський суд має право скасувати судове рішення як внаслідок допущеної помилки, так і у випадку, коли помилки допущено не було; 6) за об’єктом звернення та перегляду: при наявності новововиявлених обставин необхідно звертатися до господарського суду, що раніше вже розглядав цю справу, проте нові обставини розглядає вищестоящий господарський суд; 7) за обсягом розгляду: за нововиявленими обставинами розгляд справи здійснюється у повному обсязі, проте наявність нових обставин вимагає лише здійснення нової юридичної оцінки фактичних даних; 8) за критерієм правосудності: нововиявлені обставини призводять до обов'язкового визнання судового акту неправосудним, нові – до перевірки законності (правомірності).

На підставі зазначеного доводиться хибність ототожнення цих понять.

У підрозділі 1.3. «Спільні та відмінні риси провадження за нововиявленими обставинами та апеляційного провадження» звертається увага на тотожність об’єктів цих видів перегляду, якими є справа. Щодо провадження за нововиявленими обставинами, то за аналізом норм чинного законодавства доводиться, що без перегляду справи в цілому встановити істотність нововиявленої обставини неможливо.

Виявлено спільні та відмінні риси між апеляційним провадженням та провадженням за нововиявленими обставинами. Зокрема, спільні: 1) суб’єкт оскарження – сторони, треті особи або прокурор; 2) можливість подання нових доказів; 3) повторність розгляду справи по суті; 4) при перегляді не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в господарському суді першої інстанції; 5) відсутня вимога обов’язкової явки сторін; 6) наявність права на винесення нового рішення; 7) мета – перевірка законності й обґрунтованості рішень і ухвал, і тим самим недопущення набуття законної сили і виконання помилкових судових актів.

За аналізом відмінних рис між апеляційним провадженням та провадженням за нововиявленими обставинами виявлено наступні характерні риси останнього: 1) прийняття заяви про перегляд за нововиявленими обставинами не спричинює зупинення виконання оспорюваного акта; 2) при перегляді справи господарський суд приймає лише ті нові (нововиявлені) докази, про які ані господарському суду, ані заявнику не було відомо при первинному вирішенні справи; 3) більш широкий обсяг дослідження: в ході перегляду господарський суд повинен не тільки дослідити новий факт, але й з’ясувати істотність його впливу на прийняте раніше рішення, а для цього необхідно дослідити юридичний бік господарської справи; 4) при позитивному висновку за питанням істотності господарський суд переглядає справу у повному обсязі; 5) провадження здійснюється у тому самому господарському суді, який прийняв або змінив судовий акт (у місцевому, апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді України або навіть у Верховному Суді України); 6) перегляд здійснюється тим самим суддею, що розглядав цю господарську справу раніше і виніс оспорюваний судовий акт; 7) на відміну від апеляційного провадження заяву про перегляд за нововиявленими обставинами в господарському процесі не можуть подати особи, які не брали участь у справі.

У підрозділі 1.4. «Особливості перегляду за нововиявленими обставинами порівняно з касаційним розглядом господарських справ», аналізуючи позицію деяких авторів про тотожність касаційного перегляду та перегляду за нововиявленими обставинами, автор дійшов висновку, що на даний час єдиною спільною рисою між ними є лише об’єкт оскарження – судові акти, які набрали законної сили. За підсумками порівняльно-правового аналізу цих видів проваджень доводиться, що інших спільних рис вони не мають. Тому некоректним представляється використання в літературі формулювання «повторна касація за нововиявленими обставинами».

За аналізом вказаних видів проваджень запропоновано напрями вдосконалення процедури перегляду за нововиявленими обставинами: 1) надання права ініціювати перегляд за нововиявленими обставинами в господарському процесі також особам, які не брали участі у справі, але щодо яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки (за аналогією з касаційним провадженням); 2) строк для розгляду касаційної скарги обчислюється з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження, а для перегляду за нововиявленими обставинами – з дня надходження заяви. Обґрунтовано встановлення обчислення строку для перегляду за нововиявленими обставинами з дня отримання справи суддею, повноважним здійснювати такий перегляд.

У підрозділі 1.5. «Провадження за нововиявленими та за винятковими обставинами: спільне та особливості» вказується, що 07.07.2010 р. провадження з перегляду судових рішень господарських судів Верховним Судом України суттєво реформовано з так званої «повторної» касації у провадження за винятковими обставинами.

Проведено порівняльно-правовий аналіз цих видів провадження, за підсумками якого виявлено характерні риси перегляду за нововиявленими обставинами, зокрема: 1) строк на подання заяви дорівнює одному місяцю з дня встановлення таких обставин; 2) заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до господарського суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини – це може бути і Верховний Суд України, хоча частіше за все це суд першої інстанції.

За аналізом вказаних видів проваджень запропоновано напрями вдосконалення процедури перегляду за нововиявленими обставинами, зокрема, обґрунтовано виключення з підстав для звернення до Верховного Суду України наступної: «визнання постанов чи ухвал міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України», та доповнення нею переліку нововиявлених обставин.

У підрозділі 1.6. «Поняття та характерні ознаки перегляду актів господарських судів за нововиявленими обставинами» проведено аналіз поняття та характерних рис даного виду провадження.

Для виявлення правової природи цього провадження систематизовано особливості перегляду актів господарських судів за нововиявленими обставинами, що полягають в наступному: 1) такий перегляд є додатковою гарантією порівняно з основними – апеляційним та касаційним провадженнями; 2) виникає лише після винесення судового акту; 3) не пов'язаний з іншими стадіями перегляду; 4) відновлення настає на будь-якій стадії процесу; 5) предметом перегляду є акти господарського суду першої інстанції, судів апеляційної, касаційної інстанцій та Верховного Суду України; 6) наявність специфічних підстав для відновлення справи – існування невідомих заявнику та господарському суду обставин; 7) перевірка судових актів за нововиявленими обставинами може відбутися лише за наявності заяви сторони по справі, третьої особи чи прокурора; 8) перегляд судового акту здійснюється в тій самій судовій інстанції, у якій відбувся первинний розгляд господарської справи; 9) судові акти будь-якої судової інстанції можуть переглядатися в світлі нововиявлених обставин; 10) перегляд справи за нововиявленими обставинами має пріоритет перед іншими видами переглядів; 11) діє особливий процесуальний порядок такого перегляду, який складається з двох етапів: (І) перевірка наданих доказів та визнання/невизнання обставин нововиявленими; (ІІа) у разі визнання обставин нововиявленими – скасування судового акту та перегляд господарської справи вдруге; (ІІб) у разі невизнання обставин нововиявленими – відмова у задоволенні заяви.

Обґрунтовано, що провадження за нововиявленими обставинами є самостійним, особливим та факультативним етапом господарсько-процесуальної діяльності, якому властива специфіка предмета діяльності, особливості порушення провадження та руху господарської справи. Аргументовано перейменування назви розділу ХІІІ ГПК України на «Відновлення господарських справ за нововиявленими обставинами».

Розділ 2. Передумови права на перегляд за нововиявленими обставинами складається з чотирьох підрозділів, що характеризують відповідно право на перегляд за нововиявленими обставинами та його передумови об’єктивного, суб’єктивного та формального характеру.

У підрозділі 2.1. «Право на перегляд судового акта за нововиявленими обставинами та передумови такого права» досліджено систему необхідних умов для реалізації права на перегляд судового акта господарського суду за нововиявленими обставинами.

Умотивовано, що право на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами виникає і зберігається у процесі за наявності необхідних передумов цього права: а) суб'єктивних – відповідність колу суб'єктів, які можуть ініціювати перегляд; б) об'єктивних – наявність права особи звернутись до господарського суду; в) формальних – дотримання  вимог щодо оформлення заяви, порядку її подання та додатків до неї. Кожна з цих передумов містить в собі групу умов, причому відсутність хоча б однієї з них тягне неможливість використання особою права на перегляд за нововиявленими обставинами.

Запропоновано законодавче закріплення права на перегляд за нововиявленими обставинами судового акту, що не набрав законної сили.

У підрозділі 2.2. «Передумови об’єктивного характеру» систематизовано умови, що не залежать від волі заявника. До них належать наступні передумови: 1) наявність об'єкту оскарження; 2) оскаржуваний судовий акт підлягає перегляду; 3) наявність обставин, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові; 4) докази встановлення цих обставин; 5) дотримання місячного строку з дати встановлення цих обставин.

Аргументовано встановлення у ГПК граничного строку на подання клопотання для відновлення строків на звернення протягом шести місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового акту.

У підрозділі 2.3. «Передумови суб’єктивного характеру» досліджено коло суб’єктів, які можуть ініціювати даний вид провадження: відповідно до ст. 113 ГПК таке право мають лише сторони, треті особи та прокурор у справі (третіх осіб внесено лише останніми змінами, хоча автор пропонував це зробити значно раніше). Обґрунтовано розширення зазначеного переліку іншими особами, яких не було залучено до участі у справі, якщо судовий акт господарського суду стосується їх прав і обов’язків. Умотивовано встановлення процедури подання заяви особами, яких не було залучено до участі у справі, з винесенням суддею господарського суду відповідної ухвали, яка може бути оскаржена у загальному порядку.

У підрозділі 2.4. «Передумови формального характеру» систематизовано умови, пов’язані з дотриманням порядку оформлення та подання заяви. До них належать наступні: 1) дотримання форми і змісту заяви; 2) дотримання порядку подачі заяви; 3) наявність належного доказу сплати державного мита; 4) наявність доказів надіслання копії заяви і доданих до неї документів іншим сторонам.

Обґрунтовано закріплення в ГПК України вимог до оформлення заяви про перегляд акту господарського суду за нововиявленими обставинами. Наголошується, що тільки у разі виконання всіх формальних умов заява приймається до розгляду за нововиявленими обставинами.

Умотивовано практичну цінність перетворення повноваження господарського суду щодо повернення заяви, закріпленого у ст. 113 ГПК України, з пропозицією залишати заяву без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків, які мають технічний характер, і лише у разі не усунення – повертати заяву без розгляду.

Розділ 3. Характеристика підстав порушення провадження за нововиявленими обставинами у господарському суді складається з шести підрозділів, в яких розглянуто окремі підстави для перегляду актів господарських судів за нововиявленими обставинами. За підсумками їх аналізу запропоновано уточнення деяких формулювань ст. 112 ГПК України.

У підрозділі 3.1. «Підстави для перегляду актів господарських судів за нововиявленими обставинами» виявлено, що відсутність до недавнього часу переліку підстав для перегляду актів господарських судів за нововиявленими обставинами спричиняло безпідставні звернення суб’єктів господарювання. Проведено порівняльно-правовий аналіз аналогічних переліків нововиявлених обставин у ГПК України, ГПК Республіки Білорусь та АПК РФ. Обґрунтовано вдосконалення відповідного переліку підстав для перегляду актів господарських судів за нововиявленими обставинами, встановленого у ст.112 ГПК України, з урахуванням зарубіжного досвіду.

У підрозділі 3.2. «Неправдивість пояснень учасників процесу, висновку експерта, перекладу» звертається увага на те, що зазначене формулювання є більш досконалим порівняно з формулюванням «завідомо неправдиві» пояснення, висновки та переклад, оскільки помилкові висновок експерта, переклад та пояснення учасників процесу не завжди супроводжуються вироком суду, а можуть бути наслідком добросовісної помилки, недбалості, яка не може тягнути за собою вирок.

Обґрунтовано, що завідому неправдивість та добросовісну помилку доводять різними доказами, хоча обидві ці підстави є суттєвими для перегляду актів господарських судів за нововиявленими обставинами, яке в будь-якому випадку повинно призводити до скасування первинного судового акту та перегляду справи по суті. Тому акцентується увага на можливості як навмисної, так і ненавмисної неправдивості показань, як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами.

У підрозділі 3.3. «Зловживання судді, прокурора та інших посадових осіб під час провадження у справі» проаналізовано різноманіття зловживань (що заподіяли істотну або незначну шкоду) під час провадження.

Обґрунтовується, що будь-яке зловживання спотворює та перекручує факти по справі та ставить під сумнів правильність прийнятого судового акту, тому будь-які докази наявності таких зловживань слід визнавати нововиявленими обставинами. Доводиться, що за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті господарські справи, де зловживання судді полягає у свідомому перекрученні фактів по справі.

Вмотивовано скасування судового акту, прийнятого колегіально, у разі, якщо у відношенні одного з суддів винесено вирок. Причому перегляд у такому разі запропоновано здійснювати у новому складі господарського суду, оскільки у учасників процесу може виникнути сумнів щодо неупередженості всіх суддів, що розглядали первинну справу разом із зацікавленим суддею.

У підрозділі 3.4. «Фальсифікація (підроблення) доказів як нововиявлена обставина» проаналізовано різноманіття дій, пов’язаних з перекрученням, спотворенням, підробленням відомостей, (як навмисних, так і ненавмисних), що можуть бути під час провадження, та доводиться, що вони не завжди можуть бути встановлені вироком. Однак, на даний час основною умовою, за наявності якої вказані факти можуть бути віднесені до нововиявлених обставин, є виключно вирок суду, що підтверджується судовою практикою ВГСУ.

Обґрунтована пропозиція щодо заміни формулювання підстави «фальсифікація доказів» на «неправильність фактичних даних» у зв’язку з вірогідністю відсутності вироку суду, наприклад, у разі добросовісної помилки посадової особи, закінчення строків позовної давності притягнення до кримінальної відповідальності або смерті особи, що скоїла злочин.

У підрозділі 3.5. «Скасування рішень та інших актів, які покладені в основу судового рішення по господарській справі» проаналізовано випадки, коли акти, які при первісному розгляді були преюдицією для господарського суду і покладено ним в основу судового рішення, згодом втратили свою законність та обов’язковість виконання.

До даної групи підстав для відновлення провадження за нововиявленими обставинами обґрунтовано віднесення такого: «визнання постанов чи ухвал міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України». Зазначеним положенням пропонується доповнити ст.112 ГПК України.

У підрозділі 3.6. «Інші обставини, які не були відомі заявнику та господарському суду при винесенні судового рішення» проаналізовано випадки наявності обставин, які підпадають під ознаки нововиявлених, але не можуть бути віднесені до жодної із вищевказаних груп.

На підставі аналізу теоретичних розробок виявлено недоліки формулювання «істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи» (чинна редакція ст. 112 ГПК України), та запропоновано викласти цю групу у такому вигляді: «усі інші обставини, які не були відомі заявнику та господарському суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять його неправильність».

Розділ 4. Процедура перегляду господарських справ за нововиявленими обставинами складається з трьох підрозділів, які присвячено стадіям порушення провадження за нововиявленими обставинами, розгляду заяви та винесення рішення за результатами розгляду такої заяви.

У підрозділі 4.1. «Порушення провадження за нововиявленими обставинами» розмежовано етапи провадження за нововиявленими обставинами в широкому розумінні на досудовий, судовий та виконавчий зі зверненням уваги на дослідження в даній роботі лише судового етапу. За результатами дослідження судовий етап провадження поділено на три стадії: прийняття заяви до розгляду; розгляд заяви та (за необхідності) перегляд господарської справи; винесення судового акту по справі.

Обґрунтовано подавання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами до господарського суду першої інстанції, що вперше розглядав означену справу, для розгляду заяви по суті, навіть у випадку, якщо в подальшому судові акти по даній справі оскаржувались та переглядались господарськими судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Запропоновано закріпити у ст. 113¹ чинного ГПК України, що в ухвалі про прийняття заяви до розгляду суддя зобов'язаний вказати дату прийняття ухвали, номер справи, сторони первинної справи (позивача, відповідача), за чиєю заявою порушено перегляд, суть первинного спору, суть обставин, що заявник вважає нововиявленими, посилання на норми процесуального законодавства та необхідність явки сторін по справі.

У підрозділі 4.2. «Характеристика стадії розгляду заяви за нововиявленими обставинами» проаналізовано означену стадію та сформульовано дефініцію учасника процедури перегляду господарської справи за нововиявленими обставинами як особи, яка наділена законом певними правами, обов’язками і вступає у процес для захисту своїх прав та законних інтересів, або яка залучається суддею для всебічного, повного, об’єктивного розгляду і вирішення господарської справи. За дослідженням кола суб’єктів перегляду актів господарських судів за нововиявленими обставинами розмежовано наступні групи таких суб'єктів: активні: а) господарський суд; б) суб'єкти, що ініціюють перегляд за нововиявленими обставинами (заявник, прокурор); в) інші учасники процесу (відповідач, треті особи); та пасивні учасники процесу (експерт, перекладач, посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів).

Пропонується закріпити в ГПК України, що: а) перевірці підлягають лише доводи, надані в заяві, а не всі матеріали господарської справи; б) перевірка охоплює тільки тих суб’єктів, які подали або щодо яких внесено вказані процесуальні документи, а не всіх осіб, інтересів яких стосується винесене судове рішення. Поряд з цим право господарського суду дослідити справу в повному обсязі доречно залишити. Запропоновано встановити право господарського суду в ході перегляду справи за нововиявленими обставинами зупиняти виконання оспорюваного судового акта повністю та/або в частині, а також застосувати заходи до забезпечення вимог заявника.

На підставі зазначеного, пропонується закріпити в розділі XIII ГПК України процедуру перегляду господарської справи за нововиявленими обставинами та строки. Зокрема, аргументовано внесення змін до ст. 114 ГПК України щодо моменту початку відліку строку для розгляду справи за нововиявленими обставинами, який повинен складати один місяць з дня отримання справи відповідним судом (суддею). За складними справами доречно встановити можливість продовження строку ще на один місяць за клопотанням сторін.

Запропоновано закріпити, що відводу підлягатиме суддя, який розглядав цю справу раніше, якщо після прийняття судового акту по справі він став родичем осіб, які беруть або брали участь у судовому процесі. Пропонується замінити частину назви статті 30 ГПК України з «посадових осіб та інших працівників підприємств, державних та інших органів» на «свідків», оскільки при перегляді господарської справи за нововиявленими обставинами особа може вже не мати статусу посадової особи (вихід на пенсію, звільнення), а отже сторона позбавляється права на залучення такої особи у процес, на відміну від свідка, посадове положення якого не має значення.

У підрозділі 4.3. «Результати розгляду заяви» проаналізовано види процесуальної реакції господарського суду за результатами її розгляду.

Запропоновано виключити повноваження господарського суду щодо зміни рішення, проте пропонується включити право суду припиняти провадження у справі за наявності визначених в Кодексі підстав (наприклад, укладення мирової угоди або наявності рішення господарського суду по даній справі).