Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Методология и технология профессионального образования
Название: | |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; аргументовано об’єкт, предмет, мету й завдання роботи; схарактеризовано методи дослідження; окреслено наукову новизну та практичне значення; подано інформацію про апробацію й упровадження отриманих у ході наукового пошуку результатів. У першому розділі „Педагогічна занедбаність як психолого-педагогічна проблема” представлено теоретичний огляд наукової вітчизняної й зарубіжної літератури з окресленого питання; з’ясовано історію виникнення досліджуваного явища; виконано ретроспективний аналіз понять „педагогічна занедбаність”, „соціальна занедбаність”, „важковиховуваність”, „дезадаптація” та доведено зв’язок між цими термінами; описано психолого-педагогічні особливості дітей молодого шкільного віку в контексті педагогічної занедбаності та проаналізовано причини її виникнення. Перші розвідки проблеми виховання та перевиховання важких дітей датовані другою половиною ХІХ ст. Науковці оперували поняттям „важкі діти” стосовно учнів, які погано навчаються, другорічників, дітей із девіантною поведінкою, дезорганізаторів, виховний вплив на яких був недостатньо ефективним, соціально занедбаних дітей, що мають певні відхилення У теорії сучасного наукового знання разом із поняттям „педагогічно занедбаний” (В. Баженов, Л. Дунаєва, Л. Зюбін, Н. Касярум, Н. Куб’як, Г. Медведєв, Н. Солопенко та ін.) функціонують такі термінолексеми, Унаслідок теоретичного аналізу наукової літератури педагогічну занедбаність схарактеризовано як відхилення від норм у навчальній діяльності та поведінці, що виникає через несвоєчасно надану дитині допомогу Досліджено психолого-педагогічну характеристику педагогічно занедбаних учнів молодшого шкільного віку та з’ясовано причини виникнення педагогічної занедбаності. Основними рисами педагогічно занедбаних учнів молодшого шкільного віку є низький рівень навчальної діяльності; несформованість основних пізнавальних здібностей; низький рівень мотиваційного спрямування; дисгармонія емоційно-вольової сфери; неадекватне самооцінювання, незадоволеність пізнавальних потреб; нерозвиненість соціально-комунікативних якостей; неадекватність поведінки, низький соціальний статус; брак морально-етичних знань. Передумова появи педагогічної занедбаності в дітей – недостатня увага до фізіологічного, розумового і психічного розвитку дитини в сім’ї; неналежна організація навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі У другому розділі „Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з педагогічно занедбаними учнями” з’ясовано сутність поняття „підготовка майбутніх учителів початкових класів до роботи Проблема підготовки майбутніх учителів у різних галузях професійної освіти поставала предметом вивчення в наукових працях О. Біди, О. Дубасенюк, К. Дурай-Новакової, І. Зязюна, Л. Кондрашової, А. Кузьмінського, С. Литвиненко, А. Ліненко, О. Пєхоти, О. Семеног, Л. Хомич та ін. Професійна підготовка майбутніх учителів потрактована науковцями Унаслідок узагальнення філософських і психолого-педагогічних досліджень з обраної проблеми поняття „підготовка майбутніх учителів початкових класів до роботи з педагогічно занедбаними учнями” потлумачено як процес формування в студентів загальнопедагогічних та спеціальних знань, умінь і навичок, а також вироблення необхідних професійно важливих якостей. У структурі підготовки майбутнього вчителя початкових класів до роботи з педагогічно занедбаними учнями виокремлено теоретичний, мотиваційний, особистісний та практичний компоненти, кожен із яких може функціонувати Показниками теоретичного компонента підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з педагогічно занедбаними учнями за когнітивним критерієм послугували знання теоретичного, методичного, прикладного характеру. Виокремлено показники мотиваційного компонента за мотиваційно-ціннісним критерієм: орієнтованість на майбутню діяльність; сформованість мотивації до досягнення успіху; гуманістична спрямованість студентів у роботі з педагогічно занедбаними учнями. Описано показники особистісного компонента за емоційно-вольовим критерієм, а саме: розвиток емпатійного ставлення до обраної професії; розвиток емоційної стабільності З’ясовано рівні підготовленості майбутніх учителів початкових класів високий рівень – теоретичні, методичні, прикладні знання сформовані середній рівень – теоретичні, методичні, прикладні знання сформовані недостатньо, студент допускає окремі помилки в їх реалізації; середній рівень розвитку професійно-педагогічної мотивації; невизначена позиція; наявність педоцентристської та предметоцентристської спрямованості; рівень емпатійності перебуває в межах норми; міжособистісні стосунки побудовані низький рівень – теоретичні, методичні та прикладні знання сформовані на рівні уявлень, відсутність відповіді або хибні відповіді; низький рівень професійно-педагогічної мотивації; невизначеність професійно-ціннісних пріоритетів; орієнтація на зовнішні соціально-професійні чинники; виражена спрямованість на навчально-дисциплінарну взаємодію з учнями, зокрема Процес професійної підготовки студентів необхідно вивчати як цілісну систему у взаємозв’язку компонентів підготовленості до педагогічної діяльності й комплексу педагогічних умов. Основними педагогічними умовами підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з педагогічно занедбаними учнями є: організація навчально-виховного процесу, побудованого на інтерактивній взаємодії його учасників; створення Важливим під час апробації педагогічних умов є впровадження педагогічної системи процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з педагогічно занедбаними учнями. Розроблена педагогічна система представлена як модель (рис. 1), що складається з окремих, взаємопов’язаних між собою елементів і відображає структурно-функціональну взаємодію основних етапів підготовки (змістово-організаційний, мотиваційно-підготовчий, когнітивно-збагачувальний, оцінно-корекційний) та базові характеристики (принципи, форми й методи, педагогічні умови, критерії визначення рівнів підготовленості студентів до роботи з педагогічно занедбаними учнями молодшого шкільного віку). У третьому розділі „Дослідно-екпериментальна робота з підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з педагогічно занедбаними учнями” проведено педагогічну діагностику рівнів підготовленості майбутніх учителів початкових класів до роботи з педагогічно занедбаними учнями; удосконалено професійно орієнтовану підготовку студентів ВНЗ до роботи Для перевірки ефективності змодельованої педагогічної системи процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з педагогічно занедбаними учнями проведено педагогічний багатовимірний експеримент, основне завдання якого полягало в упровадженні в навчальний процес Констатувальний етап педагогічного експерименту спрямований
|