ПІДТРИМКА ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИЧИХ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Діяльність виробничих малих підприємств в сучасних умовах. Мале підприємництво є обов'язковою складовою економічної системи ринкового типу. Малі підприємства характеризуються гнучкістю діяльності та швидкістю реакції на коливання кон’юнктури ринку, що сприяє стійкості, самовідтворюваності та саморегуляції їхньої діяльності.

Ситуація, що склалася у вітчизняній економіці, не дуже сприятлива для діяльності малих підприємств. Процес розвитку виробничих малих підприємств в Україні є, скоріше, еволюційним, ніж революційним. Їхнє становлення припало на кінець 80 – початок 90-х років ХХ століття, які ознаменувалися структурною деформацією господарського механізму країни. Розбіжності в державній політиці підтримки малого підприємництва спровокували інші, відмінні від відомих у світовій практиці, особливості виробничих малих підприємств: специфіку створення та функціонування (організація виробництва на базі невикористовуваних сировинних ресурсів великими підприємствами; розукрупнення великих виробництв шляхом розподілу єдиного технологічного циклу на окремі основні стадії – виробництво різних видів устаткування деталей, верстатів, різноманітних напівфабрикатів тощо), їхній типовий розподіл (з орієнтацією на розширення, типові малі підприємства, за характером виробничої діяльності та стратегії поведінки), напрями функціонування (предметна спеціалізація – енергетичне, транспортне, сільськогосподарське машинобудування; подетальна спеціалізація – виробництво підшипників, запасних частин; технологічна спеціалізація – виробництво литва, ковальсько-пресових апаратів, виконання ремонтних робіт). Специфіка діяльності виробничих малих підприємств здебільшого зумовлена галузевою структурою регіональної економіки.

За результатами аналізу наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених у галузі малого підприємництва, особливостей діяльності виробничих малих підприємств, визначення їхнього місця та ролі в соціально-економічному розвитку країни та нормативно-правової ідентифікації уточнено поняття "виробниче мале підприємство". Виробниче мале підприємство розглядається як економічний агент галузевого ринку, що як суб'єкт підприємницької діяльності веде самостійну ризиковану інноваційну діяльність шляхом виконання функцій кластеризації, вивільнення, інноваційності, мобільності, забезпечення зайнятості та створення прошарку підприємців, яка скерована на задоволення виробничих потреб інших суб'єктів ринку, переважно великих і середніх промислових підприємств, і виконує окремі функції.

Аналіз специфіки діяльності виробничих малих підприємств в умовах швидкозмінюваного зовнішнього середовища дозволив уточнити системоутворювальні функції, що вони мають виконувати на додаток до основної – раціонального використання капіталу, землі та праці: кластеризацію (активна участь у створенні галузевих, територіальних або інших видів кластерних угруповань), вивільнення (заповнення економічних ніш з виробництв розгалуженого асортименту продукції великих підприємств), інноваційність (участь у нововведеннях), мобільність (збільшення здатності економічної системи до швидких структурних і технічних перетворень), забезпечення зайнятості (розв’язання проблеми зайнятості та зменшення безробіття при циклічних економічних змінах), створення прошарку підприємців (підтримка середнього класу, який є гарантом успішного соціально-економічного розвитку країни). Ці функції за суттю є системоутворювальними – їхнє виконання визначає місце виробничих малих підприємств у соціально-економічному розвитку країни.

За результатами аналізу виконання зазначених функцій установлено, що вітчизняні виробничі малі підприємства не виконують їх належним чином. Досить тривожним є зменшення темпів зростання кількості виробничих малих підприємств в Україні, уповільненість і диспропорційність їхнього розвитку, що свідчить про втрату ними важливої інституційної ролі – формування конкурентного середовища та подальшого розвитку ринкових відносин. Деструктивною родовою ознакою діяльності виробничих малих підприємств в Україні є її "тінізація" в різних формах (приховування обороту, доходів, зменшення розмірів заробітної плати, ухиляння від оподаткування), що зумовлена відсутністю дієвого внутрішнього контролю (а точніше – спрощеність узгоджених дій) разом з недостатнім контролем за дотриманням вимог законодавства з боку держави.

Упоратися з виконанням системоутворювальних функцій самостійно виробничі малі підприємства не в змозі. Зміщення політики підтримки малого підприємництва лише в бік створення спеціальних умов для підприємців-фізичних осіб означає, що мале підприємництво в Україні скеровується виключно на реалізацію соціальних функцій, які неспроможна виконувати держава через бюджетні обмеження. Одночасно це є фактичною відмовою від використання малого підприємництва як важеля структурного регулювання та модернізації вітчизняної економіки, хоча  саме ця ланка підприємницького середовища може стати певним буфером і базисом для стримування деградаційних процесів в економіці України.

Підтримки потребують малі підприємства з будь-яким видом діяльності. Але підтримка діяльності саме виробничих малих підприємств є особливо актуальною. Вони, як структурна ланка промисловості країни, забезпечують виробничо-комерційну діяльність середніх і великих промислових підприємств, виконуючи, як сателіти, багато дрібної, але важливої для їхньої діяльності роботи. Підтримка сприятиме активізації діяльності наявних виробничих малих підприємств, появі нових і покращенню діяльності великих промислових підприємств завдяки активізації їхньої взаємодії та співпраці. Активна підтримка діяльності виробничих малих підприємств потрібна на всіх рівнях – державної та регіональної влади, великих учасників галузевого ринку, специфічних об’єднань.

Підтримка діяльності виробничих малих підприємств є складним завданням, питаннями створення й удосконалення механізмів якої вже давно опікуються вчені та практики. Окремі механізми підтримки використовують національна та регіональні торгово-промислові палати, регіональні центри розвитку малого бізнесу та підтримки малого підприємництва тощо, але їхню підтримку діяльності малих підприємств поки що визнати дієвою не можна. Певним чином це пояснюється пасивністю самих малих підприємств, зокрема відсутністю в них механізмів адаптації до мінливого середовища, неповним і несвоєчасним використанням можливостей цієї підтримки. Отже, набуває актуальності завдання розроблення та використання адаптаційного механізму виробничих малих підприємств з чітко вираженим галузевим характером. У ньому необхідно врахувати використання підтримки з боку державних інституцій, недержавних некомерційних організацій, галузевих і професійних об'єднань, координаційних незалежних органів, фінансових інститутів (пасивна адаптація), а також можливості співпраці з великими та середніми підприємствами регіону (активна адаптація). Головною умовою дієвості такого адаптаційного механізму виробничих малих підприємств є поєднання окремих аспектів механізмів використання підтримки (інноваційного, процесного, антикризового, комплексного (системного), безперервного й унікального), а також відповідність їм стану малого підприємства.

Розділ 2. Дослідження особливостей діяльності виробничих малих
підприємств. Загальні параметри сучасного розвитку малого підприємництва в Україні не відповідають можливостям і потребам її економіки, хоча його потенціал не вичерпано. Навіть за кількісними показниками (кількістю малих підприємств, їхнім внеском до загального обсягу виробництва, зайнятістю працівників) Україна поки що суттєво відстає від розвинених країн. Разом з тим аналіз діяльності виробничих малих підприємств в Україні виявив зародження нових тенденцій: розпочалися процеси трансформації структури малого підприємництва (зменшення кількості малих підприємств у торгівлі та збільшення в будівництві, на транспорті, в операціях з нерухомістю). Мікропроцесорна революція дала можливість виробничим малим підприємствам вийти на передові позиції в окремих прогресивних видах діяльності (електроніка, біотехнологія, інформаційні послуги, створення мікропроцесорної та іншої міні-техніки).

Підтримка діяльності виробничих малих підприємств має повною мірою враховувати структуру регіональної економіки. Розподіл виробничих малих підприємств за регіонами України є досить неоднорідним. Луганська область, незважаючи на її приналежність до промислово розвинених регіонів та багатогалузеву промислову структуру, посідає сьоме місце за кількістю виробничих малих підприємств (рис. 1), хоча умови для їхнього розвитку є, і вони значно кращі, ніж в інших регіонах. Найбільшу кількість виробничих малих підприємств у 2011 році в Луганській області зосереджено у виробництві машин та устаткування – 183 підприємства (47,2% від загальної кількості), у виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування – 176 підприємств (45,4%), у виробництві транспортних засобів та устаткування – 29 підприємств (7,4%). Проте частка виробничих малих підприємств Луганської області в загальній кількості малих підприємств залишається низькою – 3,7% і нерівномірно коливається за роками. В Луганській області та інших регіонах України ще не сформувався позитивний імідж виробничих малих підприємств, приблизно така ж ситуація спостерігається і в інших країнах СНД.

Одним з напрямів розвитку сучасних виробничих малих підприємств в Україні є використання різноманітних форм і способів партнерської взаємодії: від укладання довгострокових двосторонніх угод про поставки до створення нових малих підприємств проектного та процесного типу для вирішення нових завдань. Найперспективнішими партнерами виробничих малих підприємств в Україні є великі та середні промислові підприємства, можливості зростання яких через обмеженість ресурсів, високу конкуренцію з боку зарубіжних виробників, практично повну відсутність державної підтримки майже вичерпані. Така взаємодія найактуальніша для промисловості (особливо за наявності кількох технологічних циклів виробництва та взаємодії малих і великих підприємств за вертикаллю). Виробничі малі підприємства спроможні значною мірою забезпечити промислові потреби великих підприємств.