Підвищення сейсмічної безпеки ПРОТЯЖНИХ ПРОМИСЛОВИХ споруд

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету та задачі дослідження, відображено наукову новизну одержаних результатів і їх практичне значення, наведено дані щодо публікацій та апробації результатів дисертації.

У першому розділі розглянуто стан питання сейсмостійкості будівель і споруд. Подано систематизацію й аналітичний огляд наслідків наймасштабніших землетрусів, поведінки ґрунтів і чинників руйнувань будівель при землетрусах. Наведено сейсмічну небезпеку районів України. Розглянуто методи розрахунків конструкцій на дію сейсмічних навантажень. Особливу увагу приділено особливостям розрахунку будівель і споруд, довжина або ширина яких перевищує 30 м. Виконано огляд літературних джерел, присвячених підсиленню та відновленню будівель і споруд у районах з підвищеною сейсмічною активністю.

Вивченню питання відновлення, а також визначення рівня сейсмостійкості підсилених та відновлених будівель і споруд останніми роками приділяється значна увага. Розробці засобів сейсмозахисту присвячені роботи багатьох учених. Істотний внесок у вивчення цих питань зробили Я. М. Айзенберг, А. М. Бамбура, А. Я. Барашиков, В. С. Бєляєв, Т. А. Бєлаш, О. С. Городєцький, К. В. Єгупов, Ф. Д. Зеленьков, Д. Келлі, Л. Ш. Килимнік, П. М. Коваль, Б. Г. Кореньов, І. Л. Корчинський, В. С. Кукунаєв, М. Г. Мар’єнков, І. В. Матвєєв, В. В. Назін, Ю. І. Немчинов, Е. Ф. Панюков, Р. Скін­нер, В. И. Смірнов, В. А. Семенов, О. К. Хавкін, Ю. Д. Черепинський та ін.

Питанням розробки спеціальних конструктивних засобів сейсмозахисту та їх розрахунку присвячені роботи багатьох учених. Істотний внесок у їх розвиток внесли Я. М. Айзенберг, І. У. Альберт, В. С. Бєляєв, Т. А. Бєлаш, К. В. Єгупов, Ф. Д. Зе­леньков, Д. Келлі, Л. Ш. Килимнік, В. В. Сахарова, Т. А. Сандович, К. Тамура, А. М. Уздін, І. Хіроказ, Ю. Д. Черепинський та ін.

За останні роки були внесені істотні зміни в карту сейсмічного районування території України, унаслідок чого площа високосейсмічних районів зросла. У зв’язку з цим зросла й актуальність підвищення сейсмостійкості будівель і споруд при їх реконструкції. Крім підвищення розрахункової сейсмічної інтенсивності, були підвищені вимоги щодо розрахунку при визначенні сейсмічних навантажень й оцінювання несучої здатності конструкцій.

Оскільки сейсмічність районів у будівельних нормах змінюється доволі рідко, то й питанню підсилення будівель і споруд понад первинний стан у зв’язку з підвищенням розрахункової сейсмічності району в літературі приділено мало уваги.

Тому на основі даних, отриманих при обстеженні складу ВАТ «ІнГЗК» (м. Кривий Ріг), моделюється споруда в програмному комплексі «ЛИРА 9.6» з урахуванням підвищення сейсмічності району й фізичного зношення. На підставі результатів моделювання складу пропонуються деякі рекомендації щодо необхідності превентивного підсилення складу з урахуванням необхідної сейсмостійкості.

У другому розділі наведено результати обстеження споруди складу концентрату № 1 ВАТ «ІнГЗК» та технічний стан її конструктивних елементів. Узагальнено характерні пошкодження конструкцій одноповерхових протяжних промислових споруд за тривалий час експлуатації. З’ясовано, що основними промисловими об’єк­тами м. Кри­вого Рогу є гірничо-збагачувальні комбінати, які були спроектовані та побудовані в 1938–1970 рр. за старими будівельними нормами та вже не відповідають вимогам ДБН України. На територіях цих підприємств розташовано багато будівель і споруд з довжиною понад 30 м. – в основному цехи та склади.

При виконанні другого розділу роботи:

1) вибрано об’єкт моделювання – склад концентрату № 1 збагачувальної фабрики ВАТ «ІнГЗК»;

2) визначено конструктивні характеристики протяжної промислової споруди для подальшого моделювання в ПК «ЛИРА 9.6»;

3) установлено відхилення від проекту;

4) визначено характерні пошкодження конструктивних елементів споруди складу (колон каркасу, в’язів між колонами каркасу, кроквяних ферм і в’язів по кроквяних фермах), які реалізовано при моделюванні в ПК «ЛИРА 9.6».

Третій розділ присвячено дослідженню ефективності відновлення рами складу до проектних параметрів при сейсмічних навантаженнях.

На першому етапі досліджень визначався напружено-деформований стан пошкодженої за тривалий час експлуатації рами складу. Вихідними параметрами для проектування складу були дані, отримані за результатами обстеження.

У програмному комплексі «ЛИРА 9.6» задавалися типи жорсткостей, відповідні конструктивним елементам рами:

– стержні ферм, що складаються із симетрично розташованих парних кутиків (рис. 1);

– двогілкові колони, що складаються з перерізів різного типу: перерізу надкранової частини (600×700 мм), перерізу гілок (600×400 мм) та перерізу розпинок (150×150 мм).