ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ ГОРИЗОНТАЛЬНЫХ ОТСТОЙНИКОВ, ИСПОЛЬЗУЕМЫХ ПРИ ОЧИСТКЕ ВОДЫ

Краткое содержание

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність роботи, сформульована мета і основні завдання, дисертаційного дослідження, встановлена наукова новизна і практичне значення роботи, а також особистий внесок автора.

У першому розділі «Аналітичний огляд існуючих методів підвищення ефективності роботи горизонтальних відстійників, які використовуються при очистці води» розглянуті уявлення про сучасні методи підвищення ефективності роботи систем господарсько-питного водопроводу з використанням горизонтальних відстійників.

Аналіз результатів досліджень, виконаних Д.М. Мінцем, Л.А. Кульським, С.А. Шубертом, Ю.І. Вейцером, Л.С. Лейбензоном, Л.М. Паскуцькою,
С.С. Душкіним, В.Ф. Накорчевським, О.А. Ткачуком, А.А. Баран,
В.А. Сліпченко, П.О. Грабовським, В.Й. Прогульним, Д. Робертом,
М.Г. Журбою, В.О. Орловим, Є.Д. Бабенковим, В.А. Петросовим,
X. Вальтером, С. Таканіко та іншими дослідниками, показав, що підвищення ефективності роботи горизонтальних відстійників із застосуванням коагулянтів не завжди може бути реалізовано з технічних і економічних причин. У зв'язку з цим існує необхідність розробки нових більш ефективних методів, які дозволяють інтенсифікувати процес прояснення води у горизонтальних відстійниках, підвищити їх продуктивність, знизити витрати реагентів, поліпшити якість очистки води.

Обґрунтовано актуальність проведення роботи з підвищення ефективності роботи горизонтальних відстійників із застосуванням активованого розчину коагулянту.

У кінці першого розділу на основі критичної оцінки публікацій вітчизняних та іноземних авторів визначені напрямки досліджень, сформульована мета та основні завдання роботи.

У другому розділі «Методика проведення досліджень, їх організація і обробка експериментальних даних» викладена методика проведення досліджень, їх організація і обробка експериментальних даних.

При постановці експериментів застосовані сучасні фізико-хімічні методи дослідження і обладнання. Математична обробка дослідних даних виконана на комп'ютері за допомогою програмного забезпечення Windows. Дослідження проводилися у лабораторних умовах на модельній воді Харківського водогону (температура 1,5-21,3 ⁰С, каламутність 25,0-750,0 мг/дм^3,  кольоровість 20-75 град, рН 7,1-7,7, загальна жорсткість, 3,35-3,65  моль/дм³ , лужність 2,55-2,9 моль/дм^3. ) і р. Дніпро м. Світловодська (рис. 1). Результати досліджень зіставляли з аналогічними даними, отриманими іншими методами.

Розроблена методика виконання досліджень у лабораторних умовах і на пілотній установці, обґрунтовано можливість підвищення ефективності роботи горизонтальних відстійників із застосуванням активованого розчину коагулянту.