ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ ГРУЗОВОЙ СТАНЦИИ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО КОМБИНАТА, ПРИНИМАЮЩЕЙ МАССОВОЕ СЫРЬЕ

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, визначені мета і завдання дослідження, викладена наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, приведені відомості про апробацію результатів досліджень.

У першому розділі розглядаються організація і показники роботи вантажної станції металургійного комбінату у ринкових умовах господарювання, приймаючої масову сировину в об’ємі 400 – 600 вагонів на добу, аналізується принципова схема станції та її технічні засоби, досліджується технологія процесу переробки вагонопотоку, визначені динамічні фактори випадкового характеру, що впливають на тривалість процесу. Встановлено, що в даний час дія динамічних факторів приводить до розузгодження ритмів роботи транспортної і вивантажувальної ланок технологічної лінії з переробки вагонопотоку. При існуючій схемі станції і розміщенні в ній технологічної лінії, на станції відбувається накопичення маршрутів, що прибувають, і груп вагонів, які окрім спеціалізованих колій заповнюють всі наявні станційні ємкості. При цьому значно збільшуються об'єми маневрової роботи, а завантаження технічних пристроїв станції зростає до граничних значень. У певні періоди робота станції блокується.

У цих умовах простій вагонів на станції в очікуванні вивантаження

перевищує нормативний термін в 2,5 – 3,5 рази, а корисне використання вагоноопрокидувачів за часом при їх достатньо високій оперативній готовності не перевищує 50 – 55 %. Положення, що склалося, характерне для більшості крупних промислових підприємств і призвело до значного зростання транспортних витрат.

Зважаючи на актуальність питання щодо підвищення ефективності роботи промислових станцій, приймаючих масову сировину, у дисертації були визначені напрямки досліджень і розглянуті наукові роботи у цій сфері.

На залізничному транспорті питанням підвищення ефективності роботи і розвитку станцій завжди надавалося велике значення.

Значний науковий внесок до розробки цих питань внесли Образцов В.Н., Земблінов С.В., Акулінічев В.М., Правдін М.В., Негрей В.Я., Загарій Е.В., Осьмінін А.Т., Банек Т.С., Савченко І.Є., Смехов А.А., Сотников І.Б.,
Шабалін Н.Н., Бородін А.Ф., Данько Т.В., Бутько Т.В., Нагорний Є.В., Котенко А.Н., Алешинський Є.С., Міроненко В.К. та ін.

На початкових етапах розвитку промислового транспорту ряд методичних положень і моделей робіт Акулінічева В.М., Савченка І.Е. та ін. були прийняті в основу проектування станцій при будівництві нових та розвитку діючих підприємств.

З накопиченням досвіду виявився ряд специфічних особливостей роботи таких станцій, пов'язаний з різноманіттям експлуатаційних умов промислових підприємств різних галузей. Одні з перших досліджень по промислових залізничних станціях і їх класифікації належать Дегтяренку В.Н. Подальший розвиток ці питання отримали в працях Акулінічева В.М., Смехова А.А. і Дерібаса А.Т., на основі яких були розроблені нормативні документи по проектуванню станцій промислових підприємств.

Принципи системності і функціонального підходу до дослідження роботи станцій приведені в роботах Бородіна А.Ф., Смехова А.А.,
Парунакяна В.Е.

Методологія аналізу складних технічних систем стосовно проблем транспорту отримала розвиток в працях Губенка В.К., Нечаєва Г.І.,
Бубнова В.М., а використання методів функціонально-вартісного аналізу і морфологічного аналізу і синтезу при дослідженні технічних систем - в роботах Ковалевського С.В. і ін.

Аналіз наукових робіт і науково-технічних публікацій показав, що вузлові питання підвищення ефективності і розвитку станцій залізниць узгоджуються з аналогічною проблемою промислового транспорту і їх доцільно використовувати. Разом з тим, стало очевидним, що сировинні станцій промислових підприємств виступають не тільки як транспортні об'єкти, що виконують переробку вагонопотоку по прибуттю і відправленню, але і є вузловими елементами транспортного обслуговування потреб технологічного процесу підприємства, виконуючи в цих цілях ряд функцій, не властивих станціям залізниць. У зв'язку з цим, вирішення питань їх проектування та

реконструкції в сучасних умовах вимагає нових підходів і методів.