ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена складними суперечливими процесами становлення локальної демократії, неоднозначним, амбівалентним ставленням до неї держави. З одного боку, має місце позитивне ставлення – визнання, легалізація, нормативна регламентація й гарантування місцевого самоврядування, прийняття цілого ряду найважливіших документів, спрямованих на інституціоналізацію місцевого самоврядування в Україні, з іншого – спостерігається варіабельність централістських тенденцій, що істотно ускладнює продуктивні процеси розвитку системи місцевого самоврядування, становлення територіальної громади як його первинного суб'єкта, формування компетенційної бази суб'єктів місцевого самоврядування, нормативно-правове визначення й закріплення його об'єктного складу і, в остаточному підсумку, конституювання організаційно-правових форм безпосередньої демократії. У зв'язку з цим особливе значення має розроблення теоретичних основ становлення й розвитку безпосередньої демократії та її форм в Україні, що має стати вихідним для галузевих науково-юридичних досліджень цієї тематики.

Заслуговує на увагу й зовнішньополітичний аспект актуальності теми. Входження України в Раду Європи – найбільшу міжнародну міжурядову організацію континенту – обумовило реалізацію нею цілого ряду зобов'язань, узятих під час підписання міжнародних договорів рамкового характеру, розроблених державами-членами цієї організації, у тому числі й у сфері становлення й розвитку місцевого самоврядування на своїй території. Найважливіші з них, що мають характер фундаментальних принципів організації та функціонування місцевого самоврядування, знайшли своє закріплення в Європейській Хартії про місцеве самоврядування 1985 року й носять характер міжнародних стандартів конституювання безпосередньої демократії та її форм. Ратифікація 15 липня 1997 року Верховною Радою України Європейської Хартії про місцеве самоврядування стала не тільки фактом визнання таких стандартів, але й наклала обов'язок на державу з їх практичної реалізації, тим більше, що, відповідно до ст. 9 Конституції України, Хартія стала частиною її національного законодавства, набравши силу поточного законодавчого акта. Сукупність зазначених причин і обумовили вибір теми дослідження.

Ступінь наукової розробленості проблеми. У спеціальній літературі

розгляд концептуальних основ функціонування суб'єктів безпосередньої демократії та її форм, зокрема стосовно діяльності місцевих рад народних депутатів, їхніх виконавчих органів, ролі громадян у здійсненні народовладдя в контексті загальних проблем теорії держави і права, конституційного права, адміністративного права та ін., ще в радянський період здійснявся у працях С.А. Авак'яна, В.Б. Авер'янова,                        Г.В. Атаманчука,   М.І. Байтіна, Г.В. Барабашева, Д.М. Бахраха,              А.О. Безуглова, М.С. Бондаря, І.П. Бутка, А.С. Васильєва,                        А.А. Кармолицького, А.І. Коваленка, Ю.М. Козлова, Є.І. Козлової,              А. Колесникова, В.В. Копейчикова, М.І. Корнієнка, М.О. Краснова,        В.А. Кряжкова,  В.М. Кудрявцева, Б.П. Курашвілі, О.Є. Кутафіна,          Б.М. Лазарєва, Л.Є. Лаптєва,  А.І. Лук'янова, В.М. Манохіна,                      І.І. Овчинникова, В.А. Пертцика, В.Ф. Погорілка, М.В. Постового,         П.М. Рабиновича, Л.А. Ревенка, А.Я. Сливи, Ю.А. Тихомирова,            Ю.М. Тодики, В.І. Фадєєва, О.Ф. Фрицького, М.В. Цвіка,                          Г.Х. Шахназарова, К.Ф. Шеремета та інших.

Відмічаючи значний внесок зазначених авторів у розроблення теоретичних основ становлення і здійснення форм безпосередньої демократії, слід зазначити, що вони в основному розглядали їх як соціальні явища, обумовлені й нерозривно пов'язані виключно з діяльністю держави.

Після проголошення незалежності України й становлення в юридичній науці національної школи муніципального права почався процес формування сучасних поглядів на муніципально-правову проблематику, зокрема становлення інституту місцевого самоврядування й формування форм безпосередньої демократії. Ця проблематика знайшла особливе місце у працях Б.П. Андресюка, М.О. Баймуратова, О.В. Батанова,                      В.І. Борденюка, Ф.Г. Бурчака, І.П. Бутка, А.С. Васильєва, М.П. Воронова, Р.К. Давидова, В.М. Кампо, О.О. Карлова, А.А. Коваленка, М.І. Козюбри, В.В. Копейчикова, О.Л. Копиленка, М.І. Корнієнка, Л.Т. Кривенко,        В.Ф. Кузнецової, В.В. Медведчука, В.Ф. Мелащенка, М.П. Орзіха,         В.Ф. Погорілка, М.О. Пухтинського, А.О. Селіванова, М.І. Ставнічук,    Ю.М. Тодики, О.Ф. Фрицького, М.В. Цвіка, В.М. Шаповала,                  Ю.С. Шемшученка, Л.П. Юзькова та багато інших.

Питання місцевого самоврядування розглядали у своїх працях також економісти, фінансисти, соціологи, історики, політики, політологи, практичні працівники О. Василик, О. Власенко, Василь Кравченко, Віктор Кравченко, В. Куйбіда, Є. Кушнарьов, Ю. Мальвин, М. Пітцик, В. Руденко,  В. Ткаченко, А. Ткачук.

Слід відмітити, що при науковому дослідженні окремих аспектів становлення й розвитку форм безпосередньої демократії в Україні використовувалися праці відомих дореволюційних і сучасних вітчизняних й зарубіжних учених-правознавців: С.А. Авак'яна,  Д. Алмонда, Х. Андріана, Аристотеля, Ж. Веделя, С. Вербі, І.В. Видріна, А. Газаряна, Д. Гарднера, Л. Гумпловича, Б. Гурне, Р. Давида, Р. Даля, Р. Дарендорфа, Е. Деттона, М. Драгоманова, Ж. Зіллера, М.М. Коркунова, М.О. Краснова, О.Є. Кутафіна, М.І. Лазаревського, А. Лейпхарта, Т. Парсонса, К.Р. Поппера, Г. Райта, Б.А. Страшуна, А. де Токвіля,  В.І. Фадєєва, Д. Хелда, К. Хессе, А. Шайо, К.Ф. Шеремета.

Заслуговує на увагу те, що після здобуття державної незалежності в Україні захищено ряд дисертацій, які містять науковий аналіз окремих аспектів місцевого самоврядування. Але ці праці не містять комплексного наукового аналізу становлення й розвитку безпосередньої демократії та її форм у місцевому самоврядуванні, тому дане дослідження органічно доповнює їх, а наявність зазначених праць не позбавляє його актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося як складова частина тематики досліджень, яку провадить Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, на кафедрі адміністративного та підприємницького права за темою науково-дослідницької роботи "Організаційно-правові форми безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні" у рамках програми "Правові засади муніципальної реформи в Україні".