ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми  обумовлена значенням і роллю морського транспорту у перевезенні вантажів, недосконалістю правового регулювання морських вантажних перевезень та відсутністю у вітчизняній юридичній науці комплексних досліджень з цієї проблематики.

Історично та геополітично Україна є морською державою, вона має вихід до Чорного і Азовського морів та має відповідну інфраструктуру. Сьогодні в Україні функціонують більше     18 морських, 8 річкових та 5 портів типу причал-завод, які засновано на державній власності. Передбачається створення та функціонування приватних портів, з діяльністю яких прогнозується значне збільшення вантажопотоків.

Одним із найважливіших чинників відновлення торговельного флоту України є становлення та розвиток законодавчої бази, яка б відповідала змісту та завданням цього сектору економіки.

З проголошенням незалежності України було прийнято Кодекс торговельного мореплавства України, який є основним нормативно-правовим актом на морському транспорті. Проте досі не прийняті нормативні акти, які б встановлювали правила перевезення вантажів морським транспортом. Щодо зазначених відносин сьогодні застосовуються нормативні акти СРСР, які не відповідають сучасним умовам господарювання. Недосконалими щодо цього є і деякі положення Кодексу торговельного мореплавства України.

У зв’язку з цим важливе значення для розвитку в Україні ринкових відносин у сфері морських вантажних перевезень має вдосконалення законодавства України про перевезення вантажів морським транспортом.

В українській юридичній науці правове регулювання перевезень вантажів морським транспортом не було предметом комплексного дослідження. Навчальні посібники, що були розроблені останнім часом українськими авторами, наводять загальну характеристику договірних відносин на морському транспорті і акцентують увагу читача на міжнародно-правових засадах регулювання.

При цьому залишилися поза увагою питання субституції судна, заміни вантажу, визначення морехідного стану судна, сплати провізної плати, розмежування сталійного, контрсталійного та надконтрсталійного часу. Невирішеними є питання щодо правових функцій коносамента та правової сили застережень, які перевізник вправі вносити у цей документ. Актуальним залишається питання щодо системи законодавства України про морські вантажні перевезення.

Зростаюче  значення  перевезень  вантажів морським транспортом та відсутність належного правового  регулювання   перевезень   вантажів   морським  транспортом   визначили   вибір теми дисертаційного дослідження як важливої наукової проблеми і як одного із напрямків науки господарського права.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертації є складовою науково-дослідної роботи кафедри господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, пов’язаної з визначенням правового регулювання морських вантажних перевезень, статусу його учасників та правового забезпечення процесу морського перевезення вантажу, зокрема, у зв’язку з роботою по темі         № 01БФО42-01 “Формування механізму реалізації і захисту прав та свобод громадян в Україні” та відповідно до теми № 97118 “Вдосконалення правового становища суб’єктів господарської діяльності в умовах формування ринкової економіки України”.