ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

                     ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Земельне законодавство України в даний час перебуває в стадії реформування, що здійснюється за декількома основними напрямками. До них відноситься як юридичне закріплення прав громадян на землю, встановлення гарантій їхньої реалізації, так і створення ефективних правових норм, що забезпечують здійснення функцій державного управління земельними ресурсами. Проведення земельної реформи і перехід до ринку нерухомості є невід’ємними складовими розвитку ринкових відносин у сучасній Україні. Це зумовлює необхідність обліку та охорони прав на землю, розвитку фіскальних інструментів (податків, орендної плати), заснованих на фізичних, економічних і правових характеристиках земель, а також правових і економічних механізмів раціонального використання та охорони земель.

Правове регулювання ведення державного земельного кадастру, як однієї з функцій державного управління, набуває особливого значення у зв'язку із закріпленням права приватної власності на землю та реалізацією державою економічних заходів у процесі використання та охорони земель.

Однією з найважливіших передумов успішного функціонування землі в цивільному обігу є можливість одержання суб'єктами земельних правовідносин відповідної інформації про природний, господарський і правовий стан земель України. Державний земельний кадастр, як система необхідних документованих відомостей, призначений для забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, заінтересованих фізичних і юридичних осіб інформацією про землю. Значення державного земельного кадастру, як глобальної інформаційної системи, визначається також і тим, що його дані підлягають обов'язковому застосуванню при плануванні використання та охорони земель, при їхньому наданні і вилученні, при визначенні плати за землю, проведенні землеустрою і здійсненні інших заходів, пов'язаних з використанням та охороною земель.

Застосування відомостей державного земельного кадастру повинно бути ефективним засобом захисту прав суб'єктів земельних правовідносин, тому особливо актуальним стає закріплене в ч. 2. ст. 34 Конституції України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, крім того, ч. 2 ст. 50 Основного закону закріпила за кожним громадянином право вільного доступу до інформації про стан довкілля, а також право на її поширення.

Існуючі в даний час наукові дослідження у сфері правового регулювання ведення державного земельного кадастру нечисленні і присвячені лише окремим його аспектам. Перебуває в стадії становлення процес формування земельно-кадастрової системи, що відповідає сучасним вимогам, і, відповідно, законодавства, що регулює суспільні відносини по створенню, веденню і застосуванню відомостей державного земельного кадастру.

Теоретичною основою для проведення дослідження стали праці таких українських науковців у галузі земельного та екологічного права, як В.І.Андрейцев, Г.В. Анісімова, Г.І.Балюк, Ю.О. Вовк, А.П. Гетьман, В.К.Гуревський, П.Д. Індиченко, І.І.Каракаш, Т.Г.Ковальчук, М.В. Краснова, П.Ф. Кулинич, Н.Р. Малишева, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.М. Пащенко, О.О.Погрібний, В.К. Послов, В.І.Семчик, Н.І. Титова, Ю.С.Шемшученко, В.С. Шелестов, М.В. Шульга, В.В.Янчук, В.З. Янчук та інших.

В основу роботи були також покладені положення, сформульовані в працях російських науковців Г.А. Аксененка, В.П. Балезина, С.А.Боголюбова, Г.Є. Бистрова, Е.А. Гряди, Б.В. Єрофєєва, Ю.Г.Жарикова, І.О. Іконицької, Д.Н. Казанцева, О.Н. Колотинської, М.І.Козиря, Н.І.Краснова, О.И. Крассова, І.В. Павлової, В.В. Петрова, В.Н.Сидоренко, Н.А. Сироєдова, В.Х. Улюкаєва, Г.В. Чубукова та інших.

У процесі дисертаційного дослідження були вивчені роботи фахівців в галузі землеустрою: А.О. Варламова, А.С. Даниленка, П.Ф. Козьмука, М.Г.Лихогруда, Б.П. Магазинщикова, Л.Л. Перовича, М.Г. Ступеня, А.М.Третяка, І.П. Фесенко, С.Д. Черемушкина, А.С. Чешева та інших.

Оскільки розглянуті в дисертації проблеми тісно пов’язані з характеристикою правових норм, що визначають державний земельний кадастр  як функцію державного управління, у процесі дослідження автором були вивчені праці фахівців у сфері адміністративного права: українських вчених: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяка, В.В. Богуцького, С.В.Ківалова та інших;  російських науковців: А.П. Альохіна, Б.П. Курашвілі, Л.Н.Мороз, В.С. Рижова та інших.

Теоретичні та практичні проблеми в сфері правової регламентації порядку ведення державного земельного кадастру та застосування його відомостей, окремі питання вдосконалення земельного кадастру, як функції державного управління, у різні періоди часу відображалися в наукових працях В.П.Балезіна, С.А. Боголюбова, В.К. Гуревського, І.В. Дегтярьова, Ю.Г.Жарікова, І.О. Іконицької, О.В. Карамишевої, Н.І. Краснова, П.Ф.Кулинича, А.І. Осіпова, В.В. Петрова та інших. Дані дослідження були присвячені, в основному, окремим питанням правового регулювання державного земельного кадастру, що розглядався в сукупності з іншими функціями державного управління.

Проблеми правової регламентації ведення державного земельного кадастру, як одного з кадастрів природних ресурсів, досліджувалися О.Н.Колотинською, яка провела аналіз правових питань теорії державного земельного кадастру в СРСР, проте основна увага приділялася характеристиці земельного кадастру як інструменту соціалістичного господарювання та функції в системі державного управління земельним фондом.

         Глибоке вивчення особливостей сучасного реформування земельного законодавства,  окреме  комплексне   дослідження   становлення   і  розвитку

правового регулювання державного земельного кадастру досі не проводилося.

Правовою базою дисертаційного дослідження стали Конституція України, Земельний кодекс України. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», чинні нормативно-правові акти, що регламентують ведення державного земельного кадастру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до напрямків дослідження Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави» (номер державної реєстрації 0101U001195). Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов’язана з планом науково-дослідної роботи кафедри аграрного, земельного та екологічного права на   2006 – 2010  роки  на  тему «Правове забезпечення земельної реформи в Південному регіоні України».