ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ЖИТЛОВОЇ ТА ГРОМАДСЬКОЇ ЗАБУДОВИ У МІСТАХ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження обумовлена сучасними соціально-економічними тенденціями у розвитку українського суспільства в умовах реформування земельних відносин на ринкових засадах, залучення інвестицій у розвиток міських територій, міграційними процесами, існуючими проблемами із забезпеченням населення міст житлом, отримання громадянами України земельних ділянок для спорудження житла, ведення підприємницької діяльності, екологічними проблемами у містах.

З прийняттям Конституції України визначаються нові юридичні засади здійснення права власності на землю, що безпосередньо впливає на правове регулювання земельних відносин у містах та інших населених пунктах.

Водночас у чинному земельному законодавстві України недостатньо реалізовані конституційні положення щодо права на землю Українського народу, що негативно впливає на стан правового забезпечення використання земель у містах, набуття і реалізації громадянами і юридичними особами земельних ділянок для житлового будівництва, спорудження об’єктів містобудування для громадських потреб, призводить до соціальних конфліктів при забудові земельних ділянок у містах та появи інших проблем правового, економічного, соціального характеру.

Правові питання використання земель житлової та громадської забудови недостатньо досліджені в теорії земельного права України, що зумовлює необхідність проведення комплексного, самостійного дослідження цих питань.

Науково-теоретичною основою та науковим підґрунтям для проведення цього дослідження стали праці українських вчених-правознавців: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, А.Г. Бобкової, Ю.О. Вовка, А.П. Гетьмана, В.К. Гуревського, О.В. Дзери, П.Д. Індиченка, І.І. Каракаша, В.В. Костицького, С.М. Кравченко, П.Ф. Кулинича, М.В. Краснової, Н.Р. Малишевої, В.Л. Мунтяна, В.В. Носіка, О.О. Погрібного, В.К. Попова, В.І. Семчика, Н.І. Титової, В.О. Чуйкова, В.С. Шахова, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги, В.З. Янчука та інших.

В процесі дослідження були використані також наукові розробки представників радянської і російської правової науки: Г.О. Аксеньонка, В.П. Балезіна, І.Л. Брауде, О.К. Голіченкова, І.І. Євтихієва, Б.В. Єрофеєва, Ю.Г. Жарікова, , І.О. Іконицької, О.М. Козир, М.І. Краснова, О.І. Крассова, М.С. Липецкера, Н.Л. Лісіної, О.М. Турубінера, та інших вчених.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках науково-дослідної роботи за плановою тематикою, яка виконується на кафедрі аграрного, земельного та екологічного права Одеської національної юридичної академії на тему „Правове забезпечення земельної реформи в Південному регіоні України”, що розробляється відповідно до теми досліджень Одеської національної юридичної академії ”Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб з позиції земельно-правової доктрини дослідити загальні засади правового регулювання використання земель житлової та громадської забудови у містах та визначити особливості правового забезпечення використання земель цієї категорії у містах України, а також розробити науково обґрунтовані рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у цій сфері.

Відповідно до мети дослідження було визначено наступні основні завдання:

- проаналізувати генезу правового регулювання земельних відносин у містах;

- сформулювати поняття правового режиму земель житлової та громадської забудови у містах як юридичної категорії;

- з’ясувати правову природу функціонального зонування земель у містах;

- встановити особливості правового регулювання земельних відносин у містах при використанні земель житлової та громадської забудови;

- визначити юридичну природу планування та забудови земель житлової та громадської забудови;

- виявити причини, що сприяють порушенням вимог земельного та природоохоронного законодавства при використанні земель у межах міст;

- розробити пропозиції щодо удосконалення правового регулювання використання земель житлової та громадської забудови у містах.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері використання земель житлової та громадської забудови та інших об’єктів загального користування у містах.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні і практичні питання правового режиму земель житлової та громадської забудови у містах, правові форми регулювання у сфері використання цих земель, науково-теоретичні джерела, практика застосування законодавства у цій сфері.

 Методи дослідження. Дослідження проведено на основі таких методів наукового пізнання, як історичний, формально-логічний, функціонально-правовий, порівняльного, системного та комплексного аналізу. Історичний метод покладений в основу висвітлення процесів становлення та формування правових засад регулювання земельних відносин у містах. За допомогою порівняльного аналізу визначається можливість використання вітчизняного досвіду, накопиченого після 1990-х років 20-го століття, і досвіду зарубіжних країн з ринковою економікою у сфері правового регулювання раціонального й ефективного використання земель міст та інших існуючих поселень. Метод системного аналізу був використаний для всебічного дослідження ознак, за якими класифікуються землі житлової та громадської забудови. За допомогою формально-логічного аналізу визначені недоліки у правовому регулюванні використання земель населених пунктів у цілому і земель житлової та громадської забудови у містах. Метод комплексного підходу застосований для формулювання наукових визначень, прикладних положень, а також наукових висновків та пропозицій, які виносяться на захист.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні проведено комплексне дослідження особливостей розвитку і сучасного стану правового регулювання використання земель житлової та громадської забудови у містах України, на основі якого обґрунтовано нові наукові положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання використання цієї категорії земель.

Відповідно до отриманих під час дисертаційного дослідження результатів на захист виносяться наступні основні теоретичні положення:

Вперше:

- визначена юридична природа планування та забудови земель житлової та громадської забудови. На підставі розгляду законодавчих положень щодо основних містобудівних документів, які визначають порядок використання земель житлової та громадської забудови, була визначена необхідність впорядкування їх юридичного змісту та узгодженості між собою в умовах реформування земельних відносин на ринкових засадах;

- сформульовано поняття правового режиму земель житлової та громадської забудови у містах як системи правових норм, що регулюють земельні відносини, які виникають, здійснюються, змінюються і припиняються в сфері приналежності, управління, використання та охорони земель в межах території міст при розміщенні житлової та громадської забудови, а також інших об’єктів загального користування та визначають права та обов’язки суб’єктів прав на землю з метою забезпечення сприятливого середовища для життєдіяльності населення та сталого розвитку міст;

- визначені та досліджені основні види та причини порушень земельного та природоохоронного законодавства при використанні земель у межах міст. Такими причинами, зокрема є: відсутність законодавчого визначення груп земель житлової та громадської забудови за видами їх функціонального використання; невизначеність критеріїв відмежування земель зазначеної категорії від інших категорій земель; невиконання заходів щодо визначення розмірів та меж округів і зон санітарної охорони курортів та водоохоронної захисної зони; непроведення інвентаризації земель у багатьох містах; наявність застарілої містобудівної документації, яка неспроможна вирішувати сучасні питання використання земель житлової та громадської забудови у містах тощо.

Удосконалено:

- існуючі в земельно-правовій науці підходи щодо правового регулювання використання окремих категорій земель у межах міст, з урахуванням особливості знаходження у містах поряд із землями житлової та громадської забудови земельних ділянок, які відносяться до різних категорій земель з іншими правовими режимами використання та охорони і які поділяються на відповідні функціональні зони;

- науково-теоретичні висновки та положення щодо правової природи функціонального зонування земель у містах;

- висновок щодо специфіки земельних відносин у містах при використанні земель житлової та громадської забудови, який полягає в тому, що право користування земельними ділянками тісно пов’язано з майновими відносинами, з правом власності чи правом користування будівлями, спорудами та іншими об’єктами нерухомості, що впливає на порядок оформлення права на земельну ділянку.

Дістали подальший розвиток:

- теоретичні і практичні положення щодо поняття та юридичних ознак земель житлової та громадської забудови у містах як земельно-правових категорій;

- дослідження генези правового регулювання використання земельних ділянок у містах під забудову;

- положення щодо необхідності удосконалення чинного законодавства, зокрема, запропоновано:

(а) розробити і прийнятти спеціальний закон „Про використання земель житлової та громадської забудови”, який би регламентував використання зазначеної категорії земель. У запропонованому законі поряд із збереженням основного цільового призначення і використання цих земель для будівництва має бути визначені інші групи земель за видами їх функціонального використання, а саме: землі загального використання; землі сільськогосподарського використання; землі несільськогосподарського (промислового, транспортного, комунікаційного, енергетичного, оборонного та іншого) використання; землі природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного використання; землі водогосподарського використання; землі лісогосподарського використання. Законодавче визначення правового статусу тієї чи іншої групи земель буде сприяти дотриманню режиму їх використання за конкретним цільовим призначенням, компактному містобудуванню та забезпеченню відповідного екологічного стану земель житлової та громадської забудови у межах міст;

(б) прийняття спеціального підзаконного акту, який би впорядкував юридичний зміст містобудівних документів, визначив порядок їх розробки та затвердження. Правовою формою такого акту може бути Типове положення (правила) про порядок розробки і затвердження проектів забудови території міст, яке підлягає затвердженню Кабінетом Міністрів України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання результатів дослідження для вдосконалення чинного земельного та екологічного законодавства, підвищення його ефективності для забезпечення сприятливого середовища життєдіяльності населення та сталого розвитку міст, а також усунення недоліків правового регулювання використання земель житлової та громадської забудови у містах.

Результати дослідження можуть бути враховані та використані у подальших наукових дослідженнях земельних відносин взагалі та питань регулювання використання земель житлової та громадської забудови міст зокрема, а також в діяльності правоохоронних та контролюючих органів, при підготовці навчальної і науково-методичної літератури з земельно-правових та еколого-правових дисциплін та у науково-дослідній роботі.

Положення та висновки дисертаційної роботи враховані при зонуванні земель м. Одеси та м. Миколаєва, а також малих міст Одеської області. Вони використовуються в процесі підготовки і проведення лекцій та семінарських занять з курсу „Земельне право України” та спецкурсу „Правове забезпечення управління у сфері використання та охорони земельних ресурсів України” Одеської національної юридичної академії, враховані при складанні робочих програм, а також при організації науково-дослідної роботи студентів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були апробовані на 7-ій (59-ій) звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 22-23 квітня 2004 р.); Всеукраїнській науковій конференції „Юридичні читання молодих вчених” (м. Київ, 23-24 квітня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів” (м. Київ, 28-29 квітня 2004 р.); VII Всеукраїнській науковій конференції студентів, магістрантів і аспірантів „Екологічні проблеми регіонів України” (м. Одеса, 20-21 квітня 2005 р.); 8-ій (60-ій) звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 22-23 квітня 2005 р.); І Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (м. Одеса, 24-25 лютого 2006 р.); 9-ій (61-ій) звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 26 квітня 2006 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у дев’яти опублікованих у фахових виданнях наукових працях та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена метою, завданням та обраним предметом дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять 6 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 209 сторінок, з них основний текст 189 сторінок, кількість використаних джерел 200 найменувань.