ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОЩУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ВИСОКОПРОДУКТИВНОГО НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нині в Україні оновлюється законодавство, все ширше впроваджуються демократичні методи регулювання суспільних відносин, в тому числі й від­носини в галузі насінництва. Підвищення ролі права в регулюванні відно­син, які складаються при вирощуванні високопродуктивного насіння зерно­вих культур, дозволить задовольнити потреби аграрного виробництва у ви­сокопродуктивному насінні, вийти на зовнішній ринок, співпрацювати з зарубіжними партнерами. В сучасних умовах правове регулювання відносин по вирощуванню і реалізації високопродуктивного насіння зер­нових культур дозволить також забезпечити перехід на нову систему насінницької діяльності, яка спричинена завданнями швидкого впровадження у виробництво досягнень вітчизняної селекції по створенню нових високопродуктивних сортів насіння зернових культур.

У зв'язку із зазначеним, актуальності набула проблема щодо необхідності в аналізі особливостей правового регулювання насінництва, у визначенні змісту самого поняття і принципів насінництва, а також в аналізі правових засобів підвищення його ефективності.

В умовах незалежності держави України, окрім незначної кількості окремих публікацій, комплексні дослід­ження з питань правового регулювання вирощування і реалізації високопро­дуктивного насіння зернових культур на рівні дисертацій і монографій не проводилися. Саме наведені обставини й обумовили вибір теми дисертацій­ного дослідження.

Теоретичною базою для вирішення постав­лених задач і формулювання висновків дисертації послужили праці представ­ників вітчизняної і зарубіжної науки різних історичних періодів у галу­зі теорії держави і права, аграрного, цивільного, господарського, земе­льного та інших юридичних наук. Зокрема, йдеться про пра­ці С.С.Алексєєва, В.М.Батуріна, Г.Ю.Бистрова, Ц.В.Бичкової, З.П.Білошкурської, М.І.Брагінського, В.В.Вітрянського, О.В.Дзери, М.Д.Єгорова, Б.В.Єрофєєва, Ю.Г.Жарікова, О.С.Іоффе, І.Ф.Казьміна, М.І.Козиря, В.В.Копейчикова, В.М.Корнієнко, П.Ф.Кулинича, В.П.Левченка, С.М.Лур’є, В.В.Луця, Т.В.Лямцевої, Л.М.Малька, В.К.Мамутова, І.Б.Новицького, О.А.Підопригори, О.О.Погрібного, О.А.Поліводського, М.В.Пухонти, А.О.Пуш­кіна, В.І.Семчика, В.М.Сінельнікової, А.М.Статівки, Н.І.Титової, В.Х.Улюнаєва, В.І. Хропанюка, Г.Ф.Шершеневича, В.С.Щербини, В.З.Янчука та ін.

В дисертаційній роботі використовувалися також праці деяких учених-економістів.

У процесі дослідження використані правові акти Російської Федерації, Казахстану, Киргизстану, ФРН та інших зарубіжних країн.

Інформаційну базу дослідження становили Конституція України, нор­мативні акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міні­стрів України, акти міністерств і відомств, довідкові і періодичні видання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема ди­сертаційного дослідження відповідає основним напрямкам державної політи­ки України в галузі підвищення ефективності сільського господарства в сучасних умовах. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідниць­ких робіт кафедри аграрного права Національної юридичної академії Укра­їни імені Ярослава Мудрого у межах державної цільової комплексної програми "Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (еко­номічно-правовий аспект)" (державна реєстрація № 0186.0.070869).