Правове забезпечення екологічного прогнозування

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Особливістю даного дослідження є майже цілковита відсутність фундаментальних досліджень з питань виникнення, розвитку та функціонування інституту екологічного прогнозування в природоохоронному законодавстві України. Саме ці причини обумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Актуальність теми. У народному господарстві інтенсивно використовуються хімічні речовини, ядерна енергія, агрохімікати та інші предмети, які забруднюють навколишнє природне середовище. Завдання екологічного права полягає в тому, щоб забезпечити гармонічну взаємодію суспільства і природи, ефективне і раціональне використання природних ресурсів, їх відтворення, належну охорону навколишнього природного середовища.

З прийняттям Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічне прогнозування одержало статус соціально-правового інституту, а також необхідні для його реалізації умови управлінського процесу, інвестиційної, законотворчої, господарської та іншої діяльності.

 Як правова форма аналітичної та оцінювальної  діяльності, екологічне прогнозування виступає самостійною функцією управління в сфері екології. Встановлення екологічної, соціальної, економічної і власне юридичної ефективності екологічного прогнозування за допомогою правового забезпечення, стримується через відсутність чітких нормативних критеріїв, неповноти охоплення правового регулювання відносин по здійсненню екологічного прогнозування, нечіткості у встановленні його цілей і завдань, організаційно-правових форм, невпорядкованості правового статусу фахівців, що здійснюють екологічне прогнозування, еколого-прогнозної процедури, прогалин у законодавстві в системі гарантій, включаючи перелік необхідних охоронних форм.

Немає сумнівів у тому, що досягнення цілей екологічної політики, зокрема забезпечення екологічної безпеки України, тісно пов'язано з рекомендаціями, пропозиціями екологічного прогнозування, що в умовах поширення екологічної кризи стає необхідним і діючим інструментом в системі привентивних заходів вирішення найскладніших екологічних проблем.

Оцінюючи соціально-правовий механізм гарантування екологічної безпеки, можна зробити висновок, що вирішення надзвичайно складних екологічних проблем можливо тільки при безпосередньому дотриманні положень, висновків, рекомендацій, вироблених при здійсненні екологічного прогнозування. Отже, мова йде про необхідність розробки наукової методології, з урахуванням всебічних потреб практики для здійснення екологічного прогнозування, що базується на єдиній екологічній основі, тобто міждисціплінарному, інтегрованому підході науково-практичного дослідження обсягів прогнозування.

Визначення місця екологічного прогнозування в системі соціально-правового механізму забезпечення екологічної безпеки – питання як теоретичного, так і практичного значення. З урахуванням зазначеного, надзвичайно важливим є виявлення його особливостей, розмежуванні з близькими за змістом інститутами екологічного законодавства, визначенні характеру еколого-прогнозної діяльності та умов, у найбільшій мірі сприятливих ефективній реалізації висновків екологічного прогнозування, досягненню його результативності.

Наукове завдання дисертаційного дослідження, що має істотнє значення для екологічного права України, полягає у визначенні місця і значення прогнозування в механізмі управління якістю навколишнього природного середовища, соціальної функції науково-обгрунтованого прогнозування природоохоронної діяльності держави, а також його співвідношення із плануванням, моніторингом, експертизою в системі державно-правової природоохорони.

Таким чином, оскільки питання теоретичного, практичного і правозастосовчого характеру, які пов’язані з правовим забезпеченням екологічного прогнозування щодо використання природних ресурсів і охороні довкілля, до цього часу не були об’єктом спеціального дослідження українських учених, а правовий інститут екологічного прогнозування є новим і необхідним для розвитку науки екологічного права та екологічного законодавства України, їх комплексний аналіз є необхідним і надзвичайно актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планами наукових робіт кафедри екологічного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках Державної цільової комплексної програми «Проблеми удосконалювання екологічного законодавства в умовах ринку» номер держреестрації 0186.0.070871.