Правові аспекти реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Одним із основних напрямів державної політики щодо розвитку сільського господарства є реструктуризація недержавних сільськогосподарських підприємств (далі – сільгосппідприємств), спрямована на зміну суті і характеру земельних, майнових, управлінських, трудових та інших суспільних відносин у аграрному секторі економіки України. Відповідно до Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 3 грудня 1999 року № 1529/99 у стислі строки по всій Україні майже всі колективні та інші недержавні сільськогосподарські підприємства, засновані на колективній формі власності, були перетворені у різноманітні аграрно-правові форми на основі паювання землі і майна. Так, із 11393 недержавних сільгосппідприємств було створено 2966 приватних (приватно-орендних) підприємств, 6047 товариств з обмеженою відповідальністю, 551 акціонерне товариство, 3263 сільськогосподарських кооперативів, 1212 селянських (фермерських) господарств та інші суб’єкти господарювання.

Водночас у процесі реформування аграрного сектора економіки виникли проблеми, пов’язані з правовими підставами і порядком реструктуризації сільгосппідприємств, визначенням правового становища новоутворених суб’єктів аграрного підприємництва, правового режиму їх земель і майна, реалізацією права на земельну частку (пай), на майновий пай. Практично не вирішеними залишаються питання зайнятості колишніх працівників та членів недержавних сільськогосподарських підприємств. Крім того, поспішне здійснення реформування в аграрному секторі економіки у ряді господарств супроводжувалось порушенням вимог чинного законодавства при вирішенні питань, пов’язаних із паюванням землі і майна, укладенням угод на оренду землі та розрахунками за її оренду, раціональним використанням землі.

Наявність цих та інших проблем зумовлена недосконалістю чинного аграрного і земельного законодавства, відсутністю спеціального закону щодо реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств, наявністю великої кількості відомчих нормативно-правових актів, які в більшості своїй мають рекомендаційний характер, недосконалістю локальних правових актів, на підставі яких здійснювалось реформування у сільському господарстві.

В юридичній науці дослідження правових питань реструктуризації сільськогосподарських підприємств недержавної форми власності в Україні практично не проводились. Наявні окремі публікації у різних виданнях висвітлюють лише окремі аспекти цих процесів без комплексного підходу до з’ясування суті реструктуризації у сільському господарстві. Відсутність науково-теоретичних досліджень з правових питань

2

реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств суттєво впливає на якість законодавчого забезпечення реалізації прав громадян, юридичних осіб у сфері сільськогосподарського виробництва. Недостатня науково-теоретична розробка правових аспектів реструктуризації сільгосппідприємств недержавної форми власності, наявність значних недоліків та прогалин у правовому забезпеченні реструктуризації як одного із напрямків аграрної реформи обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної роботи по бюджетній темі № 97116 “Дослідження державно-правового механізму забезпечення аграрної, земельної реформи і одержання екологічно безпечної сільськогосподарської продукції” (№ державної реєстрації 0197U003329), яка виконувалась на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор дисертації особисто підготувала розділ до проекту Аграрного кодексу України “Особливості правового регулювання реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств”.