Правові гарантії прав і свобод людини та громадянина у сфері діяльності міліції

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З набуттям незалежності України, у країні розпочалися демократичні перетворення, спрямовані на формування громадянського суспільства, розбудову соціальної, правової держави, у якій, згідно з Конституцією, визначено головний зміст та спрямованість її діяльності – забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення належних гарантій їх реалізації. Проте сучасний стан правового статусу людини в Україні в різних сферах соціального життя свідчить про недосконалість та розбалансованість механізму забезпечення прав і свобод особи, зокрема про нерозвинутість такого складового елемента, як правові гарантії.

Реальність прав і свобод людини та громадянина полягає в тому, що права та свободи, гарантовані державою, не можуть бути скасовані, а під час прийняття нових законів або внесення до них змін не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, що також свідчить про необхідність постійного розроблення наукової проблематики правових гарантій.

Актуальність обраної теми визначається й тим, що Україна як член Ради Європи  відповідно до Паризької Хартії для нової Європи від 21 листопада 1990 року взяла на себе обов’язки приєднатися до міжнародних стандартів у галузі прав людини, створити правові гарантії їх реалізації, які ґрунтуються на загальновизнаних міжнародно-правових засадах, закріплених у відповідних міжнародно-правових нормах.

Отже, правові гарантії характеризують не тільки фактичний та нормативно-визначений правовий статус особи в суспільстві, а й рівень чинної в країні демократії, соціальні можливості, які закладені в самому суспільному ладі.

Гарантії прав і свобод людини в радянському суспільстві стали предметом дослідження у працях радянських учених Л.Д. Воєводіна, Г.В. Мальцева, В.А. Патюліна, І.В. Ростовщикова, К.Б. Толкачова та ін.

Питання правових гарантій були опрацьовані такими відомими російськими вченими як: С.С. Алексєєв, О.В. Аграновська, А.Б. Венгеров, М.В. Вітрук, В.А. Карташкін, В.М. Корельський, О.Є. Кутафін, В.В. Лазарєв, О.А. Лукашева, І.І. Лукашук, М.С. Малеїн, А.В. Малько, Г.М. Манов, М.М. Марченко, М.І. Матузов, В.С. Нерсесянц, В.Д. Перевалов, А.Ф. Черданцев, В.Є. Чіркін, В.М. Хропанюк, Ю.А. Юдін тощо.

Завдяки зусиллям вітчизняних науковців накопичено значний теоретичний матеріал з проблематики правових гарантій. У дослідженні використані положення, які розробили у своїх працях В.Б. Авер’янов, В.Д. Бабкін, С.В. Бобровник, С.Д. Гусарєв, М.М. Гуренко, К.Г. Волинка, Т.М. Заворотченко, А.П. Заєць, Р.А. Калюжний, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, М.В. Костицький, С.Л. Лисенков, І.Й. Магновський, О.Г. Мурашин, О.В. Негодченко, А.Й. Олійник, Н.М. Оніщенко, М.П. Орзіх, Н.А. Пелих, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, А.О. Селіванов, О.Ф. Скакун, С.Г. Стеценко, В.Я. Тацій, Ю.М. Тодика, О.Ф. Фрицький, А.І. Хальота, Ю.С. Шемшученко та інші дослідники.

Нормативно-правову базу дисертації становлять: Конституція України, конституції зарубіжних країн, чинні закони та інші нормативно-правові акти, що стосуються теми дослідження.

Потрібно відмітити й те, що за останній період в Україні захищено дисертації, які містять науковий аналіз окремих аспектів із забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності міліції. Проте ці праці не містять комплексного аналізу до правових гарантій прав і свобод в діяльності міліції як окремого правового інституту. Проблеми, які пов’язані з правовими гарантіями прав і свобод людини та громадянина в діяльності міліції, потребують додаткового опрацювання, формулювання теоретичних та практичних висновків і рекомендацій щодо її удосконалення. Тому дослідження правових гарантій прав і свобод людини та громадянина в діяльності міліції є актуальною науковою проблемою, вирішення якої сприятиме розвитку механізмів реалізації права, а також удосконаленню правових основ діяльності міліції у сфері забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему наукового дослідження затверджено вченою радою Національної академії внутрішніх справ України, протокол № 1 від 27 січня 2004 року. Роботу виконано відповідно до тематики пріоритетних дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 635 від 30 червня 2002 року “Про заходи щодо організації проведення науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів у практичну діяльність органів внутрішніх справ України”, вона відповідає Пріоритетним напрямам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 755 від 5 липня 2004 року “Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років”.