ПРАВОВІ І ТАКТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація судової реформи в Україні істотно підвищує роль суду в системі правозахисних органів. Правосуддя – вершина правозастосовчої діяльності, що обумовлює підвищення вимог до змісту і професійного рівня судового розгляду справ, зокрема кримінальних. У рішенні цих завдань значна роль належить криміналістиці, яка озброює суд науково-технічними засобами, тактичними прийомами і методами судового розгляду кримінальних справ. Підвищення якості судового розгляду кримінальних справ бачиться у послідовному впровадженні засобів і методів криміналістики в організацію судового процесу, дослідження та перевірку доказів в ході судового слідства. Крім того, в період підготовки нового кримінально-процесуального закону проблема розробки і дослідження тактики та організації судового розгляду кримінальних справ набуває якісно нового звучання.

Певним криміналістичним аспектам судового розгляду кримінальних справ присвячені дослідження Ю. П. Аленіна, Л. Ю. Ароцкера, О. М. Бандурки, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, Т. В. Варфоломеєвої, А. І. Вінберга, І. О. Возгріна, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, Ю. M. Грошевого, A. Я. Дубинського, В. А. Журавля, А. В. Іщенка, Н. І. Клименко, С. Л. Кисленка, О. М. Колєсніченка, В. П. Колмакова, Ю. В. Коренєвського, М. В. Костицького, І. І. Когутича, В. І. Комісарова, В. О. Коновалової, В. С. Кузьмічова, В. К. Лисиченка, В. Т. Маляренка, Г. А. Матусовського, М. М. Михеєнка, В. Т. Нора, І. В. Постіки, М. В. Салтевського, М. О. Селіванова, М. Я. Сегая, В. М. Тертишника, В. В. Тіщенка, П.В. Цимбала, І. Я. Фрідмана, В. Ю. Шепітька, М. Є. Шуміла, М. П. Яблокова та інших вчених-юристів.

Безпосередньо впровадженню криміналістичних методів в судовий розгляд кримінальних справ присвячені дисертації Л. Ю. Ароцкера (1965 р.), С. Л. Кисленка (2002 р.), О. І. Чучукало (2004 р.), О. Ю. Корчагіна (2007 р.), М. Й. Вільгушинського (2009 р.), І. І. Когутича (2010 р.), в яких ґрунтовно розроблено тактику судового допиту, питання криміналістичного забезпечення та доказування стосовно судового слідства. Разом з тим, поза увагою дослідників залишись проблеми організації судового розгляду, не розглянута стадія попереднього розгляду справи суддею як основа планування, організації й вибору тактичних прийомів подальшого судового провадження.

Таким чином, існування ряду проблем в цій сфері вимагає розроблення відповідних теоретичних положень організації судового розгляду кримінальних справ. Зазначене обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, визначає його наукову новизну, теоретичну і практичну значимість.