ПРАВОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Чинна Конституція України вперше в українській конституційній практиці визнала місцеве самоврядування і проголосила його гарантії, визначила ряд законів, які необхідно прийняти з метою забезпечення його належної правової бази. Це сприяло активізації законодавчого процесу в галузі місцевого самоврядування. Зокрема, було прийнято Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” (1997 р.), який визначив принципи місцевого самоврядування, його систему, повноваження як самоврядні, так і делеговані, порядок формування органів місцевого самоврядування, дав нормативні тлумачення найважливіших категорій цього інституту. Поряд з цим законом були прийняті такі закони: “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” (1998 р.), “Про органи самоорганізації населення” (2001 р.) та “Про службу в органах місцевого самоврядування” (2001 р.).

Однак аналіз показує, що стабільної правової бази в галузі місцевого самоврядування створити поки що не вдалося. Виникли окремі колізії, їх усунення потребує подальшого удосконалення законодавства, про що і йдеться в дисертації.

Сьогодні законодавчий процес не завжди має під собою належну наукову базу. Тому винятково важливим є проведення комплексних наукових досліджень теоретичних засад місцевого самоврядування.

Потрібно проаналізувати і рівень імплементації у вітчизняне законодавство основних положень Європейської Хартії місцевого самоврядування, оскільки Україна ратифікувала Хартію 15.07.1997 р.

Отже, актуальність теми дисертації зумовлюється:

            недостатністю ґрунтовних теоретичних досліджень засад місцевого самоврядування;

            потребою вироблення науково-обгрунтованих рекомендацій з метою дальшого вдосконалення законодавства України з питань місцевого самоврядування;

            необхідністю аналізу сприйняття чинним законодавством України міжнародних стандартів місцевого самоврядування, оскільки цей процес активно розвивається.

Нове бачення інституту місцевого самоврядування як невід’ємного елемента громадянського суспільства, правової держави подане у працях М.О. Баймуратова, В.І. Борденюка,  М.П. Орзіха, В.Ф. Погорілка, М.О. Пухтинського, В.М. Кампо, М.І. Корнієнка, А.А. Коваленка, Ю.М. Тодики, О.Ф. Фрицького та інших авторів.

У 2001 році побачили світ ґрунтовні монографії О.В. Батанова “Територіальна громада – основа місцевого самоврядування в Україні”, В.С. Куйбіди “Конституційно-правові проблеми місцевого самоврядування в Україні” та Т.С. Смірнової “Правове регулювання місцевого самоврядування в Україні”, у яких міститься науковий аналіз окремих аспектів місцевого самоврядування. Наше дисертаційне дослідження доповнює згадані праці, а тому їх наявність не знижує актуальність обраної теми.

У дисертації автор також використовував напрацювання В.І. Васильєва, М.С. Бондаря, М.В. Постового, О.Є. Кутафіна, О.І. Черкесова та інших відомих сучасних вчених-правознавців Російської Федерації.

Зв’язок роботи з науковим програмами, планами, темами. Дослідження проведено відповідно до науково-дослідної програми кафедри загальноправових дисциплін Донецького інституту внутрішніх справ МВС України при Донецькому національному університеті, розробленої згідно з планом наукових досліджень “Пріоритетні напрямки фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та наукових установ МВС України на період 1995-2000 рр.” та пп. 1.2.2 “Актуальні проблеми розвитку Української держави і права” (Рішення Колегії МВС України від 28 лютого 1995 року № 4 КМ/2).