ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ (ХІХ-ХХ ст.)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Політичні перетворення, які відбуваються сьогодні в Україні, роблять нагальною потребу теоретичного переосмислення вітчизняної історії політичних партій. Плідна робота істориків і політологів упродовж останніх 10 років створила належне підґрунтя для формування концепції вітчизняної історії політичних партій, подолання стереотипів радянського часу. У той же час правові проблеми становлення та розвитку історичних політичних партій в ХІХ – ХХ столітті комплексно не аналізувалися.

Вітчизняний досвід становлення багатопартійності продемонстрував, що формування сильних і впливових політичних партій можливе лише за умови існування ефективної системи правового регулювання порядку їхнього створення, статутної діяльності і, насамперед, їхньої участі у виборах та у діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування.

Проблема правового регулювання утворення і функціонування політичних партій має комплексний характер і не зводиться до розробки та прийняття законодавчих актів, що визначають порядок їх створення та здійснення ними статутної діяльності. Потрібний аналіз дієвості й ефективності застосування правових норм на практиці, своєчасне виявлення колізій, що вимагають свого правового рішення, оцінка адекватності правових норм до реалій і тенденцій політичного життя.

Історико-правове дослідження правового статусу історичних політичних партій в Україні є своєрідним „ключем” до розуміння закономірностей, характеру, наступності та тенденцій розвитку правового регулювання діяльності політичних партій.

Актуальність дослідження проблем формування і розвитку правового статусу політичних партій зумовлена також процесами партійного будівництва в сучасній Україні, необхідністю вирішення з врахуванням історичного досвіду численних проблем взаємозв’язку держави та партій, громадянського суспільства та партій, людини та партій.

Історико-правові дослідження проблем правового регулювання діяльності політичних партій у різні часи здійснювали відомі вітчизняні та зару­біжні вчені: В. Бабкін, А. Білоус, О. Бобіна, О. Бриндак, М. Вебер, Р. Вєтров, О. Гейда, Й. Гермайзе, І. Гладуняк, В. Гончаренко, В. Дорошенко, Л. Дунаєва, М. Дюверже, О. Жерноклєєв, В. Журавський, О. Зайцев, С. Заславський, І.Калмакан, А. Квашонкін, В. Ковтун, Ю. Коргунюк, М. Кугутяк, Т. Кузьо, Г. Левицька, В. Литвин, М. Лозинський, Д. Лук’янов, О. Мельник, І. Михальський, М. Москалюк, І. Музика, В. Пашук, М. Попов, М. Примуш, Й. Рисіч, В. Румянцев, Ж.-Ж. Руссо, Г. Саміло, І. Сафронова, О. Скрипник, О. Сухий, М. Токар, В. Черепанов, Ю. Шведа, О. Шишко, Ю. Юдін та інші.

Однак, до цього часу не було ґрунтовного, комплексного історико-правового дослідження проблем становлення, формування історичних політичних партій в Україні, їх еволюції, ролі і значення у розвитку українського суспільства і держави. Саме це і дає можливість ставити питання необхідності такого дисертаційного дослідження про становлення українських історичних партій з тим, щоб глибше зрозуміти їх роль і значення у формуванні громадянського суспільства і правової держави в сучасній Україні.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до науково-дослідної проблематики: “Філософсько-правові й теоретично-історичні проблеми державотворення та правотворення в Україні”, яку розробляє кафедра теорії історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ (державна реєстрація № 0109U007855).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є системний ана­ліз становлення та розвитку правового становища історичних політичних партій в Україні (XІХ - XX ст).

Досягнення цієї мети вимагало вирішення таких завдань:

- сформувати джерельну та історіографічну базу дослідження, ввести до наукового обігу невідомі джерела; 

- виявити витоки правового регулювання діяльності історичних політичних партій в Україні (XІХ - XX ст), соціально-економічні передумови його розвитку в Україні;

- охарактеризувати основні етапи правового становища історичних політичних партій в Україні (XІХ – XX ст);

- встановити загальні закономірності та конкретно-історичні особли­вості еволюції правового становища історичних політичних партій в Україні (XІХ – XX ст);

- критично оцінити законодавчі обмеження для утворення та діяльності політичних партій на українських землях у ХІХ-ХХ ст.;

-дослідити зміст та форму українських політичних партій ХІХ-ХХ ст., їх організаційно-правові ознаки, місце та роль в історії держави та права України.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з правовим регулюванням утворення та діяльності політичних партій, їх прав та обов’язків в ХІХ - ХХ ст.ст.

Предметом дослідження є історико-правові закономірності та особли­вості становлення і розвитку правового статусу історичних політичних партій в Україні (XІХ - XX ст).

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сис­тема загальнонаукових і спеціально-юридичних методів.

Зокрема, вико­ристовувалися: історико-правовий метод - у процесі з'ясування закономір­ностей та тенденцій розвитку законодавства про політичні партії; порівняльно-правовий метод - при зіставленні законодавства у цій сфері на різних етапах розвитку, а також при порівнянні законодавства різних дер­жав; формально-юридичний метод - при аналізі нормативно-правових ак­тів; метод тлумачення - при з'ясуванні їх змісту; метод системного аналі­зу, структурно-функціональний підхід використовувався для аналізу струк­тури державних органів у системі контролю за діяльністю політичних партій та виявлення зв'язків між цими органами. З метою проведення історико-правового дослідження правового статусу політичних партій перспективним було використання термінологічного методу для вивчення походження термінів і понять, що використовувалися для правового регулювання партійних відносин. Уточнення змісту й обсягу цих понять дасть нам змогу чіткіше  усвідомити еволюцію загальновживаних юридичних термінів, пов’язаних з діяльністю партій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є одним із перших у вітчизняному правознавстві комплексним досліджен­ням правового становища історичних політичних партій протягом XІХ - XX ст.ст. на всіх територіях, які зараз входять до складу України. Елементи наукової новизни притаманні таким її положенням і висновкам:

уперше:

- обґрунтовано висновок про історичну зумовленість становлення правового становища історичних політичних партій в Україні (XІХ - XX ст), циклічність та наступність його розвитку;

- встановлено історико-правові закономірності розвитку правового становища історичних політичних партій в Україні (XІХ - XX ст), його еволюційний зв'язок зі ста­новленням основних європейських концепцій правового регулювання статусу політичних партій, законодавством про політичні партії Австро-Угорщини, Російської імперії, Польщі, Чехословаччини, Румунії;

- викладено термінологічний апарат дослідження історії політичних партій в Україні, встановлено герменевтичний зв'язок теоретичних понять і юридичних термінів, які на відповідному рівні відображали та відображають історико-правовий процес становлення правового статусу політичних партій в Україні;

- виявлено за наслідками дослідження  становлення правового статусу  українських політичних партій позитивний та негативний історико-правовий досвід для удосконалення законодавства про партії в сучасній Україні, зокрема, для визначення місця політичних партій у механізмі функціонування системи органів політичної влади, встановлення належних обмежень для утворення та діяльності політичних партій, удосконалення порядку фінансування політичних партій.

по-новому:

- сформульовано зміст, форми та ознаки історичних джерел правового регулювання діяльності історичних політичних партій в Україні (XІХ - XX ст);

- сформовано джерельну базу, інтерпретовано пам'ятки права та право­ву інформацію;

дістали подальший розвиток:

- характеристика еволюції ідей правового становища політичних партій в Україні;

- пропозиції щодо удосконалення законодавства про політичні партії на базі історичного досвіду та європейських перспектив України.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони по­глиблюють теоретичний потенціал вітчизняної історико-правової науки щодо правового становища політичних партій в Україні, можуть бути використані для проведення подальшого дослідження цієї проблеми. Матеріали дисертаційної роботи можна використовувати у навчальному процесі, а також при підготовці відповід­них монографій, підручників, навчальних посібників, розробленні навчаль­них програм та методичних рекомендацій. Висновки та узагальнення, сфор­мульовані у дослідженні, можуть бути враховані у процесі вдосконалення за­конодавства України про політичні партії.

Положення та висновки дисертаційного дослідження поглиблюють знання української історико-правової науки з проблем формування та функціонування іторичних українських полятичних партій на території України та можуть бути використані в подальших історико-правових дослідженнях з цієї проблематики.

Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі: на лекціях і практичних заняттях з курсу історії держави і права України,  для підготовки підручників і посібників для поглибленого вивчення даної проблематики.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертацію було обговорено на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ. Низку її положень виголошено у доповідях на 4 конференціях та 2 круглих столах:   Науково-звітній конференції Львівського державного університету внутрішніх справ «Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави» (Львів, 5 березня 2008 року); Всеукраїнському круглому столі «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (Львів, 5 березня 2010 року); Науково-звітній конференції Львівського державного університету внутрішніх справ «Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави» (Львів, 12 березня 2010 року); Міжнародній науково-практичній конференції  «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (Київ, 23 квітня 2010 року); VIII Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (Тернопіль, 5 листопада 2010 року); Всеукраїнському круглому столі «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (Львів, 18 лютого 2011 року).

Публікації. По темі дисертаційного дослідження опубліковано загалом 10 праць, у тому числі 4 статті у фахових виданнях, визнаних ВАК України.

Одна стаття написана у співавторстві з С. В. Кондратюком. Особистий внесок автора становить 50 % тексту статті. Ідеї, положення та матеріали С. В. Кондратюка у дисертаційному дослідженні не використовувалися.

Структура та обсяг дисертації зумовлені метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Повний обсяг дисертації становить 214 сторінок, із них 188 сторінок займає основний текст, 26 сторінок – список використаних джерел.