ПРАВОВИЙ СТАТУС ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається необхідністю комплексного наукового вивчення й теоретичного обґрунтування проблем організації й діяльності нового для України державного інституту – Вищої ради юстиції.

Гарантування громадянам права на розгляд їх справ компетентним, незалежним і неупередженим судом потребує створення органу, який взяв би на себе відповідальність за формування високопрофесійного суддівського корпусу. Виникнення Вищої ради юстиції в Україні стало кроком вперед на шляху реалізації демократичного порядку формування останнього. Упровадження такого незалежного органу в державно-правову систему України вимагає ретельної розробки його завдань, місця серед органів законодавчої, виконавчої й судової гілок влади і порядку взаємодії з органами публичної влади. Оскільки він є рецепійованим із зарубіжного досвіду, необхідно враховувати історичний досвід і сучасну практику діяльності аналогічних органів в інших розвинених країнах. Вищі ради магістратури, Вищі судові ради та інші зарубіжні аналоги Вищої ради юстиції України вже тривалий час виступають гарантом незалежності суддів та органів, що формують суддівський корпус у Франції, Італії, Іспанії, Португалії. На шлях створення й використання подібного інституту стали також країни, що розвиваються: Молдова, Польща, Болгарія, Румунія та інші, де такий орган забезпечує реалізацію міжнародних принципів, щодо незалежності суддів, їх відбору, професійної підготовки, статусу тощо.

У тож же час правове становище Вищої ради юстиції в Україні ще й дотепер не зазнало наукового вивчення й розробки. Комплексного дослідження її правового статусу не провадилося, немає фундаментальних розробок природи цього важливого органу, визначення його місця в системі державних органів, чіткого окреслення структури й порядку формування, повноважень і статусу його членів. Суперечливість і неповнота законодавства, яке регулює правовий статус цього інституту, гальмують процес реформування органів судової влади, не забезпечують відкритості процесу формування суддівського корпусу.

Усі перелічені вище положення, відсутність цілісних, системних монографічних розробок з питань статусу Вищої ради юстиції й визначають актуальність теми цієї наукової праці.   

  Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є елементом цільової комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації й діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави” (державна реєстрація № 0186.0.099031).