ПРАВОВИЙ СТАТУС ЖЕРТВ ПРАВОСУДДЯ ТА ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми обумовлена потребою громадянського суспільства та держави в зміцненні правових гарантій захищеності людини від сваволі з боку держави. Розвиток ідеології правової держави, нові методологічні підходи у вітчизняній теоретико-правовій доктрині визначають практичну та теоретичну значущість обраної теми.

Дослідження питання про правовий статус жертв зловживання владою та правосуддям у демократичній державі актуалізується тим, що сприяє розкриттю системи соціальних можливостей людини, яка постраждала від протиправної діяльності державних посадових осіб, та зумовлює необхідність позбавитися від наслідків тоталітарного режиму, не допускати виникнення його елементів в майбутньому. Ось чому, сьогодні існує необхідність у прискіпливому науковому аналізі ролі та місця права на захист у механізмі забезпечення прав людини, у виявленні тих особливостей правового статусу жертв зловживання владою та правосуддям, котрі сприяють своєчасній реабілітації жертви (відновленню в правах). Це обумовлює на теоретико-правовому рівні дослідження питання про роль інституту реабілітації як у житті суспільства в цілому, та у механізмі відновлення в правах жертв, зокрема.

Сьогодні, на жаль, у вітчизняній юриспруденції відсутні універсальні методологічні підходи до розробки реабілітації як правового явища, що закономірно призводить до недосконалості, прогальності, протирічності інституту реабілітації. Сьогодні, на теоретичному рівні визріла необхідність вирішити питання про юридичну природу інституту реабілітації, його галузеву належність.

Крім того, теоретична значущість обраної теми визначається потребою у подальшому розвитку вчення про правовий статус людини, удосконаленням існуючих уявлень щодо структури й видів правового статусу людини, місця прав жертв зловживання владою та правосуддям серед інших прав людини.

Практична значущість дослідження виявляється у соціальному призначенні інституту “загладжування” шкоди, заподіяної людині неправомірними діями з боку держави та її посадових осіб, у необхідності пошуку оптимальних правових засобів, що забезпечують належний захист прав людини від протиправних зазіхань з боку органів державної влади та їх посадових осіб, утвердженні законності та правопорядку.

Актуальність та практична значущість дослідження вказаної теми визначається необхідністю удосконалення понятійно-категоріального апарату зазначеної проблеми, оскільки він до кінця не розроблений та дефініції понять не узгоджені. У сучасній юридичній науці залишається спірними питання про сутність поняття жертва зловживання владою та жертва правосуддя, не до кінця розкрито зміст прав, гарантій жертв правосуддя й зловживання владою.

Вже довгий час відсутні дослідження, в яких би у теоретико-правовому аспекті спеціально вивчалися теоретико-правові проблеми правового статусу жертв правосуддя та зловживання владою. Це посилює актуальність обраної теми.

Зв’язок з науковими програмами. Дисертацію виконано відповідно до п. 49 Плану наукових досліджень та розробок  з удосконалення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України на 2002 – 2005 р., пп. 1- 13 Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2002-2005 рр., затверджених Наказом МВС України № 635 від 30.06.2002 р., п.1.1, п.1.3, п. 1.4  Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001- 2005 р.